Справа №2-1540/10

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого – судді     Шумко А.В.

при секретарі         Будовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» – про розірвання договору строкового банківського вкладу (депозиту) і видачу вкладу, –

в с т а н о в и в :

в листопаді 2009р. позивач пред’явив в суді позов до АКБ «Трансбанк» про розірвання договору строкового банківського вкладу (депозиту) і видачу вкладу. Зазначала, що 22.01.2008р. між позивачем та відповідачем в особі начальника відділення № АКБ «Трансбанк» ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності №375 від 01.08.2008р. був укладений депозитний договір «Транс-премія» № 1663-1 в сумі 30 000 грн на строк 18 місяців з виплатою відповідачем на користь позивача відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку 14% річних. Цього ж дня позивач вніс готівкою на депозитний рахунок №1663-1 30 000 грн. по квитанції№1656. 11.02.2008р. сторонами укладена додаткова угода до договору «Транс-премія» № 1663-1, згідно якої додатково внесено на депозитний рахунок суму 5000 грн - по квитанції №2236. 19.02.2008р. укладена додаткова угода №2 до Договору, згідно якої позивачем внесено на депозит 5000 грн по квитанції № 1619. 28.02.2008р. укладена додаткова угода №3, згідно якої позивачем внесено 5000грн по квитанції № 1635. 11.03.2008р. укладена додаткова угода №4,згідно якої позивачем внесено на депозит 5000 грн. по квитанції № 1623. Загалом сума вкладу становить 50 000 грн. Позивач виконав свої обов’язки по Договору, а відповідач від виконання своїх обов’язків по Договору ухиляється. 05.06.2009р. позивач повідомив відповідача письмово про намір достроково розірвати Договір, з проханням повернути суму депозитного вкладу готівкою із нарахованими відсотками. 10.06.2009р. отримав письмову відмову відповідача у видачі суми вкладу та нарахованих відсотків. Просив розірвати депозитний  Договір від 22.01.2008 року, стягнути з відповідача 50 000 грн. депозитного вкладу та не сплачені відсотки за 6 місяців 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити виходячи з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, ув’язку з чим суд з урахуванням думки позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позивач надіслав до суду заперечення на позовну заяву, в яких просить в позові відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та те, що відносини між сторонами на є грошовими зобов»язаннями, призначенням ОСОБА_3 №97 Правління НБУ від 28.02.2009р. строком на 1 рік тимчасової адміністрації та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_3 Правління НБУ№97 від 28.02.2009р., №519 від 01.09.2009р., №716 від 02.12.2009р. – до 03.02.2010р.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що  підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторонами 22.01.2008р. укладено Депозитний  договір «Транс-преміум» №01663-1, згідно якого позивач по квитанції №16_56цього ж дня вніс, а відповідач прийняв на депозитний (вкладний) рахунок грошові кошти в  сумі 30 000 грн на строк з 22.01.2008 до 26.07.2009р. із встановленням процентної ставки на строк дії Договору в розмірі 14% річних ( п.1.1, п.1.2, п.2.1 Договору).

Згідно п.2.3 Договору сума нарахованих процентів не приєднується до загальної суми вкладу (депозиту), а виплачується щомісячно (починаючи з першого робочого дня наступного за нарахуванням місяця) та в день повернення вкладу шляхом виплати готівкою з каси банку вкладнику, або на підставі письмової заяви вкладника шляхом зарахування на поточний ( картковий) рахунок вкладника.

Додатковою угодою №1 від 22.01.2008р. до п.5 Депозитного договору «Транс-премія» № 1663-1 внесено зміни, згідно яких позивач надав ОСОБА_1 право володіти, користуватись та розпоряджатись вкладом.

У відповідності з п.3.1.4, п.3.1.5 Договору, сторонами 11.02.2008р. укладена Додаткова угода №2 до Депозитного договору «Транс-премія» № 1663-1, згідно якої позивачем додатково внесено на депозитний рахунок суму 5000 грн по квитанції №22_36; 19.02.2008р. укладена додаткова угода №2 до Договору, згідно якої позивачем внесено на депозит 5000 грн по квитанції № 16_19; 28.02.2008р. - додаткова угода №3, згідно якої позивачем внесено 5000грн по квитанції №16_35; 11.03.2008р. - додаткова угода №4, згідно якої позивачем внесено на депозит 5000 грн. по квитанції № 16_23.

Загалом позивачем внесено, а відповідачем прийнято на депозитний рахунок позивача грошові кошти в сумі 50 000 грн.

Згідно п.5.1.1 Договору, відповідач зобов’язався повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії Вкладу шляхом виплати готівки з каси банку.

Відповідно до п 3.1.2 Договору, вкладник має право у будь-який момент до закінчення строку дії цього Договору та за умов  відсутності зобов’язань перед банком за іншими пов’язаними з цим Договором договорами, достроково отримати депозитний вклад на умовах, визначених цим Договором.

12.02.2009р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про намір дострокове розірвання Договору та з проханням повернути суму депозитного вкладу готівкою із нарахованими відсотками. 21.04.2009р. відповідачем позивачу письмово відмовлено у задоволенні заяви, з посиланням на призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

27.07.2009р. ОСОБА_1  звернулася до відповідача із заявою про повернення суми депозитного вкладу та нарахованих відсотків. На вказану заяву відповідачем відмовлено з посиланням на призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів до 01.09.2009р.

Згідно історії по рахунку позивача, сума нарахованих та несплачених позивачу процентів за Договором №1663-1, складає 3931, 50 грн, сума депозиту – 50 000, 00 грн.

Відповідно до ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу  незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на введення в банку тимчасової адміністрації та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно Постанов Національного банку України №97 від 28.02.2009р., №519 від 01.09.2009р., №716 від 02.12.2009р., з огляду на те, що відповідно до ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення; не враховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів).

Отже правила наведеної норми Закону регулюють, зокрема, питання щодо примусового стягнення грошових коштів на вимогу вкладників на підставі виконавчих та інших аналогічних документів і не перешкоджають добровільному виконанню відповідачем грошових зобов»язань перед позивачем, оскільки рішення суду не є виконавчим документом, а процесуальним документом, яким вирішено цивільно-правовий спір між сторонами.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 500 грн та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, а також в дохід держави недоплачені судовий збір в сумі 39 грн 32 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 526, 629, 1060 ЦК України, ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст. 10, 11, 57 – 61, 88, 169, 212–215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» – про розірвання договору строкового банківського вкладу (депозиту) і відповідачу вкладу – задовольнити.

Розірвати депозитний договір «Транс-премія» № 1663-1від 22.01.2008р., укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Трансбанк».

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (03150, м.Київ, вул..Фізкультури, 9, Код:  16293211, МФО: 300089) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 50 000 (п»ятдесят тисяч) грн. банківського вкладу , 3 931 (три тисячі дев»ятьсот тридцять одна) грн. 50 коп нарахованих відсотків на підставі депозитного договору «Транс-премія» № 1663-1від 22.01.2008р., судові витрати в сумі 530 (п»ятьсот тридцять) грн., а всього – 54 461 (п»ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 50 коп.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 39 грн 32 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення  заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі  строк,  протягом  якого розглядалася  заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку встановленому ЦПК України – до апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва. Заяву про апеляційне скарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України – після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: