справа  №  2-186/10 р .

  Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   07 квітня 2010  року                                                                                                           м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі :   судді   Синиці Л. П., при секретарі судових засідань  Нездолій І.О.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в  залі   суду   цивільну  справу   за позовом   Кредитної спілки  «Кредит - СоюЗ»   до  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4   про   стягнення боргу за договором кредиту ,   -

в с т а н о в и в :

17.02.2010 року кредитна спілка «Кредит–СоюЗ» м. Черкаси звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредитної лінії.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач посилаються на те, що кредитна спілка уклала з ОСОБА_2, договір кредиту № Че–0502 від 28.03.2008р. про надання кредиту в розмірі 50000,00 грн., строком на                         12 місяців, за яким ОСОБА_2 отримав  28.03.2008р. -  20000,00грн.,  08.04.2008р. –  23000,00грн.,  24.04.2008р. –  4500,00грн., на загальну суму – 47500,00грн., і  зобов’язувався повернути отриману суму кредиту та сплатити відсотки за користування грошима в строки, відповідно до передбаченого договором, графіка.  Відповідач своїх зобов’язань по договору кредиту не виконав, частково погасивши суму кредиту в розмірі 7151,83грн.,  додаткових відсотків – 540,00грн., основна сума кредиту відповідачем не погашалась.  Станом на 17.02.2010р. відповідач ОСОБА_2 має непогашену суму кредиту 47500,00грн., а з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, із 24.05.2008р. по 17.02.2010р. індекс інфляції дорівнює 124,9%, і заборгованість становить 59327,50грн., крім того, відповідач заборгував кредитній спілці 30896,78грн. - відсотки за користування грошима (п. 4.2 договору кредиту);  додаткові відсотки - 1958,78грн.  (п. 4.2.1 договору кредиту), всього заборгованість складає 107452,14 грн..  28.03.2008р. за відповідача ОСОБА_2,  згідно договору поруки № Че–0502–П поручалися ОСОБА_4, ОСОБА_3, які також не виконують взяті на себе зобов’язання.  У зв’язку з цим, для захисту своїх прав, позивач змушений звернутися до суду, і просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно, на користь кредитної спілки «Кредит–СоюЗ» борг за договором кредиту в розмірі 107452,14грн. та відшкодувати судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1074,52грн. та 120,00грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення.

У судовому засіданні представник позивача Перепелиця О.В., що діє на підставі довіреності доводи позову підтримав в повному обсязі, просить його задоволити, вказавши,  що до цього часу зі сторони відповідачів не було жодних кроків до погашення заборгованості по кредиту. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до суду не з’явилися, хоча про день, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином про що свідчать поштові рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (№56083, №56113, №56156), причини своєї неявки суду не повідомили, як і не надходило до суду заяв про слухання справи за їх відсутності, чи про перенесення слухання справи на іншу дату.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, розглянувши позов в межах позовних вимог, вислухавши  представника позивача Перепелицю О.В.,   вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до  задоволення.  

Відповідно до загальних положень цивільно–процесуального законодавства суд повинен з’ясувати обставини, які пов’язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини (ст. 214 ЦПК України) При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.

Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов’язує свою матеріально–правову вимогу.

Предметом вимоги КС «Кредит – СоюЗ» є стягнення боргу відповідно до договору кредиту                                 за № Че–0502 від 28.03.2008р., та договору поруки № Че– 502–П  від  28.03.2008р..

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 28.03.2008р. між кредитною спілкою «Кредит – СоюЗ», яка є юридичною особою, (а. с. 13–17) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № Че–0502 від 28.03.2008р. (а. с. 4), за яким останньому було надано кредит в розмірі                             50000,00грн., з строком дії договору 12 місяців, до 28.03.2009р., з моменту укладення до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, а якщо були укладені окремі додатки до цього договору, то кредитні кошти повинні бути повернуті в повному обсязі в строк визначений останнім додатком до цього договору – п. п. 2.1., 8.2. Договору, та із сплатою за користування кредитними коштами, наданими позичальнику, що розраховується згідно до формули, котра наведена у  п. 4 Договору  (а. с. 5).  Бажання отримати кошти в кредит відповідачем виражені у заяві – анкеті від 28.03.2009р.  (а. с. 8),  і цього ж дня позичальник отримав кошти в розмірі 20000,00грн., 08.04.2008р. – 23000,00грн., 24.04.2008р. – 4500,00грн. (а. с. 9– 10 ),  сплативши вступний внесок в розмірі 17,00грн., що свідчить про членство. 28.03.2008р. кредитною спілкою була заведена особова картка позичальника (а. с. 11). З метою забезпечення своєчасного повернення кредитних коштів, 28.03.2008р. між кредитною спілкою «Креди –СоюЗ» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено договори поруки                № Че–0502–П, № Че-0502-П/1, за якими поручителі взяли на себе обов’язок відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_2, що випливають із договору кредиту № Че-0502 від 28.03.2008р. (а. с. 6, 7). Відповідно до договору  кредиту кредитна спілка «Кредит–СоюЗ» виконала свої зобов’язання з надання кредиту, проте:  ОСОБА_2, не виконує взятих на себе зобов’язань за договором кредиту, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, не виконують взятих на себе зобов’язань за договорами поруки.  І станом, на час звернення до суду, тобто на 17.02.2010р. по кредитному договору № Че–0502 від 28.03.2008р. утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку ціни позову              (а. с . 3) та умов договору становить 107452,14грн. з них: кредиту - 59327,50грн.  (з урахування індекс інфляції ( а. с . 12 ) ),  відсотків по кредиту - 30896,78грн.,  донарахованих відсотків – 17227,86грн. .

Зобов’язання, згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (божник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться – ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов’язанні – ст. 530 ЦК України. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.  Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначається в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строки користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, при цьому, розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Ст. 625 ЦК України вказує, що, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором  поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, особи, які спільно  дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки –                           ст. 554 ЦК України.

Враховуючи  положення  ст. 79 ст. 81 ЦПК України та приймаючи до уваги те, що у зв’язку із розглядом справи в суді позивач,  поніс судові витрати у розмірі 1194,52грн.,  сплатив судовий збір (мито) в суму                       1074,52грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в сумі 120,00грн., суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно до ст. 88 ЦПК України – стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, так як,  вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно – процесуальним законодавством України.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 553, 554, 611, 625, 1054, 10561 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 10, 15, 30, 60 , 212, 213, 215, 224 – 226,  294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в  :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно,   на користь   кредитної спілки «Кредит–СоюЗ»   борг за договором кредиту в розмірі 107452 (сто сім тисяч чотириста п’ятдесят дві) грн. 14 коп.   та  судові витрати у розмірі 1074 ( одна тисяча сімдесят чотири) грн. 52 коп. та 120   (сто двадцять)   грн.   00 коп.   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку  ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Суддя :                                                                                                                                 Л. П. Синиця