РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 327/281/20

Провадження № 3/327/141/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2020 року                                                                смт. Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Завіновська А.П., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

22.08.2020 року о 01 год. 56 хв. на автошляху Більмак – Новоукраїнка – Гоголівка - Самойлівка на відстані 700 м від смт. Більмак в напрямку с. Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ - 2101, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що увечері 22.08.2020 року він разом з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на транспортному засобі, під його керуванням, виїхали на день народження до свого знайомого в с. Новоукраїнку. Під час руху транспортний засіб зазнав ушкоджень, внаслідок чого він був змушений зупинитися на узбіччі, після чого зателефонував своєму батьку та повідомив про вказане, на що останній зазначив, що зможе приїхати та полагодити автомобіль лише вранці. Після цього, він з друзями почав розпивати спиртні напої в автомобілі. Через деякий час до них під`їхали працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, на що він погодився. Але в лікарні він огляд на стан алкогольного сп`яніння фактично не проходив, а лише підписав якісь документи.

З урахуванням викладеного, а також внаслідок чисельних, на його думку, порушень вимог чинного законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, просив повернути протокол до Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області для доопрацювання. При цьому, зокрема зазначав, що: спірний протокол складено не за місцем вчинення правопорушення, а дані особи, що його складала є нерозбірливими; висновок медогляду на містить дати, часу його складання, відповідного номеру та показника алкоголю в проміле; суть адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП; у протоколі не зазначено, які саме матеріали долучені до нього; матеріали справи не містять доказів про те, що йому пропонувалося пройти огляд на місці, а також відповідного направлення до медичної установи для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; огляд на стан сп`яніння проведено лікарем за допомогою технічного засобу, який не дозволено до застосування МОЗ України та не має сертифікату відповідності та свідоцтва про його повірку; матеріали справи не містять доказів того, що він був відсторонений від керування автомобілем; протокол не містить відомостей про номер, серію відеокамери, дату його виробництва та назву камери, на яку здійснювався відеозапис, як то і оригінал цього відеозапису.

Допитаний за клопотанням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 22.08.2020 року він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 їхали на день народження до знайомого в с. Новоукраїнка, автомобілем керував ОСОБА_1 . Під час прямування до с. Новоукраїнка у них зламався автомобіль, після чого ОСОБА_1 зателефонував своєму батьку та повідомив про вказане, на що останній йому зазначив, що запчастини які необхідні для полагодження автомобіля зможе привести лише вранці. Після цього, вони почали розпивати спиртні напої в автомобілі. Через деякий час до них під`їхали працівники поліції та попросили ОСОБА_1 вийти з автомобіля, оскільки той сидів на водійському місці. Після розмови працівники поліції кудись повезли ОСОБА_1 та приблизно через одну годину привезли його назад до автомобіля. Про те, що ОСОБА_1 возили на освідчення до лікарні свідку нічого невідомо, як то і про складення відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 допитаний за клопотанням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, надав в судовому засіданні аналогічні пояснення.

Допитаний в судовому засіданні батько особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 пояснив, що 22.08.2020 року його син ОСОБА_1 поїхав на день народження до знайомого в с. Новоукраїнка. Приблизно о 22 год. 00 хв. йому зателефонував син та повідомив, що у нього зламався автомобіль в напрямку с. Новоукраїнка, на що він йому зазначив, що запчастини зможе привезти лише вранці. Вранці 23.08.2020 року він приїхав до сина та полагодив автомобіль, після чого вони повернулися додому. Про те, що відносно сина було складено протокол про адміністративне правопорушення йому нічого невідомо.

Заслухавши в судовому засіданні особу, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків, перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним у ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 064859 від 22.08.2020 року за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (а.с. 1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 52 від 22.08.2020 року, згідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння – 1,43 проміле (а.с. 2), актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість № 52 від 22.08.2020 року (а.с. 46-47), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 48), довідкою про те, що лікар ОСОБА_5 пройшла тематичне удосконанлення з питань проведення медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння (а.с. 49), наказом Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації № 737 від 10.07.2020 року «Про затвердження переліку закладів охорони здоров`я Запорізької області, яким надається право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного та іншого спяніння» разом з додатком до нього (а.с. 50, 51), наказом КНП «Більмацька центральна районна лікарня» № 4 від 02.01.2020 року «Про проведення медичної експертизи на алкогольне сп`яніння в приймальному відділені з 14.30 до 18.00 години та черговими лікарями в інший час, вихідні, святкові дні», разом із списком лікарів, які можуть проводити огляд водіїв на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 52, 53), витягом з Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, де з поміж інших зазначено і газоаналізатор «АлкоФор 307», за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 54-58), відеозаписом правопорушення дослідженим в судовому засіданні (а.с. 64), та іншими доказами.

Розглядаючи доводи ОСОБА_1 щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, суд виходить з такого.

Зі змісту протоколу вбачається, що у ньому зазначені усі необхідні відомості, визначені ст. 256 КУпАП, зокрема дата, місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та інше, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині не відповідають дійсності (а.с. 1).

