Справа № 22а-609/07
Ряд. стат.звіту №21
Доповідач Улицький В.З.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
секретаря: Соколовській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 07.02.2007 року, колегія суддів, -
встановила:
В січні 2007 року ОСОБА_1звернувся з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про порушення рівності Конституційних прав, їх захист судом та виплату суми перерахованої пенсії за минулий час.
ОСОБА_1. свої позовні вимоги мотивував тим, що Тернопільський обласний військовий комісаріат не виконав своєчасно вимоги ч.3 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якому сказано, що усі призначені пенсії, відповідно до цього закону, підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного із видів грошового забезпечення…, або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірі, встановленому законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Також не виконано п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей». Апелянт також покликається на п.3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», наказ Міністерства оборони України № 205 від 08.08.1994 року, на норми Конституції України, та інші нормативно правові акти. Просив позов задоволити.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.02.2007 року позовну заяву задоволено частково. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія, а також провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з 30.11.2001 по 01.01.2005 року.
Постанову суду оскаржило головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ч.3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача на заперечення апеляційної скарги, перевірши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Задовольняючи частково позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на день звільнення зі служби отримував 33,3 відсотки премії, яка є одним із видів додаткового щомісячного грошового забезпечення. В обгрунтування цього також покликався на роз'яснення, що містяться в п.6 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 15.04.2005р. «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Однак, розглядаючи спір, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в частині зарахування до розміру пенсії позивача премії в розміру 33,3 відсотки і наступного перерахунку пенсії з врахуванням даної премії.
Так, під час розгляду справи по суті, судом першої інстанції встановлено, що з 29.11.2001 року був звільнений в запас зі служби в Збройних Силах України, з призначенням з 30.112001 року йому пенсії військовослужбовця. До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, увійшли посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення, за винятком премії.
Згідно із ч.3 ст. 43 названого Закону в ред. Закону України від 25.03.1996р. № 103/96-ВР, чинної на момент призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовів, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 постанови КМ України від 17.07.1992р. за № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Постановою КМ України від 06.04.1998р. № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпеченя військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових вимог грошового забезпечення.
Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 04.10.1996р. № 923 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та здійснювалося на підставі постанови КМ України від 22.06.2000р. № 829 «Про грошове забезпеченя військовослужбовців». Вказаними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовів і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Оскільки премія розміром 33,3 відсотки, що отримував позивач під час проходження служби, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, остання також не враховується при нарахуванні пенсії чи проведенні перерахунку її розміру, то з огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно задоволив в цій частині позовні вимоги, з помилковим покликанням щодо цих правовідносин на п.6 ч.2 постанови Пленуму ВС України від 15.04.2005р. за № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Колегія суддів приходить до висновку про те, що при звільненні з дійсної військової служби в запас позивачу призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства; підстав для проведення перерахунку пенсії за період до 01.01.2005р., з урахуванням премії, немає.
Встановлено, що на час виходу на пенсію позивач вказаних у позові додаткових видів грошового утримання, а саме щомісячної 100% надбавки, надбавки за безперервну службу у Збройних силах не отримував.
Законодавство з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року, не передбачало можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням, після звільнення військовослужбовців, нових щомісячних додаткових видів грошового забеспечення, тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2007 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Улицький В.З.
Судді: Обрізко І.М.
Багрій В.М.