Справа № 2-а-1/10

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 15 лютого 2010 року                                                                                         смт.Добровеличківка.

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі суду:

Головуючого судді                                 Ведющенко В.В.

при секретарі                                     Коєснік С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  інспектора ДПС Уманської роти ДПС ДАІ Черкаської області сержанта міліції Дубик Романа Васильовича про визнання дій суб»єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

  Позивач ОСОБА_1 10 грудня 2009 року звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Уманської роти ДПС ДАІ Черкаської області сержанта міліції Дубик Романа Васильовича про визнання дій суб»єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Адміністративний позов мотивував тим, що 07 вересня 2009 року відповідачем відносно нього складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №113170, про що йому стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 16136940 від 28.11.2009 року, яку позивач отримав 04.12.2009 року разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії СА № 055792 від 07.09.2009 року.

 Згідно до мотивації названого протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений також відповідачем за позовом  07.09.2009 року о 09 год. в м.Умань Черкаської області  по вулиці  Київська  ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2107 здійснив зупинку на перехресті вулиць, чим порушив вимоги правил дорожного руху п.15.9. за що передбачена відповідальність по ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивачу стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач за позовом наклав на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави  в розмірі  510 грн. за вчинення  правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

З постановою про накладення адміністративного стягнення позивач не погоджуюється і вважає її не законною  з наступних причин. Він дійсно 07 вересня 2009 року приблизно між 9 та 10 годиною ранку  зупинявся працівником міліції в м. Умань. В нього перевірили документи, після чого  він продовжив рух автомобілем. Будь-якого   адміністративного протоколу відносно позивача  ніхто в м. Умань не складав, в тому числі такі протоколи він не підписував.   В тому числі позивача ніхто не повідомляв, що відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, також позивача не повідомляли про місце і час розгляду адміністративної справи, рішення за якою , позивач оскаржуєи в судовому порядку. На позицію позивача протокол  про адміністративне правопорушення відносно нього  сфальсифікований  відповідачем,  а на підставі сфальсифікованого протоколу ним же і винесена оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Окрім цього, оскаржувана позивачем постанова складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 в той час коли  прізвище позивача згідно паспортних даних є ОСОБА_1, що явно вказує на те, що  відповідач не вірно встановив особу правопорушника. На позицію позивача дане порушення вчинене відповідачем суперечить вимогам ст.256 КУпАП.

Окрім цього санкція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає максимальний вид і розмір адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі   двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  340 грн. Натомість відповідач вийшов за межі закону та своєї компетенції і наклав на позивача  в супереч вимогам закону адміністратвимне стягнення у вигляді штрафу по ч.1 ст.122 КУпАП  в розмірі 510 грн., цей факт також на позицію позивача вказує на противоправність дій відповідача за позовом.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова  винесена відповідачем в порушення вимог  ч.1 ст.285 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не виконав вимог ст.279 КУпАП, оскільки передбачений законом порядок розгляду справи  про адміністративне правопорушення взагалі не  дотриманий. Постанова складена в порушення вимог ст. 280 КУпАП, оскільки відповідач  не з»ясував при винесенні постанови чи є обставини, що пом»якшують  або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. В порушення вимог ч.2 ст.278 КУпАП не було перевірено чи сповіщено осіб, які беруть участь в розгляді справи, про час і місце її розгляду. При розгляді відповідачем адміністративної справи  в порушення вимог ст.268 КУпАП відповідачем порушено право позивача на захист, оскільки  останнього не повідомлено про день, час і місце слухання справи а тому позивач не був присутнім при розгляді справи і не міг скористуватись конституційним правом на захист проти висунутого адміністративного обвинувачення. При складанні  оскаржуваної постанови  відповідач не  з»ясував  особи правопорушника, не врахував майновий стан позивача, стан здоров»я та інші   істотні обставини, які мав з»ясувати згідно до вимог закону перед  накладенням на позивача  адміністративного стягнення.

    В судовому засіданні позивач мотивацію адміністративного позову підтримав шляхом надання аналогічного пояснення,  наполягає на задоволенні позовних вимог в  повному обсязі.

    Відповідач, який судом був вчасно повідомлений про день, час, місце судового засідання  в судове  засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про день час і місце розгляду справи, заперечення проти адміністративного позову суду не надав.

    Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та провівши аналіз і оцінку матеріалів справи суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

          З пояснень позивача  та матеріалів справи з’ясовано, що 07 вересня 2009 року відповідачем відносно позивача складено постанову по справі про адміністративне правопорушення №113170, про що позивачу стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 16136940 від 28.11.2009 року, яку позивач отримав 04.12.2009 року разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії СА № 055792 від 07.09.2009 року.  Згідно до мотивації названого протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений також відповідачем за позовом  07.09.2009 року о 09 год. в м.Умань Черкаської області  по вулиці  Київська  ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2107 здійснив зупинку на перехресті вулиць, чим порушив вимоги правил дорожного руху п.15.9. за що передбачена відповідальність по ч.1 ст.122 КУпАП. Позивачу стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач за позовом наклав на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави  в розмірі  510 грн. за вчинення  правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. З постановою про накладення адміністративного стягнення позивач не погоджуюється і вважає її не законною  з наступних причин. Він дійсно 07 вересня 2009 року приблизно між 9 та 10 годиною ранку  зупинявся працівником міліції в м. Умань. В нього перевірили документи, після чого  він продовжив рух автомобілем. Будь-якого   адміністративного протоколу відносно позивача  ніхто в м.Умань не складав, в тому числі такі протоколи він не підписував.   В тому числі позивача ніхто не повідомляв, що відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, також позивача не повідомляли про місце і час розгляду адміністративної справи, рішення за якою , позивач оскаржує в судовому порядку. Окрім цього, оскаржувана позивачем постанова складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1, в той час коли  прізвище позивача згідно паспортних даних є ОСОБА_1, що явно вказує на те, що  відповідач не вірно встановив особу правопорушника. На позицію позивача дане порушення вчинене відповідачем суперечить вимогам ст.256 КУпАП.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова  винесена відповідачем в порушення вимог  ч.1 ст.285 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не виконав вимог ст.279 КУпАП, оскільки передбачений законом порядок розгляду справи  про адміністративне правопорушення взагалі не  дотриманий. Постанова складена в порушення вимог ст. 280 КУпАП, оскільки відповідач  не з»ясував при винесенні постанови чи є обставини, що пом»якшують  або обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. В порушення вимог ч.2 ст.278 КУпАП не було перевірено чи сповіщено осіб, які беруть участь в розгляді справи, про час і місце її розгляду. При розгляді відповідачем адміністративної справи  в порушення вимог ст.268 КУпАП відповідачем порушено право позивача на захист, оскільки  останнього не повідомлено про день, час і місце слухання справи а тому позивач не був присутнім при розгляді справи і не міг скористуватись конституційним правом на захист проти висунутого адміністративного обвинувачення. При складанні  оскаржуваної постанови  відповідач не  з»ясував  особи правопорушника, не врахував майновий стан позивача, стан здоров»я та інші   істотні обставини, які мав з»ясувати згідно до вимог закону перед  накладенням на позивача  адміністративного стягнення.  Відповідачем на вимогу суду не надано суду належних доказів які підтверджують факт інкримінованого позивачу правопорушення. Доводи позивача  повністю підтверджуються матеріалами адміністративної справи.

        Згідно статті 288 КУпАП постанову по  справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями встановленими цим кодексом.

           Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно частини 3 статті 62 Конституції України усі сумніви  щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

              Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки  відповідач по справі не надав суду доказів щодо правомірності оскаржуваної  позивачем постанови та які б в свою чергу  могли слугувати підтвердженням правомірності протоколу про адміністративне правопорушення на підставі якого винесено розглядувану  судом постанову суб»єкта владних повноважень.  

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст.256,268,283 КУпАП, ст.ст.10,11,18,19, 69,71,158- 163,186 КАС України , суд ,-  

 П О С Т А Н О В И В :

         Адміністративний позов  - задовольнити повністю.

          Визнати неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2009 року.

          Скасувати постанову № 113170 по справі про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2009 року, винесену інспектором ДПС Уманської роти ДПС ДАІ Черкаської області сержантом міліції  Дубик Романом Васильовичем по  ч.1 ст.122 КУпАП.  

          Постанова  може бути оскаржена   до суду апеляційної інстанції  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку  частини 5 статті 186 КАС України .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області                                                                   Ведющенко В.В .