Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1131 2010 Головуючий у 1- й інстанції – Мумига І. М.
Категорія - 57 Доповідач - Спірідонова Л. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Суровицької Л. В.
суддів - Пономаренко В. Г.
- Спірідонової Л. С.
при секретарі - Пітель Г.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області про зобов’язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення з позовом в суд та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 2008 року по 2009 рік.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Суд встановив, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому порушене право підлягає захисту. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищеної пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалену з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суд про розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом на 2008, 2009 роки виплата соціальної надбавки дітям війни не передбачена і кошти на її виплату Пенсійному фонду не надходили.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції ( ч. 1 ст. 303 ЦПК України).
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачці повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. 7, п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладеного на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, наявність у позивачки права на призначене підвищення пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком гарантоване ст.. 46 Конституції України і є визначальною для вирішення даного спору.
У періоди з 2008 по 2009 роки управлінням Пенсійного фонду України їй не перераховувались кошти, передбачені законом.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з того, що рішення Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» щодо зупинення дії ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі пояснення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.. 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі відхилити, а постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від11 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя
Судді