Справа № 2-347/10

  ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

                        головуючого                                 –  судді Борісенко Є.В.,

                        при секретарі                                                     -            Самбурській Н.О.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зуйської селищної ради Білогірського району АР Крим, треті особи -  Друга Білогірська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Зуйської селищної ради Білогірського району АР Крим, треті особи:  Друга Білогірська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та визнання за ним права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 44,8кв.м, житловою площею – 19,9кв.м., який розташований по АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_5, якому  належало домоволодіння по АДРЕСА_1. Н а час смерті ОСОБА_5  проживав один, своє майно нікому не заповідав. Позивач  у встановлений законом строк, не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але вважає, що фактично прийняв спадщину після смерті батька, оскільки він володіє спадковим майном: користується домоволодінням, сплачує страхові внески, земельний податок, у нього знаходяться ощадні книжки спадкодавця. Крім того,  позивач вимушений звернутися до суду для реалізації свого права на спадкування, тому  що свідоцтво про право приватної власності на  будівлі його батькові було видано вже після смерті останнього. Окрім позивача, після смерті ОСОБА_5     спадкоємцями за законом є його дочки, треті особи по справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, але вони спадщину не приймали, претензій що до спадкового майна не мають.    

П озивач у судове засідання не з'явився, але його представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутністю, на вимогах наполягали, не заперечували проти заочного розгляду справи (а.с.81,83).

Представник відповідача  - Зуйської селищної ради Білогірського району АР Крим у судове засідання не з’явився за невідомими суду причинами, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Треті особи по справі у судове засідання також не з’явилися, але надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 – позовні вимоги підтримали (а.с.74,87).

    22 квітня 2010 року Білогірським районним судом АР Крим постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, та у відповідності до ст. 169 ЦПК України за відсутністю третіх осіб, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для з’ясування прав та взаємовідносин сторін.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який проживав по АДРЕСА_1. На час своєї смерті ОСОБА_5 проживав один, своє майно нікому не заповідав.  

До маси спадкового майна після смерті ОСОБА_5 входить житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, що належав йому на праві приватної власності, загальною площею 44,8кв.м, житловою площею – 19,9кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 вартість домоволодіння станом на 08.12.90 року складає 7402,00грн.

      Позивач ОСОБА_1 є сином померлого, у встановлений законом строк він не звернувся  до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але  прийняв спадщину після смерті батька шляхом  фактичного вступу у володіння спадковим майном, оскільки користується домоволодінням, сплачує страхові внески, земельний податок, у нього знаходяться ощадні книжки спадкодавця.

Крім позивача, спадкоємцями за законом після померлого ОСОБА_5 є його дочки  ОСОБА_3, ОСОБА_4, але вони спадщину не приймали, претензій що до спадкового майна не мають.

    В икладене підтверджується наявними у справі та оглянутими у судовому засіданні письмовими доказами, якими є:

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а.с.12);

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 (а.с.13,84,88);

- копія довідки відділу РАЦС про реєстрацію шлюбу ОСОБА_10 з ОСОБА_4 та витяг з Державного реєстру цивільного стану громадян про шлюб, згідно якого дошлюбне прізвище ОСОБА_3 – ОСОБА_3 (а.с.85,86);

- копія  свідоцтва про право власності на  будівлі від 23.01.1991 року, виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 районної ради від 21.12.1990 року, згідно якого ОСОБА_5 на праві приватної власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.14,79);

- довідка Зуйської селищної ради від 16.11.09 року на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно якої зазначене домоволодіння з 1955 року відносилося до категорії колгоспного двору, було власністю колгоспного двору, голова родини ОСОБА_5 - помер у 1990 році, з 1991 року у будинку ніхто не значиться (а.с.15-16);

- довідка Зуйської селищної ради від 17.11.09 року, що на час смерті ОСОБА_5 проживав один (а.с.25);

- повідомленнями  КРП  «СМ  БРТІ»  від 07.04.10 року, що домоволодіння АДРЕСА_1, зареєстроване  на праві власності у цілому за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, та про вартість домоволодіння (а.с.17,78);

- копія технічного паспорта на житловий будинок, згідно якого  загальна площа домоволодіння - 44,8кв.м, житлова  – 19,9кв.м.  (а.с.18-20);

- копія будинкової книги (а.с.21-23);

- копії ощадної книжки, квитанцій на сплату страхових внесків, земельного податку (а.с.24, 26-34);  

- повідомлення нотаріальної контори, що після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася з додатком витягу зі спадкового реєстру (а.с.75,76);

- повідомлення нотаріальної контори від 18.11.09 року про пропуск ОСОБА_1 строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.57);

- нотаріально завірена заява ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 14.04.10 року, згідно якої вони на спадкове майно не претендують, з позовом ОСОБА_1 згодні (а.с.87).  

    До спірних правовідносин щодо спадкового майна, яке залишилося після померлого ОСОБА_5 слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України 1963 року, тому що  він діяв на час відкриття спадщини до закінчення строку на її прийняття.

Згідно зі ст.525 ЦК України (1963р.), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5  є - ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Згідно з ст.549 ЦК України (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1). якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2). якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, а спадкоємець, який не вчинив ніяких дій, що свідчать про прийняття спадщини, вважається таким, що відмовився від спадщини.

    Спадкоємець вважається фактично прийнявшим спадщину, якщо він довів, що вступив в управління чи користування спадщиною.  Доказами можуть бути наявність у спадкоємця ощадних книжок на ім’я померлого, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, державного акта на землю та інших документів, виданих на ім’я померлого, на майно, користування, управління та розпорядження яким можливо тільки після оформлення права на нього. Фактом прийняття спадщини є також спільне проживання спадкоємця з померлим перед його смертю.

    Суд вважає за  можливе  встановити факт прийняття ОСОБА_1  спадщини після смерті ОСОБА_5 , оскільки позивач фактично вступив до управління  та володіння спадковим майном, тому як він користується домоволодінням, сплачує страхові внески, земельний податок, у нього знаходяться ощадні книжки спадкодавця, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

    Задовольняючи вимоги про визнання права власності  на спадкове нерухоме майно, суд виходить з того, що домоволодіння (житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами), розташований по АДРЕСА_1, належало спадкодавцеві на праві власності, яке було зареєстровано у погосподарчих книгах селищної ради, відповідно до чинного на той час законодавства, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Зуйської селищної  ради, про що також свідчить   свідоцтв про право власності спадкодавця на  будівлі .  Але у зв’язку з тим, що вказане свідоцтво   було видано вже після смерті спадкодавця, звернення спадкоємців до нотаріальних органів за прийняттям спадщини не буде нести за собою правові наслідки, оскільки на момент смерті спадкодавця його право власності   у встановленому законом порядку зареєстровано не було.

Таким чином, право власності спадкодавця  перейшло до позивача у порядку спадкування за законом, тому суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1  право власності на вказаний житловий будинок, оскільки таке визнання права власності не заборонено законом та  підтверджується наведеними доказами.  

             На підставі ст.ст. 524, 525,548-549,553 ЦК України (у редакції 1963 року) ст. 328 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212,214-215, 224-226 ЦПК України,  суд, -  

В И Р І Ш И В:        

        позов задовольнити.

    Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1  після   ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 44,8кв.м, житловою площею – 19,9кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий: