Справа № 2а-242/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2010р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого – судді Шумко А.В.

при секретарі –          Будовій Т.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення  в Голосіївському районі м.Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат- про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення  в Голосіївському районі м.Києва та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо перерахунку та виплати недоотриманих сум пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 21.12.2009р. звернувся в Голосіївський районний суд м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення в Голосіївському районі м.Києва та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів щодо перерахунку та виплати недоотриманих сум пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Просив: 1) визнати неправомірними дії Управління ПФ України у Голосіївському районі м.Києва щодо нарахування та виплати йому, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, ІІ категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

    2)   визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА м.Києва та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

    3) зобов’язати Управління ПФ України в Голосіївському районі м.Києва провести перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – за період з 01.01.2009 року по дату винесення рішення з урахуванням проведених виплат;

     4) зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА м.Києва провести йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п’яти мінімальних заробітних плат - за 2009 рік;

5) зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА м.Києва, здійснити виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої  ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п’яти мінімальних заробітних плат - за 2009 рік;

6) визнати за позивачем право на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю згідно положень ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

7) визнати за позивачем право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат;

8) зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва з 01.01.2010 року призначити позивачу ОСОБА_2, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи II категорії, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю згідно вимог ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ;

9) зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА у м.Києві призначити з 01.01.2010 року йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії щорічну допомогу на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02.1991року № 796-ХІІ.

Позивач в судове засідання не з»явився, про час і місце судового розгляду повідомлений, згідно позовної заяви, просив, в разі його неявки, розглянути справу в його відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Представники відповідачів – Управління ПФ України в Голосіївському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА у м.Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нарахування та виплати додаткової пенсії, а також щомісячної допомоги на оздоровлення проводились відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796-XII, в редакції 1991р.), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII, в редакції 1991р.), встановлено, що особам, віднесеним до  категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач одержує пенсію за віком (за списком №1), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію, як постраждалий 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2009р. – згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» – в розмірі 15% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

    Згідно п.13 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007р. «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст статті 51 Закону № 796-XII,викласти в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами».

    Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, в т.ч. п.13 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28.12.2007р. «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Відповідно до ст.152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційним, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність

    Відповідно до ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік»,  Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Згідно ж ст.51 № 796-XII, в редакції 1991р., встановлено, що особам, віднесеним до  категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначається не від  розміру мінімальної заробітної  плати, а від мінімальної пенсії за віком .

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України  « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV від 09.07.2003 року), мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.54 Закону України № 835-VI від 26.12.2008р. «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.58 Закону України №107-VI 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у 2009 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність в розмірі 498 гривень.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача – Управління ПФ України в Голосіївському районі м.Києва про те, що згідно ч.3 ст.28 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення  розмірів  пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст.28 цього Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість нарахування та виплати позивачу Управлінням ПФ України в Голосіївському районі м.Києва додаткової пенсії, як постраждалому 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 15% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Тому у відповідній частині позовні вимоги, підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що позовні вимоги, що стосуються нарахування та виплати додаткової пенсії, як постраждалому 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, що наведені в п.1 та п.6 позову є однорідними, а вимоги, наведені в п.3 є уточненням вимоги п.8.

    Відповідно до ст.48 Закону № 796-XII від 28.02.1991 року в редакції   Закону України від 06.06.1996 року  № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат . Розмір мінімальної  заробітної плати визначається на момент виплати.

    Згідно п.11 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007р. «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст ст.48 Закону № 796-XII, в редакції 1991р, викладено в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

    Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, в т.ч. п.11 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України від 28.12.2007р. «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    При цьому суд вважає необґрунтованим заперечення відповідачів – Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА у м.Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про те, що в частині посилання їх на те, що щорічну допомогу на оздоровлення призначено та сплачено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р., видану ним на підставі ст.ст. 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки зазначені норми Закону (в редакції від 06.06.1996р.) передбачають   право Кабінету Міністрів України роз'яснення  порядку застосування цього Закону та порядок   підвищення  розміру доплат, пенсій  і компенсацій, передбачених цим Законом, в т.ч. ст.48., а не визначення їх іншого розміру в порядку зменшення.

    Відповідно до ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік»,  Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Разом з тим, Постанову Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р., згідно якої позивачу нараховується та виплачується щорічна допомога на оздоровлення, було прийнято до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік», а тому посилання відповідачів на зазначену постанову не є обґрунтованим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, у справі „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.  

 Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, оскільки виникли при здійсненні Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської  районної у місті Києві державної адміністрації  владних управлінських функцій на основі законодавства.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005р. №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що нарахування компенсації позивачу у 2009р. мало здійснюватися виходячи із розміру, передбаченого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 06.06.1996р.).

Законодавством України не передбачено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб на майбутнє, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вимог за 2009рік (в частині вимог щодо щорічної допомоги на оздоровлення).

З огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку, що  позовні вимоги в частині  нарахування та виплати позивачу  за 2009 рік додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та по дату винесення рішення, а також  щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, виходячи з розміру п»яти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплати є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню. При цьому, позовні вимоги, наведені в п.2. та п.7. за своєю суттю (змістом) є однорідними.

На підставі наведеного, ст.ст. 19, 22, 150, 152 Конституції України, ст.ст. 48, 49, 51 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 54, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік», ст.28 ч.1 Закону України  « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. №8-рп/2005, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, та керуючись статтями 2, 6, 7, 8, 9, 17, 71, 72, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

п о с т а н о в и в :

            Адміністративний позов задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Голосіївському районі м.Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації  та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України  в Голосіївському районі м.Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як  постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленої законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – за період з 01.01.2009 року.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації провести ОСОБА_1  перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, в редакції від 06.06.1996р., виходячи з розміру п’яти мінімальних заробітних плат - за 2009 рік.

    Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення в Голосіївському районі м.Києва здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої  ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, в редакції від 06.06.1996р., виходячи з розміру п’яти мінімальних заробітних плат - за 2009 рік.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Голосіївському районі м.Києва призначити з 01.01.2010 року ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно вимог ст.51 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991року № 796-ХІІ.

     Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

             Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                  Суддя :