Справа № 656/724/20

09.10.2020

Номер провадження 3/656/451/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 року смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Іванівського відділення поліції Каховського відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Головнено, Російська Федерація, громадянин України, місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2020 у провадження судді Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І. передана справа № 656/724/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Згідно вимог ст. 278 КУпАП справа про правопорушення в галузі здоров`я населення підвідомча Іванівському районному суду Херсонської області. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі здоров`я населення, передбачені ст. 44-3 КУпАП.

Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 299532 від 07.10.2020 року, складеним поліцейським сектору реагування патрульної поліції  Іванівського відділення поліції Каховського відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області старшим сержантом поліції Карагіним В.Л. вбачається, що 07.10.2020 року о 20.45 год. в смт. Іванівка по вул. Українська,24 в приміщенні КНП «Іванівська ЦРЛ» громадянин ОСОБА_1 відмовився від обсервації, припустившись до порушення п.10.3 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.

Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в галузі здоров`я населення за самовільне залишати місця обсервації у зв`язку з дією заборони на території України на період карантину залишення місця обсервації, вбачав в діях такої особи порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

В судове засідання, яке було призначене на 23.10.2020 року особа, відносно якої було складено адміністративний протокол, повідомлена була в телефонному режимі шляхом надсилання телефонограми, не з`явилася. При отриманні телефонограми повідомив, що бажає залучити адвоката для представлення своїх інтересів.

В дотримання вимог ст.268 КУпАП, якою передбачено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких є  право подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто, враховуючи подану в телефонному режимі заяву про перенесення слухання справи на інший день, судом було перенесено слухання справи до 29.10.2020 року, про що така особа була повторно повідомлена в телефонному режимі шляхом надсилання телефонограми, а також шляхом публікації на сайті Іванівського районного суду Херсонської області оголошення про визначену повторно дату слухання справи.

28.10.2020 року через канцелярію суду представником ОСОБА_1 адвокатом Кислим А.М. було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні з поважних причин. В клопотанні про поважність причин не зазначено і відповідні докази про поважність причин не додано.

Судом в черговий раз було перенесено слухання справи до 09.11.2020 року, про що ОСОБА_1 був повторно повідомлений в телефонному режимі шляхом надсилання телефонограми.

05.11.2020 року через канцелярію суду представником ОСОБА_1 адвокатом Кислим А.М. було подано клопотання про закриття справи у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відтак, вбачаючи  про відсутність порушення прав особи, стосовно якої розглядаєть справа про адміністративне правопорушення, оскільки згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).

З метою недопущення повторного  відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлений законом, суд прийшов до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами.

Будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час слухання справи, суд за відсутності особи відносно якої складено протокол в змозі всебічно, повно та об`єктивно  встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно супровідного листа Іванівського відділення поліції Каховського відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області за вихідним №2789/40.5/01-20 від 08.10.2020 року на адресу Іванівського районного суду Херсонської області було скеровано адміністративні матеріали на 7 аркушах відносно ОСОБА_1 для прийняття рішення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, які надійшли в Іванівський районний суд Херсонської області 09.10.2020 року за вхідним №2660/20вх.

Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протокол про адміністративні правопорушення в галузі здоров`я населення складений уповноваженою державою особою, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП, і особа повинна бути притягнена до адміністративної відповідальності у відповідні строки після вчинення чи виявлення правопорушення

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП,  покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні  ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

Судом встановлено, що відсутні підстави для правильного вирішення справи, достатньо всебічних, повних та об`єктивних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом суд порядку повинен встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належ¬ним чином оформлений адміністративний протокол не створює перешкод для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі і може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. За допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів можна встановити наявність або відсутність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.

З дотриманням вимог ст. 251 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення вказано прізвища, адреси свідків, і проведено відбір письмових пояснень працівником поліції в таких свідків, пояснення долучено адміністративних матеріалів.

З пояснень свідка ОСОБА_2 від 07.10.2020 року вбачається, що він, як водій автобуса, 07.10.2020 року приблизно о 20.45 год. доставив з контрольно-пропускного пункту «Чоргар» з адміністративної границі України та окупованої території Автономної Республіки Крим в КНП «Іванівська ЦРЛ» громадянина ОСОБА_1 , який відмовився від обсервації.