Щодо посилань ОСОБА_1 про відсутність у спірному протоколі переліку додатків, то особа, яка складала вказаний протокол направляючи до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, в описі детально зазначила, які саме матеріали та додатки додані до протоколу, право на ознайомлення з якими було реалізовано ОСОБА_1 , згідно до його заяв від 24.09.2020 та 18.11.2020 року (а.с. 18, 73).

Аналогічні обставини і стосовно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зміст якого свідчить про наявність в ньому часу та дати його складення, та відповідного номеру. При цьому посилання порушника на те, що показник алкоголю у вказаному висновку зазначено лікарем не у проміле, а у відсотках, хоча і має місце бути, але, на думку суду, не є таким, що може свідчити про порушення процедури проведення такого огляду. Критично суд розцінює і доводи порушника про те, що він фактично не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, оскільки вони суперечать наведеним вище доказам, зокрема висновку № 52 від 22.08.2020 року (а.с. 2).

Відповідаючи на доводи ОСОБА_1 щодо відсутності відповідальності за інкриміноване йому адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.        

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння була виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплена у ст. 286-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Виходячи з цих положень, до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили правопорушення у виді керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, має бути застосований закон, що діяв під час вчинення правопорушення.

Одночасно слід зауважити, що відповідно до Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, були внесені зміни до Закону № 2617-VIIІ. Згідно зі змістом пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX:

- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння;

- у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння.

Таким чином, з набранням чинності 03.07.2020 року вищевказаних змін, відбулася декриміналізація дій, визначених ст. 286-1 КК України та відновлена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, а отже і посилання порушника з цього приводу є необгрунтованими.

Крім того, суд спростовує доводи правопорушника стосовно того, що проведення огляду на виявлення алкогольного сп`яніння проведено за допомогою приладу, який не дозволений Міністерством охорони здоров`я, а також у відсутність відповідного сертифікату та не без проходження цим приладом повірки.

Так, відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як вбачається з наданих на запит суду КНП «Більмацька районна лікарня» документів, технічний прилад за допомогою якого у медичному закладі було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, пройшов повірку, про що свідчить відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/1671, а саме газоаналізатора «АлкоФор 307», який до того ж виходячи з Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, відноситься до засобів вимірювальної техніки, за допомогою якого дозволено здійснювати огляд на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 48, 54-55, 59-63).

Окрім цього, суд вважає необхідними зауважити, що КНП «Більмацька центральна районна лікарня», в якому було проведено огляд ОСОБА_1 , відноситься до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння, виходячи з наказу Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації № 737 від 10.07.2020 року (а.с. 50-51).

При цьому, лікар ОСОБА_5 , яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до положень пункту 3 розділу ІІІ Інструкції, пройшла тематичне удосконалення з питань проведення медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, про що свідчить довідка КНП «Більмацька ЦРЛ» (а.с. 49).

Не заслуговують на увагу і доводи порушника щодо наявності порушень положень ч. 5 ст. 266 КУпАП, внаслідок того, що матеріали справи не містять доказів про те, що йому пропонувалося пройти огляд на місці, а також через відсутність у справі самого направлення до медичної установи для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки сам факт того, що огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі вже свідчить про те, що порушник відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки. Крім того, суд не вбачає будь-яких порушень в діях працівників поліції в частині направлення його для проходження огляду до лікарні, як то і в частині відсутності самого цього направлення в матеріалах справи.

Безпідставними є і посилання ОСОБА_1 стосовно відсутності в матеріалах справи доказів того, що він був відсторонений від керування автомобілем, що суперечить нормам ч. 1 ст. 266 КУпАП, оскільки зазначена норма закону була дотримана працівниками поліції, про що свідчить відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відхиляє суд і аргументи ОСОБА_1 щодо недопустимості такого доказу, як відеозапис події правопорушення через відсутність у протоколі відомостей про номер, серію, назву відеокамери, тощо.

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що запис здійснено за допомогою відео реєстратора встановленого у службовому автомобілі працівників поліції, а тому, в даному випадку, та з урахуванням характеру правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , зазначення відомостей щодо номеру, серії, назви камери тощо, у спірному протоколі не потребується, оскільки ці вимоги встановлені у сфері дотримання безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі.

З урахуванням наведеного, посилання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а також свідків про перебування транспортного засобу у статичному стані, а тому незаконність дій працівників поліції в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли свого фактичного підтвердження під час судового розгляду справи.

З огляду на що, суд критично розцінює надані свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пояснення з цього приводу.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно досліджені під час судового розгляду справи.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено. Виходячи з даних про особу порушника, останній, згідно до матеріалів справи, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 3).

З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією  ч. 1 ст. 130 КУпАП, у  вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами, з наступних підстав.

Згідно до пункту 28 частини 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, суди не вправі призначати винній особі позбавлення права керування транспортними засобами, коли вона такого права була позбавлена або не мала взагалі.        

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку посвідчення водія не отримував, а тому права керування транспортними засобами не мав, що підтвердив в судовому засіданні і останній. За таких обставин суд позбавлений можливості призначити йому відповідне адміністративне стягнення (а.с. 3, 5).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 420, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити порушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений вище строк, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через районний суд.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження і повинна бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя:                                                                                        А.П. Завіновська