справа № 2-а-114-2010р.
Україна
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2010 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі : головуючого судді Синиці Л.П., при секретарі судових засідань Нездолій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Черкаської області, інспектора ОДР ВДАІ Звенигородського району про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2010р. серія СА №095813, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державтоінспекції Черкаської області, інспектора ОДР ВДАІ Звенигородського району Черкаської області капітана міліції Сухо млин Олександра Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 095813 від 27.02.2010 року.
Обґрунтовуючи свій позов позивач посилається на те, що за постановою серія СА № 095813 в справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2010 року інспектора дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції Звенигородського району Сухомлин О.В., на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу 225,00грн., за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме, за здійснення зупинки на пішохідному переході автомобілем «Шеврове Авео» державний номер НОМЕР_1, що мало місце приблизно о 21год.. 27.02.2010р. на одній із вулиць м. Звенигородка, Черкаської області. Вважає постанову незаконною, оскільки зупинку здійснив в умовах крайньої необхідності по причині технічної несправності автомобіля, але при додержанні вимог Правил дорожнього руху. Із діями працівника дорожньо-патрульної служби не погоджується, тому, і звернувся до суду за захистом своїх прав, бо при складані протоколу та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення йому не було роз’яснено його прав, обов’язки відповідно до ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, не враховано характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини та не доведено скоєння правопорушення ним особисто, відсутні матеріали фіксації.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зіславшись на обставини викладені в позові та вказав, що інспектор ДАІ спостерігаючи, як відбулася аварійна зупинка автомобіля ніяких дій не здійснював, а коли було полагоджено пробите переднє колесо автомобіля підійшов, перевірив документи на автомобіль, при складані протоколу про адміністративне правопорушення, постанови в справі про адміністративне правопорушення працівник ДАІ не замірював відстань між автомобілем та пішохідним переходом, так як останній в тому місці був відсутній, як і не було «зебри»; пояснення від свідків, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відбирав. Відповідачі, будучи повідомленими про розгляд справи належним чином та своєчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення, в судове засідання не з’явилися, як і не надходило до суду заяв про слухання справи за їх відсутності, чи клопотань про перенесення судового засідання. У зв’язку з цим, суд вважає, що є достатньо доказів для слухання справи в їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.6 КАС України кожному гарантується в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів. За змістом ч.2 ст.18 КАС України усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними. У судовому засіданні, встановлюються в порядку ст. ст. 9, 71 КАС України, ст. 280 КУпАП, обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 27.02.2010 року інспектором ОДР ВДАІ Звенигородського району Сухомлин О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог 15.9 Правил Дорожнього Руху України та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122 ч.1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225,00грн. . Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 095813 від 27.02.2010р. ОСОБА_2 о 21год. 25хв. в м. Звенигородка на пр. Шевченка на перехресті з в. Шевченка, керуючи автомобілем, здійснив зупинку на пішохідному переході, де для руху пішоходів залишилось менше двох метрів. Зупинка не пов’язана з наданням переваги в русі та ближче 10м. до межі перехрестя, технічних несправностей не виявлено, аварійна сигналізація не увімкнена. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія СА № 068963, ОСОБА_2 з порушенням не погоджувався, проте, вищенаведене порушення не зафіксовано за допомогою технічних засобів, свідчення зазначених в протоколі свідків відсутні. Із досліджених в судовому засіданні доказів не можна зробити однозначного висновку, що позивач здійснив зупинку автомобіля на пішохідному переході. Інших доказів вини позивача немає.
Не є адміністративним правопорушення дія, яка хоч і передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення або іншими законами, що встановлюються адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто усунення небезпеки, яка загрожує державному чи громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншим засобом і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода – ст. 18 КУпАП (крайня необхідність). Водій має право, відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву – п. 2.14 «е» Правил дорожнього руху.
При таких обставинах, враховуючи, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху не доведена, суд вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, остільки в силу вимог ст. 251 КУпАП, суд, позбавлений можливості ґрунтовно, повно, всебічно і об’єктивно, за відсутності інших доказів вини позивача, правильно вирішити справу.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 12, 17, 18, 71, 159, 160, 186, КАС України, ст. ст. 18, 246, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 288 КУпАП, суд,, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задоволити.
Постанову інспектора ОДР ВДАІ Звенигородського району Черкаської області Сухомлин О.В про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00грн., серії СА № 095813 від 27.02.2010 року - визнати незаконною та скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд Черкаської області, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: Л. П. Синиця