Богунський районний суд м. Житомира

м. Житомир, м-н. Соборний, 1, 10000, (0412) 47-16-00

№ 2-2-108/10 категорія 45

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2010р. м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира

в складі:

суддя - Грибан І.О.

секретар - Шпаковська Ю.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом про визнання спільною сумісною власністю

подружжята розподіл в натурі будинку АДРЕСА_1 , якій був збудований сторонами в справі під час перебування в зареєстрованому шлюбі. В

обгрунтування позову в судовому засіданні зазначала, що з вересня 1984року по лютий

2002 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. В шлюбі мають двоє

спільних дітей. В 1989році відповідачу як забудовнику для будівництва будинку на сім`ю

було надано земельну ділянку. Будівництво розпочалося в 1989 році та тривало до

1995року. З 1996року сім`я переїхала проживати в будинок, хоча деякі приміщення ще не

були остаточно оздоблені. Після розірвання шлюбу відповідач в будинку не проживав.

Повернувся в сім`ю в березні 2004року і продовжував проживати без реєстрацію шлюбу як

одна сім`я до вересня 2007року.

Прийом будинку в експлуатацію та оформлення свідоцтва на право власності

відбулося в 2006році згідно рішення Житомирського міськвиконкому №113 від 09.02.06р.

Оскільки право власності зареєстроване на відповідача, просила визнати будинок

спільною сумісною власністю та поділити його в натурі виходячи з принципу рівності часток. В подальшому позовні вимоги збільшувала та залишала без розгляду. Остаточно,

після проведення судово-технічної експертизи просила провести розподіл будинку визнавши за нею право власності на 1/2 його частину та виділивши у користування частку першого власника за першим варіантом розподілу.

Відповідач в попередньому судовому засіданні не заперечував обставин набуття права власності на будинок, вказаних позивачкою та не заперечував, що будинок є спільною сумісною власністю подружжя. Та при розгляді справи по суті не заперечував проти призначення судово-технічної експертизи для з`ясування дійсної вартості домоволодіння, можливих варіантів його поділу та визначення вартості будівельних робіт та матеріалів, пов?язаних з переплануванням будинку в наслідок його розподілу.

Після проведення експертизи та поновлення провадження в справі відповідач та його представник проти позову заперечували, вказуючи на те, що позивачкою пропущено строку позовної давності для звернення на захист своїх інтересів в суд. Крім того, вказував, що у вартість будинку не має включатися вартість метало пластикових вікон, оскільки їх облаштування він здійснював після розірвання шлюбу за свої власні кошти. В подальшому погодився на визнання за ним права власності на частину будинку, визначеного для першого власника по першому варіанту експертизи , але з обов`язковою передачею йому у власність гаражу. Вказував, що є хворою особою, не має можливості облаштувати сходів на другий поверх будинку, тому йому необхідно передача приміщень разом зі сходовою клітиною.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи визнання обставин відповідачем та надані сторонами по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відносини між сторонами регулюються Сімейним кодексом України, Відповідно до вимог ст.. 60, 67,69,70 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута в період шлюбу є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Відповідно до вимог ст. 72 СК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові №11 від 21.12.2007р. початок позовної давності для вимог про поділ майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС чи з дати набрання рішенням суду законної сили, а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з вересня 1984року по лютий 2002року ( а.с.7). За час спільного проживання однією сім`єю сторони збудували двоповерховий будинок та гараж (будинковолодіння), розташовані в АДРЕСА_1

Після розірвання шлюбу відповідач в будинку не проживав. Повернувся в сім`ю в березні 2004року і продовжував проживати без реєстрацію шлюбу як одна сім`я до вересня 2007року. Дані обставини встановлені судом на підставі свідчень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відомостей з відділу в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ( а.с.83-87). Про порушення свого права щодо спільного майна позивачка дізналася в вересні 2007року, після остаточного розірвання стосунків з відповідачем. Звернулася до суду в грудні 2007року. Строк позовної давності позивачем не порушено.

Відповідач в попередньому судовому засіданні і під час розгляду справи по суті визнавав обставини набуття права сумісної власності сторонами на спірний будинок ,як на майно подружжя. В подальшому став заперечувати проти позову, однак заяву про відмову від визнання обставин в порядку ст.. 178 ЦПК України не подавав та судом не приймалася ухвала про прийняття відмови від визнання обставин. Не подавався відповідачем і зустрічний позов, щодо визнання спірного будинковолодіння його особистою власністю.

Відповідно до вимог ст..61 ЦПК України, обставини, визнані особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд враховував визнання відповідачем права спільної сумісної власності за позивачкою на спірне будинковолодіння та вирішував спір в частині поділу майна в натурі, виходячи з принципу рівності часток.

Згідно висновку судово-технічної експертизи ( а.с.49-59) дійсна вартість будинковолодіння становить 526167 грн. Ринкова вартість перепланувань по першому варіанту розподілу будинковолодіння становить 29876 грн. ( а.с.131). Таким чином, при поділі майна відповідно до рівності часток суд виходить із загальної вартості будинковолодіння з витратами на перепланування - 556043 грн. При рівності часток кожний з колишнього подружжя має право на частку майна вартістю 278021,50 грн.

Враховуючи, що відповідач наполягав на виділенні йому гаражу, а позивачка гаражем не користується і не заперечувала проти виділення його відповідачу, суд приходить до висновку, що доцільно, з урахуванням можливостей та інтересів сторін провести розподіл будинковолодіння по першому варіанту експертизи (а.с.57) виділивши позивачці частину як першому співвласнику, а відповідачу - другому співвласнику.

Таким чином, вартість отриманої позивачкою частки з урахуванням робіт по переплануванню становитиме 82644 грн. загальною площею 119,4 кв.м. Вартість отриманої відповідачем частки становитиме 78665 грн. загальною площею 113,65 кв.м. Вартість надмірно отриманої частки позивачкою становить 3979 грн. При покладенні на позивачку

обов`язку сплатити відповідачу вартість надмірно отриманої частки, суд вираховую понесені позивачкою судові витрати ( сплату судового збору, витрати на проведення експертизи), виховуючи, що при поданні позову позивачкою судовий збір сплачено частко з ціни позову 57100 грн., недоплачений розмір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст.11,15, 60, 213, 215, ЦПК України, ст.ст.60-70 Сымейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя, виділивши у власність :

-ОСОБА_1 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту поділу, що складається з приміщень в будинку : на першому поверсі 1-3,1-4,1-5,1-6 та на другому поверсі - 2-5,2-6,2-7,2-8 ,а всього загальною площею 119,4 кв.м та вартістю 82644 грн..

-ОСОБА_2 будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту поділу, що складається з приміщень в будинку: на першому поверсі - 1-1,1-2,1-7,1-8,1-9, на другому поверсі - 2-1,2-2,2-3,2-9,2-10,2-11; надвірних будівель - гаражу «Г», а всього загальною площею 113,65 кв.м та вартістю 78665 грн.

Суд покладає на ОСОБА_1 обов`язок сплати

ОСОБА_2 вартість в рахунок надмірно отриманої частки в майні та витрат по

проведенню перепланування пов`язаного з розподілом будинку між двома-власниками , за

виключенням судових витрат, в сумі 2824,80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі

1129 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом

подання через Богунський районний суд заяви про апеляційне оскарження або апеляційної

скарги протягом 10 днів , починаючи з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.

Суддя: