Справа № 2-1531/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 січня 2010р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого – судді     Шумко А.В.

при секретарі         Будовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди –  

в с т а н о в и в :

в квітні 2007р. позивач пред»явив в суді позов до відповідача про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди. Зазначав, що він 25.05.2004р. усно звернувся до приватного підприємця ОСОБА_2 за юридично-консультативними послугами з приводу оскарження в суді дій працівників МСЕК, перерахунку пенсії та стягнення регресу, за що сплатив 500 грн згідно квитанції 02 ААА №248514.  Звернувся до відповідача у зв»язку з тим, що йому неправильно був нарахований розмір пенсії та відшкодування за втрату працездатності при встановленні групи інвалідності. Він показав ОСОБА_2 дві заяви, на що той відповів, що треба звертатися до суду, за що позивач повинен сплатити йому 1000 грн до подачі заяви суду та 10% від суми, яка буде присуджена судом. Послуги з приводу оскарження дій працівників МСЕК, перерахунку пенсії та стягнення регресу йому не надали, але він мав потребу в таких послугах, тому ще раз звернувся до відповідача та уклав договір про надання таких послуг від 15.11.2004р., за що заплатив ще 500 грн, згідно квитанції серії 02ААА № 248418 за підписом представника відповідача ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності. Таким чином він сплатив загалом 1000 грн, але юридично-консультативні послуги за договором з приводу оскарження дій працівників МСЕК, перерахунку пенсії та стягнення регресу в судовому порядку йому так і не були надані. Жодні документи відповідачем не складались, позов в суд не заявлявся. Просив стягнути з відповідача суму заподіяного йому матеріального збитку в сумі 1000 грн та 1000 грн моральної шкоди.

    Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану невиконанням договору, з урахуванням інфляції, в сумі 2130 грн, моральну шкоду, заподіяну невиконанням відповідачем договору, в сумі 25 000 грн, відшкодувати витрати, пов»язані із явкою до суду. Пояснив, що приїхав до Києва щоб подати заяви до Міністерства охорони здоров»я. Побачив оголошення щодо надання відповідачем юридичних послуг, вирішив проконсультуватись з приводу змісту цих заяв. Відповідач ознайомився із цими заявами та повідомив, що з приводу оскарження дій працівників МСЕК необхідно звертатися до суду. Пояснив, що його послуги щодо підготовки позову та необхідних документів для звернення до суду будуть коштувати 1000 грн. На це позивач відповів, що таких коштів з собою не має, тому може сплатити лише половину суми, а решту привезе пізніше. Відповідач на це погодився, тому він сплатив 500 грн по квитанції, а відповідач зобов’язався самостійно, без участі позивача, витребувати необхідні документи для звернення до суду, та повідомив, що коли позивач привезе решту коштів – 500 грн, вони укладуть письмовий договір щодо надання юридично-консультативних послуг з приводу звернення до суду. У листопаді 2004 року він приїхав до відповідача та привіз решту – 500 грн, які сплатив по квитанції та уклав договір з представником відповідача. В подальшому він неодноразово приїздив та телефонував відповідачу з приводу підготовки останнім позову до суду, проте відповідач посилався на зайнятість та обіцяв виконати взяті на себе зобов’язання, а пізніше почав уникати його дзвінків та зустрічей з ним, до цього часу відповідач позову до суду не підготував. Моральна шкода полягає у тому, що відповідач з 2004 року не виконує взяті на себе за договором зобов’язання, переховується від нього, питання з приводу якого він звертався до відповідача до цього часу через недобросовісність відповідача не вирішено, він змушений був неодноразово приїздити до Києва з приводу зустрічей з відповідачем та його розшукуванням, витрачати власний час та кошти, що завдавало йому переживань та моральних та фізичних страждань, з огляду стан на його фізичного здоров’я.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що 25.05.2004р. позивач звернувся до відповідача з приводу надання йому юридичної консультації щодо звернень з двома заявами до міністерств щодо оскарження дій МСЕК. За надану відповідачем консультацію позивач сплатив по квитанції 500 грн. В листопаді 2004 року позивач знову звернувся до відповідача з приводу надання юридично-консультаційних послуг щодо оскарження дій працівників МСЕК в суді. У зв’язку з цим 15.11.2004 року сторонами був укладений договір про надання таких послуг. Згідно п.3.1 договору позивач повинен був надати відповідачу необхідну інформацію та документи для звернення до суду, проте цього не зробив, чим унеможливив належне виконання відповідачем своїх обов’язків по договору. Також пояснила, що відповідач не надавав позивачу переліку документів, які позивач мав передати відповідачу для підготовки позову до суду. Згідно умов договору позивач мав сплатити  1000 грн за надання юридичних послуг, проте  такі свої обов’язки за договором виконав не у повному обсязі, а на виконання договору сплатив лише 500 грн. Відповідач частково виконав свої обов»язки по договору, роз’яснивши позивачу процесуальний порядок звернення з позовом до суду. У зв’язку з тим, що позивач не здійснив оплату по договору в повному обсязі, то відповідач припинив надання йому юридичних послуг.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторонами 15.11.2004 року укладено договір про надання юридичних послуг; відповідно до якого відповідач зобов’язався надати позивачу юридично-консультативні послуги з приводу оскарження дій працівників МСЕК і перерахунку пенсії та стягнення регресу.

Відповідно до п.3.1 договору, позивач зобов’язався надати відповідачу за його вказівкою необхідні документи та інформацію; згідно п. 3.2, п.6.1 оплатити послуги відповідача в розмірі 1000 грн за три дні до судового засідання. Відповідач має право припинити надання послуг позивачу лише у разі несплати останнім послуг відповідача ( п.5.1.договору).

На виконання цього договору позивач сплатив 25.11.2004 року 500 грн по квитанції №248418.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту ,або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановленого договором. Виконавець, який порушив договір за плату  при здійсненні ним підприємницької діяльності відповідає за це порушення, якщо доведе що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання) – ст. 610 ЦК України.

Згідно ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справ виникає спір.

Позивач не довів у судовому засіданні того, що оплата ним 25.05.2004 року суми 500 грн по квитанції № 248514 була здійснена на виконання договору від 15.11.2004 року, оскільки відповідно до пояснень самого позивача та представника відповідача у судовому засіданні, відповідачем було надано позивачу консультацію щодо змісту двох заяв до міністерств; попередній договір щодо укладення у майбутньому договору про надання юридичних послуг, який було укладено 15.11.2004 року, сторонами не укладався.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем оплату послуг відповідача по договору здійснено в сумі 500 грн – по квитанції №248418.

Як пояснив суду представник відповідача, позивачу не надавався перелік документів, які позивач повинен був надати відповідачу для підготовки позову до суду. У зв’язку з цим суд вважає, що позивач був позбавлений можливості виконати взяті на себе згідно п.3.1 договору зобов’язання.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідач частково виконав свої обов’язки по договору, роз’яснивши позивачу процесуальний порядок звернення з позовом до суду та через несплату позивачем  визначеною у договорі суми у повному обсязі відмовився виконувати свої обов’язки по договору щодо підготовки позову до суду, оскільки такі твердження не доведені представником відповідача у судовому засіданні, крім того спростовуються змістом п.3.2 договору, згідно якого оплата послуг відповідача має бути здійснена позивачем за три дні до судового засідання. Тому сплачена позивачем по квитанції № 248418 сума 500 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Збитки, завдані позивачу невиконанням відповідачем договору підлягають відшкодуванню з урахуванням інфляції, в сумі 966 грн 32 коп (500 грн х 110,3 : 100% = 551,5 грн х 111,6 : 100% = 615,47 грн х 116,6 :100% = 771,64 грн х 122,3 : 100% = 877,68 грн  х 110,1 :100% = 966,32 грн).

Крім того, суд вважає, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по договору, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягала у моральних переживаннях у зв’язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору, внаслідок чого тривалий час не вирішувалося питання щодо оскарження  позивачем дій працівників  МСЕК, перерахунку пенсії та стягнення регресу, що змусило позивача змінити свій звичний спосіб життя – неодноразово телефонувати відповідачу, приїздити до м.Києва з Луганської області для розшукування відповідача з приводу примушення до виконання  ним взятих на себе по договору зобов’язань. Моральну шкоду, завдану позивачу з вини відповідача. Позовні вимоги щодо відшкодування  моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтований в судовому засіданні  визначений ним розмір відшкодування такої шкоди у сумі 25 000 грн, тому суд визначає її в  розмірі 2000 грн.

Судом встановлено, що позивачем витрачено кошти в сумі 307 грн 14 коп  для явки в судові засідання, тому зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачем.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, ст.ст. 22, 23, 526, 610, 611, 614, 623, 902, 906 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57– 61, 73, 88, 212–215, ЦПК України,

в и р і ш и в :

позовом ОСОБА_1 до Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 966 грн (дев»ятьсот шістдесят шість) 32 коп, у відшкодування моральної шкоди – 2000 (дві тисячі) грн 00 коп та судові витрати в сумі 362 (триста шістдесят дві) грн 64 коп (судовий збір в сумі 25 грн 50 коп, витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, витрати, пов»язані з явкою до суду – 307 грн 14 коп), а всього – 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 32 коп.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: