АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2044 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Кущ Т.М.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“22” квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Бондара В.О.
Спас О.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Розівського районного суду Запорізької області від “04” березня 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
В позові зазначала, що з 22 жовтня 2004 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, ОСОБА_5 Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. У серпні 2009 року відповідач по справі звернувся до суду з позовом до неї про розірвання шлюбу, але в добровільному порядку розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя не бажає. Об’єктами спільної сумісної власності подружжя є: житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області вартістю 9 970 грн.; 11 голів свиней вагою 80 кг. кожна загальною вартістю 14960 грн. і 1 свиня вагою 300 кг. вартістю 5 100 грн.; грошові кошти в сумі 21 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини позивач просила суд розділити між сторонами майно, що є об’єктом права спільної власності подружжя, виділити в її користування житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області вартістю 9 970 грн., 1 свиню вагою 300 кг. вартістю 5 100 грн., грошові кошти в сумі 10 500 грн., а всього майна на суму 25 570 грн., а в користування відповідача виділити 11 голів свиней на суму 14 960 грн., грошові кошти в сумі 10 500 грн., а всього на суму 25 460 грн., судові витрати покласти на сторони в рівних долях.
Рішенням Розівського районного суду Запорізької області від “04” березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Розділено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільне майно, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 Запорізької області, визнавши за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину вказаного житлового будинку, залишивши за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину спірного жилого будинку. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати в сумі 74 грн. 39 коп. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звертаючись до суду з позовом про поділ майна, просила суд поділити між сторонами майно, що є об’єктом права спільної власності подружжя, виділивши їй у користування житловий будинок АДРЕСА_1 Розівського району Запорізької області, одну свиню вагою 300 кг. та грошові кошти в сумі 10 500 грн., а у користування відповідача виділити 11 голів свиней та грошові кошти в сумі 10 500 грн.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судом було вирішено питання щодо права власності сторін на Ѕ частину спірного жилого будинку, позовні вимоги в частині поділу спільно нажитого майна залишилися не розглянутими судом першої інстанції.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції взагалі не з’ясував чи можливий запропонований позивачем спосіб поділу сумісного майна при якому їй би передавався жилий будинок у користування чи у власність.
Для вирішення цього питання, з урахуванням положень ст. 71 СК України, судом першої інстанції на порушення вимог ч. 4 ст. 10, ч. 2 ст. 31, ч. 2 ст. 173 ЦПК України не було роз’яснено позивачці її право змінити й уточнити свої позовні вимоги в установленому порядку та викласти такі зміни в письмовій формі, а також суд не відобразив наведені обставини у своєму рішенні.
Також, з’ясовуючи кількість спільно нажитого майна, суд послався на довідку про відсутність у відповідача свиней, але при цьому не звернув уваги, що сторони припили сумісне проживання 19.06.2009 року, коли позивачка пішла проживати в інше жиле приміщення, а вказана вище довідка була складена 15.10.2009 року. Не дав суд оцінки і поясненням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, даних з цього приводу.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим. Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права, зокрема судом по суті не розглянуто позовні вимоги ОСОБА_4, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно дослідити обставини справи, встановити обсяг спільно нажитого подружжям майна, з’ясувати спосіб його поділу та постановити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Розівського районного суду Запорізької області від “04” березня 2009 року по цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: