Справа № 2-621/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:         головуючої - судді Марущак Р.М.,

                при секретарі -  Марченко О.В.,

                з участю

                представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Манжеліївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,  ІІІ особи без самостійних вимог щодо предмету спору - комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Глобинська районна державна адміністрація, відділ Держкомзему у Глобинському районі, Глобинська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в  :

     25.03.2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом.

      Обґрунтувала його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем  майна померлого за законом.

В зв'язку з оформленням спадщини виявилося, що при житті ОСОБА_3 не оформив правовстановлюючий документ на домоволодіння. По цій причині Глобинська держнотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину.

ОСОБА_3 на підставі закону, що діяв на час створення об»єкту нерухомого майна, побудував вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, однак у зв’язку зі змінами законодавства, за життя не встиг зареєструвати своє право власності на нього в органах МБТІ.

На підставі викладеного, позивач прохала суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадкове нерухоме майно розташоване по АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримувала, посилаючись на обставини та підстави, викладені в ньому.  

Представник відповідача - Манжеліївської сільської ради, представники третіх осіб - КП «Кременчуцьке МБТІ», Глобинської районної державної адміністрації, відділу Держкомзему в Глобинському районі, Глобинської держнотконтори в судове засідання не з’явилися.  В заявах, адресованих суду, прохали розглянути справу у їх відсутності, вказали, що позов визнають, заперечень щодо його задоволення не мають.

     Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв’язку встановив наступне.

    ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3. Позивачка – дружина спадкодавця, що підтверджено свідоцтвом про одруження.

Відповідно до повідомлення Глобинської держнотконтори від 18.12.2009 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

Згідно технічного паспорту  житловий будинок літ. «А,а» побудований в 1965 році, сарай літ. «Б» - в 1965 році, погріб літ. «В» - в 1965 році, літня кухня-сарай літ. «Г,г» - в 1970 році, гараж-сарай літ. «Д,д» - в 1970 році, літній душ літ. «Е» в 1970 році, вбиральня літ. «Ж» - в 1965 році.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про застосування Указу  ПВР СРСР від 26.08.1948 року» побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.

Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований на Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25.12.1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Мінкомгоспом УРСР.

Запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі, є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.

Згідно Закону «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім’я та по батькові глави сім»ї, на ім’я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Згідно запису в погосподарській книзі за 1996-2000 роки виконкому Манжеліївської сільської ради, під № 533 значилося господарство ОСОБА_3, розташоване по АДРЕСА_1, де за ним рахується земельна ділянка площею 1 га, з яких 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,75 га для ведення особистого підсобного господарства.  

Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 за свого життя набув право власності на  назване нерухоме майно  відповідно до закону, що діяв на час створення даного майна, проте, за життя не зареєстрував своє право власності в  органах БТІ відповідно до закону, що діє на час прийняття позивачем спадщини, в зв’язку з чим і виник спір. Його вирішення можливе лише в судовому порядку.

Згідно висновку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Глобинської РДА від 19.03.2010 року,  житловий будинок літ. «А,а», сарай літ. «Б», погріб літ. «В», літня кухня-сарай літ. «Г,г», гараж-сарай літ. «Д,д», літній душ літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», які розташовані по АДРЕСА_1  збудовані без істотних порушень діючих будівельних норм і правил.

    Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

    Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    У відповідності до ст. ст. 1217, 1218, 1261  ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.    

     За повідомленням Глобинської державної нотаріальної контори від 31.03.2010 року № 427/01-14 після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 310 за 1999 рік. Заяву про прийняття спадщини померлого в установлений законом строк написала дружина – ОСОБА_2 Інші спадкоємці відсутні.

     На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позивач, як єдиний спадкоємець першої черги спадкування за законом, має право на успадкування майна померлого чоловіка.

     Визнання права власності за ОСОБА_2 на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями не оспорюється відповідачем та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

    Позов ґрунтується на законі, доведений належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

    Керуючись  ст. ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1261 ЦК України , ст. ст.  10, 11,30, 60, 61, 212-215 ЦПК України,

в и р і ш и в  :

    Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

    Визнати за  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою села Ламане Глобинського району, в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно  а саме, на житловий будинок літ. «А,а», сарай літ. «Б», погріб літ. «В», літню кухню-сарай літ. «Г,г», гараж-сарай літ. «Д,д», літній душ літ. «Е», вбиральню літ. «Ж», які розташовані на не приватизованій земельній ділянці площею 0,25 га по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Глобинського

районного суду                                         Р.М. Марущак