Справа № 749/794/20

Номер провадження 2/749/296/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р.         м. Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Михалевич М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Сновськ справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А H О В И В:

23.09.2020 р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14.02.2013 р. у розмірі 16265, 04 грн станом на 31.07.2013 р., яка складається з:

- 580, 02 грн – заборгованість за кредитом;

- 15585, 02 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 100, 00 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 14.02.2013 р.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 600,00 грн. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у зв`язку із чим станом на 31.07.2020 р. утворилася заборгованість у розмірі 16265, 04 грн, яка складається із 580, 02 грн заборгованості за тілом кредиту, 15585, 02 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 0, 00 грн заборгованості за комісією, 100, 00 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою від 28.09.2020 р. позовна заява була залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК України оскільки до позовної заяви додано копію анкети-заяви та документ щодо актуалізації умов і правил надання банківських послуг, які викладені іноземною мовою.

15.10.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач вказує на відсутність у нього обов`язку надавати переклад доданих до позовної заяви документів, які викладено іноземною мовою, та наголошує на що згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ухвалою від 19.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 12 листопада 2020 року о 15 годині 00 хвилин у приміщенні Щорського районного суду Чернігівської області.

12.11.2020 р. було відкладено засідання на 24 листопада 2020 року о 09 годині 00 хвилин. Розміщено оголошення про виклик відповідача на офіційному вебсайті судової влади України.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи явку свого представника до суду не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Конверт зі штрихкодовим ідентифікатором № 1520002028635, яким відповідачу було направлено ухвалу від 19.10.2020 р. разом із копією позовної заяви та додатками до неї, повернувся до суду із довідкою про причини повернення: «за відмовою адресата від одержання».

Відповідно ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

При цьому, згідно довідки в. о. старости села Гута-Студенецька від 18.11.2020 р. № 141, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослiдивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з заявленого позову, на підставі заяви № б/н від 14.02.2013 р. (а. с. 10) АТ КБ «ПриватБанк» відкрило відповідачу кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку (а. с. 45-47) та довідкою, наданою позивачем (а. с. 9), видало кредитну картку НОМЕР_1 . АТ КБ «ПриватБанк» встановило 14.02.2013 р. кредитний ліміт 300, 00 грн, та того ж дня збільшило його до 600,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) (а. с. 8) та випискою по рахунку (а. с. 47).

При цьому, як вбачається з поданих позивачем доказів, серед них наявний документ, який починається зі слова «анкета», та документ щодо актуалізації умов і правил надання банківських послуг, які викладені іноземною мовою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно ч. ч. 2-3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особливу увагу суд звертає на положення ч. 4 вказаної норми, згідно якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки позивачем не надано перекладу на державну мову документів, що викладені іноземною мовою, суд позбавлений можливості здійснювати самостійний переклад вказаних доказів та відображати такий переклад у тексті рішення.

В той же час, з документу, який починається зі слова «анкета»,вбачається назва: «Анкета», підпис відповідача, дата його підписання: 14.02.2013 р., заперечення щодо чого від відповідача не надійшли.

Крім того, відповідач не заперечив викладені у позовній заяві доводи щодо того, що ним було підписано анкету-заяву.

Позивачем на обґрунтування своїх вимог надано копію Умов та правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». У зазначеном витязі зокрема вказано умови тарифного плану «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold».

Позивач стверджує, що у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, відповідач допустив виникнення заборгованості у розмірі 16265, 04 грн, яка складається із 580, 02 грн заборгованості за тілом кредиту, 15585, 02 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 0, 00 грн заборгованості за комісією, 100, 00 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, що, на думку позивача, вбачається з розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позову (а. с. 6-7), виписки по рахунку (а. с. 45-47).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи зі змісту статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг , які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання заяви-анкети.

Також суд не надає оцінки положенням тексту документа, який починається зі слова «анкета», та документа щодо актуалізації умов і правил надання банківських послуг, які викладені іноземною мовою.

В той же час, суд звертає особливу увагу також на ту обставину, що у останньому розділі документа під назвою «анкета», всі графи для заповнення є порожніми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов`язаний повернути позивачу тільки суму фактично отриманих від банку коштів.

Судом встановлено, що кредитні кошти відповідачем були використані у період з 14.02.2013 р. по 15.05.2013 р. у сумі 744, 28 грн.

При цьому, загальна сума перерахованих на користь позивача коштів відповідачем становить 1924, 33 грн (автоматичне погашення простроченої заборгованості, переказ коштів між рахунками, переказ особистих коштів).

Відтак за даними виписки отримана відповідачем сума кредиту є повністю ним погашеною, в той час як нарахована заборгованість складається з операцій по списанню відсотків за прострочений кредит, нарахуванню відсотків за використання кредитного ліміту, нарахуванню пені за прострочку за кредитом, нарахування штрафу за прострочення за кредитом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для стягнення судового збору, виходячи зі змісту статті 141 ЦПК України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст. ст. 82, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук