17.11.20

22-ц/812/2011/20

Єдиний унікальний номер судової справи 2-1006/2008

Провадження № 22-ц/812/2011/20

У Х В А Л А

17 листопада 2020 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Серебрякової Т.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 вересня 2016 року, постановлену за заявою Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до приватного підприємця Мартинко Тетяни Миколаївни , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Металург», приватного підприємця Мартинко Тетяни Миколаївни про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до Акціонерного банку «Металург», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, -

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 вересня 2016 року заяву Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» (далі - ПАТ «МетаБанк») про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до приватного підприємця Мартинко Тетяни Миколаївни , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Металург», приватного підприємця Мартинко Тетяни Миколаївни про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до Акціонерного банку «Металург», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 29 жовтня 2020 року подав апеляційну скаргу. Оскільки, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку на її подання, особа, яка її подала, звернулась до суду з клопотанням про поновлення вказаного процесуального строку, посилаючись на те, що про оскаржувану ухвалу ОСОБА_1 дізнався лише 27 жовтня 2020 року при ознайомлені з матеріалами справи.

Між тим, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не може бути відкрито виходячи з наступного.

Згідно підпункту 13 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 ЦПК України (діючого на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

З копій матеріалів справи вбачається, що ухвалу Корабельного районного суду міста Миколаєва постановлено 21 вересня 2016 року (а.с.136-137). Апеляційну скаргу подано лише 29 жовтня 2020 року.

Як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що про оскаржувану ухвалу дізнався лише 27 жовтня 2020 року при ознайомлені з матеріалами справи.

Частиною 2 ст.358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Між тим, як вбачається з копій матеріалів справи, у липні 2014 року ПАТ «МетаБанк» подало заяву про видачу дубліката виконавчого листа (а.с.1-2).

Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва 15 жовтня 2014 року заяву ПАТ «МетаБанк» задоволено(а.с.18-19).

Не погодившись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 12 травня 2015 року оскаржив її в апеляційному порядку (а.с.23-26).

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 15 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалуКорабельного районного суду міста Миколаєва 15 жовтня 2014 року скасовано, а питання про видачу дубліката виконавчого листа передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.54-57).

В подальшому ПАТ «МетаБанк» уточнило свою заяву та додаткового просило поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання (а.с.81-82).

Під час повторного розгляду заяви ПАТ «МетаБанк» боржник ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про розгляд справи як особисто (а.с.68,87,91,116), так і через своїх представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.66-67,89,95,124-125,133).

Більше того, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 приймав участь у судових засіданнях та ним же було подано заперечення проти задоволення заяви ПАТ «МетаБанк» (а.с.70-71,72-73,77-78,103-104).

Вказане свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи за заявою ПАТ «МетаБанк» у суді першої інстанції, а тому його не можна вважати особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній.

Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваного судового рішення) особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов`язки.

Зазначенні положення містяться й у ч.1 ст.44 ЦПК України.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (Ponomaryov v. Ukraine).

Тобто, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, відповідно до ст.358 ЦПК України (чинного на час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду), оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи і наведенні ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 вересня 2016 року не свідчать про пропуск такого строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Керуючись ст.358 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корабельного районного суду міста Миколаєва від 21 вересня 2016 року, постановлену за заявою Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» про видачу дубліката виконавчого та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у цивільній справі за позовом Акціонерного банку «Металург» до приватного підприємця Мартинко Тетяни Миколаївни і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Металург» і приватного підприємця Мартинко Тетяни Миколаївни про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до Акціонерного банку «Металург» і ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Т.В. Серебрякова