Справа №2-1096/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2010р. Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого – судді     Шумко А.В.

при секретарі         Будовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м.Києва – про поновлення строку на прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

в жовтні 2009р. позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про поновлення строку на прийняття спадщини. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько, ОСОБА_2. Згідно свідоцтва про право на спадщину від 30.11.1976 року батькові на праві власності належала ? частина будинку та ? частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті батька його матір, ОСОБА_3, 19.10.2001 року отримала в Другій Київській державній нотаріальній конторі державним свідоцтво про право на спадщину за законом. Дане свідоцтво 05.05.2009 рішенням Голосіївського районного суду м.Києва було скасовано. Вважав, що його мати мала право на прийняття спадщини, а тому він не подавав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, уступив право на спадщину матері. Про те, що мати не мала права на спадкування та прийняла спадщину незаконно, дізнався під час розгляду Голосіївським районним судом справи про визнання незаконним свідоцтва про право на спадщину, виданого матері. Просив визнати причину пропуску ним строку прийняття спадщини поважною та поновити йому строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити виходячи з мотивів, наведених у позовній заяві. Позивач також пояснив, що після розірвання шлюбу з його батьком, мати уклала шлюб з іншим чоловіком, після смерті останнього повторний шлюб з батьком не укладала.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову. Посилався на те, що мати позивача – ОСОБА_3 незаконно отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 як дружина померлого, оскільки шлюб її з померлим було розірвано у 1977 році. Посилання позивача на ту обставину, що він не знав, що його матір’ю спадщина була прийнята незаконно не є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини. Просив у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р., чинного на час відкриття спадщини), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст.550 ЦК (1963 р.), встановлений ст.549 цього Кодексу  шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_2 22.01.2001 року відкрилася спадщина на ?  частину будинку та ? частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

Решта на ?  частина будинку та ? частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6 і не є предметом даного спору.

Рішенням Голосіївського районного суду від 05.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа – Головне управління юстиції в м.Києві, ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності ?  частина будинку та ? частина земельної ділянки в порядку спадкування, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа  – ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно: задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та задоволено позов третьої особи із самостійними вимогами – ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.10.2001р., видане Другою Київською державною нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_3 В задоволенні позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. Рішення суду в цій частині набрало законної сили 07.10.2009р.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 07.10.2009р. в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи – Головне управління юстиції в м.Києві, ОСОБА_4 державна нотаріальна контора – про визнання права власності на ? частину будинку та ? частину земельної ділянки в порядку спадкування відмовлено. В іншій частині Рішенням Голосіївського районного суду від 05.05.2009 року.

Як вбачається із вказаного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.05.2009 року, при розгляді справи доведено, що спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 спадщина не прийнята. Рішення в цій частині набрало законної сили.

Відповідно до ст.61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач посилається на те, що він не звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у визначений ст.549 ЦК України (1963р.) строк із заявою про прийняття спадщини, оскільки уступив право на спадщину ОСОБА_3 – своїй матері, вважаючи, що вона мала право на прийняття спадщини. Суд не визнає дану причину пропуску строку на прийняття спадщини поважною, оскільки позивач, як син померлого ОСОБА_2, згідно ст.529 ЦК України (1963р.) є спадкоємцем першої черги за законом, а та міг звернутися до нотаріальної контори про прийняття спадщини незалежно від своєї матері – ОСОБА_7, проте цього не зробив.

Крім того, як вбачається з рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 05.05.2009р., ОСОБА_1 дав суду інші пояснення та свої позовні вимоги мотивував тим, що його мати – ОСОБА_3 – не мала права на отримання спадщини, а він, ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину і не подавав заяву про відмови від спадщини.

За таких обставин для задоволення позовних вимог відсутні, тому в позові належить відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 529, 549, 550 ЦК України (1963 р), керуючись ст.ст. 10, 11, 57 – 64, 212 – 215, 224 ЦПК України ЦПК України, –

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м.Києва – про поновлення строку на прийняття спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: