Справа №22- 1708/2010р.                 Головуючий у 1 інстанції Кротінов В.О.

Категорія 34                         доповідач Жданова В.С.

                    У Х В А Л А

                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 р.                             м.Донецьк

                    Апеляційний суд Донецької області у складі :

                    головуючого – судді Голубинського А.М.

                    суддів :  Жданової В.С.,  Прокопчук Л.М.,    

                    при секретарі Гришай О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1     на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2009 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

                В С Т А Н О В И В :

    Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить  рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на доведеність вини відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та настанні негативних наслідків, пов»язаних з ремонтом автомобіля  та іншими витратами матеріального характеру, що в сукупності призвело до моральних страждань.

    При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2008 року приблизно о 19 год на проспекті Ленінському в м. Донецьку  в результаті  зіткнення автомобіля « Тойота РАВ-4» під керуванням  ОСОБА_1  з пішоходом ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_2 спричинені  тілесні ушкодження середньої тяжкості , автомобілю ОСОБА_1 - механічні пошкодження, вартість ремонту яких визначена в розмірі 15604,28 грн. Рішенням Ленінського районного суду від  23.01.2009 р. з ОСОБА_1 як власника  джерела підвищеної небезпеки на користь ОСОБА_2 стягнута моральна шкода в розмірі 15000 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін,  дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  з наступних підстав .

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведена вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а заявлені до стягненні суми, крім вартості ремонтно-відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля, яка відшкодована страховою компанією,    не підтверджені належними доказами.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи  і нормам матеріального закону.

    З матеріалів цивільної справи вбачається, що  21.02.2008 р.  приблизно о 19 год на пр.. Ленінському в м. Донецьку в результаті зіткнення  автомобіля «Тойота –РАВ 4» з пішоходом ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_2  спричинені  тілесні ушкодження середньої тяжкості та пошкоджено автомобіль ОСОБА_1

    Постановою слідчого СО ДТП СУ ГКМВД України в Донецькій області від 19.12.2008 р.  відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 з підстав ст.6п.2 КПК України,  постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 21.01.2009 року зазначену постанову скасовано, матеріали направлені для проведення додаткової перевірки / а.с. 26/

    При розгляді справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані ст.1187 ЦК України, згідно частини 5 даної статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Позивачкою не доведено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини пішохода ОСОБА_2 В обгрунтування його вини   ОСОБА_1 посилається на довідку, видану слідчим  відділу розслідувань ДТП   для страхової компанії « Злагода» про те, що  пішоходом ОСОБА_2 порушений п. 4.9 Правил дорожнього руху./ а.с.14/

    Відповідно до ч.2 ст.58 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Зазначена довідка  не є належним доказом  вини відповідача у визначенні вини особи при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови,  що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний зв»язок та  є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Позивачкою  не надано доказів вини відповідача, що унеможливлює його відповідальність за наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

За таких підстав висновки суду відповідають вимогам матеріального закону і матеріалам справи.

          Доводи апеляційної скарги не містять підстав для висновку про порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору., підстав для ухвалення нового рішення за доводами апеляційної скарги не вбачається.

    Керуючись ст. ст. 307,308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-

                У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Ленінського районного суду Донецької області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

    Головуючий                 Судді :