справа № 2-а-95-10 р .
Україна
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2010 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі : головуючого судді Синиці Л. П., при секретарях судових засідань Хіжняк В.Л., Нездолій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання неправомірною з боку Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районні Черкаської області відмови в здійснені перерахунку пенсії по інвалідності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, виплату її відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
в с т а н о в и в :
19.02.2010р. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області в перерахунку пенсії по інвалідності – неправомірною та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і виплату її відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що, він є інвалідом третьої групи внаслідок захворювань, пов’язаних з роботами в зоні відчуження на ЧАЕС, має статус інваліда війни, і пенсія йому виплачується Управлінням пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, №796–XII, у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче, по третій групі інвалідності, шести мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 Закону України №796–XII , особам віднесеним до категорії І, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі, по третій групі інвалідності, 50% мінімальної пенсії за віком. Крім того, відповідно д ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ІІ, інвалідам війни, пенсії підвищуються, для третьої групи інвалідності у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006р. №231-У, «…у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений у відповідності зі ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму». Відповідно до ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, повинні забезпечити рівень життя, не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 2 ЗУ №966-ХІУ, прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України і законів України. Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами визначається : мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком. З 01.11.2006р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становив 366,00 грн. в місяць, а з 01.01.2009р. – 498,00 грн. на місяць.
Отже, розмір пенсії по третій групі інвалідності, визначеної згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, з 01.11.2006р. мав складати 498 х 6 = 2988,00 грн., додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 цього закону повинна складати з 01.11.2006 р. по третій групі інвалідності 498 х 50% = 249,00 грн.. Розмір підвищення пенсії відповідно до Закону №3551-ХІІ склав з 01.11.2006р. інвалідам третьої групи – 498 х 30%. Крім того, інвалідам війни виплачується цільова грошова допомога в розмірі 50,00грн. в місяць.
Отже, з 01.01.2009 року розмір пенсії повинен був становити для інвалідів третьої групи: (498 х 6) + (498 х 50%)+ (498 х 30%) + 50,00грн. = 3436,40 грн..
У зв’язку з тим, що розмір пенсії, яка фактично виплачувалася був значно нижчий, ніж встановлено на законодавчому рівні, позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України Городищенського району Черкаської області, із заявою про перерахунок пенсій. Однак, Управлінням пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області було відмовлено у здійснені перерахунку, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України 30.05.1997р. №523, від 03.01.2002р. №1, від 13.07.2004р. №894, якими встановлювався розмір для розрахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 54 Закону №796-ХІІ, на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. №1293 та від 22.05.2008р. № 530, якими визначені розміри мінімальні пенсії для інвалідів ЧАЕС, а також ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік».
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є обов’язком держави.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту, обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв і обмежень за ознаками раси, соціального походження, майнового стану або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної, виконавчої, судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Виходячи із загальних принципів верховенства права, закони мають вищий юридичний статус у порівняні з нормативними актами кабінету Міністрів України. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній рівень, і формулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що і потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, відносяться громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсація, гарантії, є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони по ст. 22 Конституції України не допускається.
Отже, відмова Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії відповідно до норм спеціального Закону №796-ХІІ є неправомірними, а посилання на постанови Кабінету Міністрів України, що суперечать цьому Закону – неспроможними. У рішенні Європейського Суду по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., вказується, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними.
Просить, визнати неправомірними з боку Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області відмову в перерахунку пенсії по інвалідності до ст., ст. 50, 54, 67 Закону України №796-ХІІ, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і виплачувати її з дня подання заяви до суду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав повністю та просить його задовольнити, вказавши, що його вимога про перерахунок пенсії стосується періоду з дня звернення з позовною заявою до суду, тобто з 19.02.2010р., і виплати її у перерахованому розмірі в подальшому, на майбутнє.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області – Пістун О.В. позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що Управління пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області діяло правомірно та в межах чинного законодавства, і що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інвалідів третьої групи, не можуть бути нижчими, ніж шість мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначає Кабінет Міністрів України. Проте, визначення мінімального розміру пенсії за віком надане в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Частиною 1 цієї статі передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розміру пенсій, призначених цим Законом. Для узгодження цього питання Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесенні зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, для учасників ліквідації внаслідок аварії на ЧАЕС у 1987– 990 роках, інвалідів третьої групи становить 980,00грн.. Після винесення рішення Конституційного Суду від 22.05.2008р. про визнання не конституційним пункту 28 розділу 2 закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийняті постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. № 530 та «Про підвищення рівня забезпечення громадян» від 16.07.2008р. № 654.
Таким чином, розмір пенсії позивача по третій групі інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків станом з 01.03.2010р. складає 1241,50грн. .
Відповідно до ч.1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, ч.2 вищезазначеної статті встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачем було пропущено строки звернення до суду по адміністративній справі.
Крім того, вимога позивача, яка містить зобов*язання управління в подальшому проводити щомісячні виплати з перерахунком згідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути задоволена, бо це суперечить чинному законодавству України, адже судове рішення повинно наслідком чинного правового регулювання, і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому правового регулювання суспільних відносин.
Суд, розглянувши позов у межах заявлених позовних вимог, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та при вирішенні спору, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що даний позов є частково обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ, передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 даного Закону, наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
За правилами ст. 50 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991р., особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, по третій групі інвалідності у розмірах 50% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997р. №523, і дані положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 54 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991р.. А в пункті 2 Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», де зазначено розмір 19грн. 91коп., розмір суми, з якої проводиться розрахунок пенсій, установлено всупереч положенням зазначеної статті Закону, причому ця сума не відповідає розмірам мінімальної пенсії за віком.
При визначені розрахунку державної пенсії, передбаченої ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991р., застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст. 28 ЗУ № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.
Згідно до вимог Конституції України (ч.2 ст.19), органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пенсійний Фонд України діє на підставі положення «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на яке покладено обов’язок щодо : призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п. п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пункт 4.2 вищенаведеного Положення, передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом третьої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії першої осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ, у розмірі відшкодування фактичних збитків станом на 01.03.2010р., яка складає 1241,50грн..
Разом з тим, обрахунок даної пенсії проведено, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. за №1 розрахунку пенсій, призначених відповідно до частини 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 19грн. 91коп.. Ця ж сума враховувалася і при визначені розміру додаткової пенсії.
На даний час розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році інвалідів третьої групи становить 980,00грн. .
У своїй роботі, Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, щодо призначення пенсії за ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керується Постановами Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. № 530 та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008р. № 654.
Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-УІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), стаття 1, встановлено прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, на одну особу на місяць у розмірі з 01.12.2009р. – 573,00грн., з 01.01.2010р. – 695,00грн. .
До Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області позивач, ОСОБА_3 звертався у лютому місяці 2010р., а з позовною заявою до суду звернувся 19.02..2010р. .
З огляду на вищевикладене, відповідач, здійснивши позивачу нарахування та виплату пенсії по третій групі інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був діяти, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, тобто за нормами ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991р., ЗУ № 1058-ІУ від 09.07.2003р., ЗУ № 1646-УІ від 20.10.2009р., а не за положеннями постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002р., № 530 від 28.05.2008р., № 654 від 16.07.2008р.. І здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення цього, відповідач таких нарахувань не проводив, допустивши звуження конституційних прав позивача, що є неправомірно.
Суд вважає, що позов в частині визнання дій посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області неправомірними не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не діяв, а бездіяв, і тому, виходячи із змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, слід, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправної бездіяльність УПФУ в Городищенському районі Черкаської області по невиконання приписів ст., ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання пенсії.
Що стосується позовної вимоги про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Городищенському районні Черкаської області в подальшому здійснювати перерахунок пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров ’ ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, то суд, вважає, що в цій частині, слід, відмовити, бо дані правовідносини між сторонами ще не виникли, а суд наділений повноваженнями розглядати ті правовідносини, які настали.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005р. (№8рп/2005); Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ; ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ; Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997р. №523 «Про порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-УІ, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за № 8-2 та ст., ст. 6, 7, 8, 9, 10, ч.2 ст. 11, ст. 11, 12, 17, 71, 159, 160, 161, 163, 185, 186 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області щодо не нарахування та не проведення виплати пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ – протиправною .
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також провести відповідні виплати за період з 19.02.2010р. по 29.03.2010р. з урахуванням сум, виплачених в цей період.
В іншій частині позовних вимог – відмовити .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через Городищенський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: Л. П. СИНИЦЯ