З пояснень свідка ОСОБА_3 від 07.10.2020 року, вбачається, що вона працює медичною сестрою КНП «Іванівська ЦРЛ» і 07.10.2020 року близько 20.45 год. на обсервацію в КНП «Іванівська ЦРЛ» був доставлений ОСОБА_1 , який від проходження обсервації відмовився, з приводу чого працівником поліції було складно адміністративний протокол.  

До матеріалів справи долучено документи, які ідентифікують особу і інформацію щодо її неправомірних дій, що забезпечує правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу.

З копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 15.07.2019 року органом 6311 на ім`я ОСОБА_1 вбачається відмітка про тимчасовий дозвіл на проживання в Російській Федерації до серпня 2022 року.

З пояснень особи, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 від 07.10.2020 року вбачається, що він, маючи постійне місце реєстрації та проживання, 07.10.2020 року близько 20.45 год. був доставлений на обсервацію в КНП «Іванівська ЦРЛ», проте від проходження обсервації відмовився, оскільки буде таку проходити по місцю проживання.

З копії журналу реєстрації пацієнтів в обсерваторі КНП «Іванівська ЦРЛ» вбачається, що 07.10.2020 року на обсервацію в КНП «Іванівська ЦРЛ» був доставлений ОСОБА_1 , і згідно запису від проходження обсервації відмовився. Журнал реєстрації пацієнтів в обсерваторі КНП «Іванівська ЦРЛ» заведений як первинна облікова документація форми № 001/о “Журнал обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації”.

З наказу № 16 від 07.04.2020 року комунального некомерційного підприємства «Іванівська центральна районна лікарня» вбачається, що на виконання наказу Департаменту охорони здоров`я від 01.04.2020 року №275-н “Про обсервацію громадян» було відкрито обсерватор на основі закритого інфекційного відділення і відповідальну особу було зобов`язано забезпечити транспортування з КНП "Обласна лікарня відновного лікування» Херсонської обласної ради осіб, які відвідували країни/регіони із місцевою передачею вірусу громаді такими, що мали контакт з хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 спричинену корона вірусом SARS-CoV-2 і підлягають обов`язковій обсервації (ізоляції) протягом 14 днів

Судом при дослідженні адміністративного протоколу встановлено, що особа стосовно якої складено протокол є громадянином України, має постійне місце проживання та реєстрації, і 07.10.2020 року о 20.45 год. в смт. Іванівка по вул. Українська,24 в приміщенні КНП «Іванівська ЦРЛ» відмовився від обсервації, припустившись до порушення п.10.3 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою, дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, а до матеріалів справи додані його письмові пояснення в яких він зазначає, що дійсно відмовився від обсервації. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 299532 від 07.10.2020 року як належний і допустимий доказ.

Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності наявних доказів вбачається, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, а саме правопорушення в галузі здоров`я населення за самовільне залишати місця обсервації у зв`язку з дією на території України заборони на період карантину залишення місця обсервації.

За таких обставин, беручи до уваги те, що за ст.44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тому всебічно, повно, об`єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.

У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність,  судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбачено ст. 44-3 КУпАП, майнової шкоди не заподіяно, суд приходить до висновку, що дане порушення не потягло за собою будь-яких наслідків, що негативно вплинуло на здоров`я населення, не вплинуло на епідемічну ситуацію.

При вирішенні даної адміністративної справи судом враховане те, що 18.04.2020 року Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" набрав чинності в частині застосування визначень "самоізоляція" та "обсервація". З адміністративних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , відмовляючись від обсервації, виявив бажання проходити самоізоляцію по місцю проживання. Згідно приписів п.10.3 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється самовільно залишати місця як місця обсервації, так і місця самоізоляції. Згідно приписів Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" самоізоляція – це перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов`язання особи.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Згідно п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, ч.2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема:…юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст. 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч.3 ст.62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст.64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Крім того суд відзначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води встановлено, що суд не може відмовити у правосудді, якщо мають місце ущемлення прав і свобод громадян, інакше це було б порушенням прав на судовий захист, яке згідно зі ст.64 Конституції України не може бути обмежено.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 п. 3 ст.284КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.

За встановлених судом обставин, у діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, внаслідок недоведеності вини, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, то відповідно судовий збір стягненню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 9, 44-3, 245, 247, 251, 276-279, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Херсонського апеляційного суду через Іванівський районний суд Херсонської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова набрала законної сили "____"___________ 2020 року

       Суддя                                                         Р. І. Ференц