Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1381/10 Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Прозорість» на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прозорість» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Прозорість» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна.
В забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунку відкритому відповідачем.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Накладено арешт на кошти, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 відкритому ТОВ «Прозорість» МФО НОМЕР_2 в сумі 463000,00 грн.
Не погоджуючись із ухвалою суду ТОВ «Прозорість» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, судом неповно з’ясовані обставини по справі, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу якою скасувати заходи забезпечення позову та відмовити у задоволенні заяви позивача.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави для її застосування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна
Згідно ст.ст. 151ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Статтею 152 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Застосовуючи захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 відкритому ТОВ «Прозорість» МФО НОМЕР_2 в сумі 463000,00 грн., суд першої інстанції, взявши за основу заяву позивача про забезпечення позову, в якій зазначені його припущення про те, що відповідач вживатиме певні кроки, спрямовані на відчуження свого майна або на розпорядження коштами з метою уникнення виконання своїх фінансових зобов’язань, взагалі не мотивував необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, та зазначеним доводам позивача щодо необхідності накладання арешту на грошові кошти ТОВ «Прозорість» з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог щодо забезпечення позову, суд ніякої оцінки не надав.
Відповідно до роз’яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна, питання про те, яка загальна сума знаходиться на рахунку відповідача та чи не є вона меншою, ніж обсяг арештованих коштів, суд не з’ясовував і не прийняв до уваги, що обмеження можливості ТОВ «Прозорість», як господарюючого суб’єкта, користуватися та розпоряджатися власними коштами може призвести до незворотних наслідків.
Крім того, суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за даним договором купівлі-продажу, та за рішенням суду на його користь була стягнення сума заборгованості, основна частина якої відповідачем сплачена, а на даний час позов пред’явлений з метою застосування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору купівлі-продажу.
Таким чином, зважаючи на зазначені порушення норм процесуального права, допущені при вирішенні питання про забезпечення позову, постановлену з цього питання ухвалу від 25.01.2010 року не можна визнати законною та обґрунтованою, вона є не мотивованою, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про залишення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову без задоволення..
Керуючись ст. ст. 307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прозорість» задовольнити.
Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: