ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01.06.06                                                                                    Справа №  134/2-2006

За позовом                       Ремонтно-будівельного управління Головного управління МВС України в

Київській області, смт. Коцюбинське

до відповідача:          товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЕС і К”, м. Київ

про                                  розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити будівлі.

                                                  Суддя                    С.Р. Шевчук,

    за участю представників сторін:

від позивача:          –Лимар М.М.; начальник юридичного бюро, довіреність від 26.05.2006р. №63;

          –Радкевич С.Б., головний бухгалтер, доручення від 30.05.2006р. № 66

від відповідача :           – Уліч В.І., юрист, доручення від 04.01.2006р. № 1;

СУТЬ СПОРУ :

позивач –Ремонтно-будівельне управління Головного управління МВС України в Київській області, смт. Коцюбинське звернувся з позовом від 31.03.2006р. № 33 до товариства з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ, в якому просить розірвати укладений між ними договір оренди нерухомого майна від 22.10.2001р., зобов’язати відповідача звільнити орендовані будівлі, що знаходяться в смт. Коцюбинське, по вул.. Залізничній, 7 та покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору оренди не сплачував орендну плату з грудня 2004 р., що відповідно до пунктів 8.1, 10.4, 10,7 договору є підставою для його розірвання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.05.2006р. проти позову заперечував. На твердження відповідача, отримані за спірним договором від 22.10.2001р. в оренду будівлі знаходились в аварійному стані, непридатному для використання. Крім того, позивач твердить, що у відповідності до рішення Коцюбинської селищної ради, листа Головного управління МВС України від 19.06.2003р. № 4/2-204 орендоване майно разом із земельною ділянкою передано в комунальну власність в розпорядження Коцюбинської селищної ради, таким чином позивач не є власником орендованого майна. В зв’язку з вищевикладеним позивач не є належною стороною щодо вимог про розірвання договору оренди.

Сторонами у справі подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу  за допомогою звукозаписувального апарату суду, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 30.05.2006р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.06.2006р. до 11 год. 40 хв., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис. В судовому засіданні 01.06.2006р. відповідач подав клопотання від 31.05.2006р., в якому просить суд припинити провадження у справі, оскільки відповідачем повністю сплачено борг по орендній платі з врахуванням нарахованої пені. До клопотання додані платіжні доручення від 01.06.2006р. № 627 на суму 35 143,50 грн., та № 628 на суму 4642,65 грн. На думку відповідача, оскільки спірні питання між позивачем і відповідачем після сплати боргу вирішено, провадження у справі підлягає припиненню.

Розглянувши позов Ремонтно-будівельного управління Головного управління МВС України в Київській області, смт. Коцюбинське (далі –РБУ) до товариства з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ (далі –ТОВ „Лес і К”), вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши додатково зібрані у справі матеріали, господарський суд

встановив:

відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень, Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК та ГК України, положення цих кодексів застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між сторонами у справі продовжують існувати на день винесення рішення, таким чином відносини регулюються Цивільним та Господарським  кодексом України. Оскільки орендоване майно на момент укладання договору належало до державної власності, суд також застосовує положення спеціального Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон „Про оренду”).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків сторін у справі є укладений між ними 22.10.2001р. договір оренди структурного підрозділу підприємства (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого РБУ (орендодавець) передав, а ТОВ „Лес і К” (орендар) прийняв у строкове платне користування майновий комплекс структурного підрозділу державного підприємства РБУ в Київській обл., смт. Коцюбинське, по вул. Залізничній, 7, який відповідно до звіту про експертну оцінку складається з будівель літера А площею 160 кв.м., літера Б площею 288 кв.м., літера В площею 139 кв.м., та літера Г площею 580 кв.м. Відповідно до розділу 3 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України та складає за перший місяць 2009,00 грн. (без індексу інфляції та ПДВ). Згідно до пункту 3.3 орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Пунктом 5.3 Договору орендаря зобов’язано забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Відповідно до пункту 10.1 Договір укладено строком на 10 років до 22.10.2011р. включно. Пунктами 8.2, 10.4 передбачено право орендодавця виступати з ініціативою щодо зміни та розірвання Договору. Договір погоджено з Головним управлінням МВС України в Київській області 23.10.2001р.

Відповідно до припису ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Частина 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносить обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі до основних обов’язків орендаря. В порушення зазначеної норми закону ТОВ „Лес і К” свої зобов’язання щодо сплати орендної плати виконував неналежним чином, про що свідчить, зокрема, акт звірки станом на 01.12.2005р. та подана позивачем довідка від 30.05.2006р. № 65, відповідно до якої основний борг відповідача по орендній платі з грудня 2004р. складав 35143,50 грн. Відповідачем не заперечується факт невиконання ним обов’язку щодо вчасної сплати орендної плати в належному розмірі у вказаний період часу.

Позивач неодноразово відповідачу направляв претензії від 26.01.2005р. №6, від11.05.2005р. № 42, від 13.07.2005р. № 67 про необхідність сплати боргу по орендній платі, але відповіді не отримав.

Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором, або законом. Сплата відповідачем боргу по орендній платі 01.06.2006р. платіжними дорученнями № 627 та № 628 не спростовує факту порушення зобов’язання, оскільки зобов’язання не виконано в строк, встановлений договором.

Крім того, одним з основних обов’язків орендаря відповідно до частини 2 ст. 18 Закону „Про оренду” є обов’язок використання та збереження орендованого майна відповідно до умов договору, запобігання його пошкодженню, псуванню. В порушення зазначеної норми закону та пункту 5.3 спірного Договору відповідач грубо порушував правила пожежної безпеки на орендованому об’єкті, про що свідчить подана позивачем копія постанови Державного пожежного нагляду про застосування запобіжних заходів від 25.01.2006р. №2.

Таким чином позивачем документально доведено і судом встановлено неналежне виконання відповідачем свого зобов’язання щодо сплати орендної плати з грудня 2004 року та порушення обов’язку запобігати пошкодженню, псуванню орендованого майна та вживати заходи протипожежної безпеки.

Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону „Про оренду” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Згідно до абзацу другого пункту 13 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000р. №  02-5/237 підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону „Про оренду” або договором оренди. Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Таким чином, враховуючи невчасне внесення відповідачем орендної плати за спірним договором від 22.10.2001р. строком більше трьох місяців, та недотримання відповідачем правил пожежної безпеки, яке створює загрозу пошкодження орендованого майна, вимога орендодавця –РБУ про розірвання договору оренди структурного підрозділу підприємства від 22.10.2001р. законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що на момент розгляду справи позивач не є власником орендованого майна, відповідно позивач не є належною стороною щодо вимог про розірвання договору від 22.10.2001р., судом відхиляється. Взаємні права та обов’язки сторін у вправі врегульовано укладеним договором оренди структурного підрозділу підприємства від 22.10.2001р., який не було розірвано, або в установленому законом порядку визнано недійсним, таким чином договір є чинним на день винесення рішення. Відповідно до ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, відповідач повинен був виконувати умови договору у відповідності до вимог частини 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 526 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно із частиною 1 ст. 27 Закону „Про оренду” та пункту 17 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000р. №  02-5/237, у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до частини 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Пунктом 5.5 Договору сторонами передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору, орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Таким чином, вимога позивача про зобов’язання ТОВ „Лес і К” звільнити орендовані будівлі є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом відхиляється також клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв’язку з врегулюванням спірних питань шляхом сплати боргу по орендній платі. Предметом спору у справі №134/2-2006 є немайнова вимога про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, а не майнова вимога щодо стягнення боргу по орендній платі. Позивач після сплати боргу відповідачем від своїх позовних вимог не відмовився, а наполягає на них, відповідно у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача та припинення провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного, позов Ремонтно-будівельного управління Головного управління МВС України в Київській області, смт. Коцюбинське до товариства з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ про розірвання договору оренди структурного підрозділу підприємства від 22.10.2001р. та зобов’язання звільнити орендовані будівлі суд задовольняє повністю, та у відповідності до ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судових витрат, які складаються з державного мита в сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.3, частинами 2, 3 ст. 18, частиною 3 ст. 26, частиною 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”,  абзацом другим пункту 13, пунктом 17 Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000р. №  02-5/237, частинами 1,2 ст.11, ст. 526, частиною 1 ст. 530, частиною 2 ст. 651, ст. 610, частиною 1 ст. 612, ст. 782, пунктом 3 частини 1 ст. 783, частиною 1 ст. 785 ЦК України  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Ремонтно-будівельного управління Головного управління МВС України в Київській області, смт. Коцюбинське до товариства з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений між Ремонтно-будівельним управлінням Головного управління МВС України в Київській області, смт. Коцюбинське та товариством з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ договір оренди структурного підрозділу підприємства від 22.10.2001р. у зв’язку із істотним порушенням товариством з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ умов договору.

3. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Лес і К”, м. Київ звільнити орендовані за договором оренди структурного підрозділу підприємства від 22.10.2001р. будівлі, які знаходяться за адресою: Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 7, а саме: літера А площею 160 кв.м., літера Б площею 288 кв.м., літера В площею 139 кв.м., та літера Г площею 580 кв.м.

В разі невиконання в добровільному порядку в місячний строк з дня набрання законної сили цим рішенням, видати наказ на примусове виконання рішення суду.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лес і К” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.43, р/р 26003013320781 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012, код ЄДРПОУ 24372775) на користь Ремонтно-будівельного управління Головного управління МВС України в Київській області (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул.. Залізнична, буд.7, р/р 260031176 в АППБ „Аваль” м. Ірпінь, МФО 312961, код ЄДРПОУ 14317404) державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Шевчук С.Р.