Справа 22ц-3843 Головуючий у 1 інстанції Мілєйко Є.Д.
Категорія 57 Доповідач Біляєва О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 01 лютого 2010 року,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 01 лютого 2010 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 січня по 31 грудня 2009 року в сумі 1240 гр. 20 коп.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Відповідач зазначив, що згідно зі ст.71 Закону України від 26 грудня 2008 року "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Виплати позивачу здійснювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Крім того, суд не зважив, що ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не застосовується при визначені розмірів пенсій відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Виплати дітям війни здійснюються за рахунок Державного бюджету, а не з бюджету Пенсійного фонду України. На даний час не визначений механізм розрахунку підвищення.
Особи, які беруть участь у справі, за викликом до суду не прибули. Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області просило розглядати справу за відсутності їх представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до соціальної групи "діти війни", що підтверджується копіями паспорта та відповідного посвідчення (ас. 3-4).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути взяті до уваги.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з цією нормою, мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абзацом 1 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01.01.2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 гр., а з 1 листопада 2009 року – 573 гр.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, недоплата за вказаний період становить 1240 грн. 20 коп.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, що виплата проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не можуть бути прийняті до уваги.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заперечення відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами", апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області відхилити.
Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 01 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді