АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1617/10 Головуючий у 1-й інстанції: Зарютін П.В.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2010 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання дій неправомірними та поновлення подачі електроенергії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (надалі - ВАТ «Запоріжжяобленерго») про визнання дій неправомірними та поновлення подачі електроенергії.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2010 року позов повернуто позивачеві для подання його до належного суду.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій пославшись на порушення суддею норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суддя виходив з того, що згідно
ст.109 ЦПК України позови до юридичної особи пред’являються в суд за її місцезнаходженням, в даному випадку до Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя.
Пославшись на те, що між сторонами не було укладено договірних відносин щодо електропостачання, прийшов висновку, що на цей спір не може поширюватися дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, такий висновок є помилковим з огляду на наступне.
Згідно з роз’ясненнями , викладеними в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюється Законом України “Про захист прав споживачів” та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.7 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено визначення термінів, договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
З позовної заяви вбачається, що між сторонами укладено договір в усній формі, між ними виникли та продовжують існувати правовідносини з надання послуг з постачання електричної енергії , оскільки ВАТ»Запоріжжяобленерго» надає, а позивач їх отримує.
Відповідно до ч.5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
У відповідності до ч.13 ст.110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності.
Зважаючи на це, .позивач реалізував це своє право і звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за місцем свого проживання.
За встановлених обставин ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку.
У відповідності до п.3 ст.312 ЦПК України за результатами розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд порушив порядок його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2010 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання дій неправомірними та поновлення подачі електроенергії скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
судді: