Справа №22ц-2000/2010                    Головуючий у суді 1 інстанції Проць Т.В.

                                                            Доповідач у суді 2 інстанції  Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        19 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

     головуючого судді Приходька К.П.,

     суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,

при секретарі Мацевич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Садівничого товариства "Дорожник", Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Садівниче товариство "Союз (масив) Безрадичі" про визнання незаконним рішення загальних зборів, усунення перешкод в користуванні магазином, визнання права власності на земельну ділянку,    

встановила:

    У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який уточнив в ході судового розгляду справи, і в якому просив визнати незаконним рішення загальних зборів садівничого товариства "Дорожник" від 29.06.2008 року щодо магазину, усунути перешкоди в користуванні магазином № 201, розташованого на території садівничого товариства "Дорожник" шляхом виселення правління товариства із вказаного приміщення, визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,05 га для обслуговування магазину на території даного садівничого товариства, зобов’язати Обухівський районний відділ структурного відокремленого підрозділу "Київський обласний центр" ДП "Центр ДЗК" зареєструвати та надати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.

    Посилався на те, що він є членом садівничого товариства "Дорожник" і до червня 2008 року був членом правління цього товариства. 04.11.2007 року він з відповідачем уклав договір оренди земельної ділянки площею 0,03 га строком на 15 років, на якій за власні кошти побудував магазин, право власності на який визнано за ним згідно рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 18.11.2008 року.

      Оскільки загальні збори садівничого товариства "Дорожник" 29.06.2008 року вирішили розібрати споруду магазину, відповідачі не передають йому земельну ділянку під магазин, тому він вважає, що такими діями відповідачів порушені його права і звернувся до суду з названим позовом.  

    Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач самочинно збудував на земельній ділянці загального користування вказаного товариства нерухоме майно, при цьому земельна ділянка йому не передавалась для таких цілей, відповідний проект на будівництво не розроблявся, необхідна технічна документація відсутня, магазин в експлуатацію не прийнятий, з матеріалів справи не вбачається даних про набуття відповідачем на момент вирішення спору права власності на спірне майно у встановленому законом порядку.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

    Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є членом садівничого товариства "Дорожник", яке створено в 1988 році і здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 12 га, наданій у безстрокове користування для організації колективного саду згідно державного акту на право користування землею, виданого в 1988 році.  

Встановлено, що 4.11.2007 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,03 га без права приватизації строком на 15 років для будівництва капітального приміщення, призначеного під розміщення торгової точки продовольчих товарів і аптечного кіоску.

Встановлено, що згідно рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 18.11.2008 року за ОСОБА_3 визнано право власності на магазин № 201 площею 80,9 кв. м, що знаходиться в Київській області Обухівський район, с. Великі Дмитровичі Союз (масив) "Безрадичі" на землях СТ "Дорожник".

Встановлено, що загальні збори садового товариства "Дорожник" 29.06.2008 року вирішили розібрати протягом місяця будівлю на березі озера, яка не добудована і попередньо вважається як будівництво магазину. Якщо через місяць будівля не буде розібрана вважати її власністю товариства.

      Судом вірно встановлено, що зазначене рішення загальних зборів товариства прийнято у відповідності з вимогами Статуту товариства і позивач не навів підстав для визнання його незаконним.

    Також судом вірно встановлено, що відповідач на земельній ділянці загального користування вказаного товариства самочинно збудував споруду під розміщення магазину. При цьому земельна ділянка йому не передавалась для таких цілей, відповідний проект на будівництво не розроблявся, необхідна технічна документація відсутня, магазин в експлуатацію не прийнятий, з матеріалів справи не вбачається даних про набуття відповідачем на момент вирішення спору права власності на спірне майно у встановленому законом порядку.

      Позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,05 га для обслуговування магазину на території садівничого товариства "Дорожник" є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 ЗК України суб"єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. А відповідно до вимог ч. 1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, тобто суд до таких органів законом не віднесено.  

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,    

ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

    Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

Головуючий                    

Судді