ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року                                                                             Справа № 924/209/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. ,  суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Берун О.О.

позивача: представник Савчук Ю.М. - адвокат

відповідача 1: представник не з`явився

відповідача 2: представник Перепелиця О.С. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 08.09.2020 суддею Яроцьким А.М. у м. Хмельницькому, повний текст складено  17.09.2020 у справі № 924/209/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"  

про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020 у справі № 924/209/20 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек".

1.2. Визнано припиненою поруку за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке".

1.3. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" 1051,00 грн витрат по сплаті судового збору.

1.4. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" 1051,00 грн витрат по сплаті судового збору.

2. Короткий зміст рішення та ухвали суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем наведено обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.          

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020 у справі № 924/209/20 скасувати повністю; ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що проаналізувавши Договір поруки  №2П/11АФ-14 від 30.03.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"; Договір фінансового лізингу № 11АФ-14 від 14 березня 2014 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" та нормативно-правові акти, які регулюють дані відносини, вважає, що законодавство України не містить положень щодо неможливості відступу від норм частини 1 статті 559 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), а норми статті 554 ЦК України додатково підтверджують можливість урегулювання сторонами певного обсягу відповідальності поручителя. Тому, користуючись наданим законом правом самостійно урегулювати свої відносини, пунктом 6.3. договору поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018 його сторони чітко визнали, що якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою відповідальність поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім), тобто не змінюється.

3.3. Апелянт звертає увагу, що сторони при укладенні договору поруки № 2П/11АФ-14 від 30.03.2018 були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд прийняли даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, відступивши від положення частини 1 статті 559 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) і врегулювали свої відносини на власний розсуд підписавши вказаний договір, а тому всі його умови з моменту укладення останнього стали однаково обов`язковими для виконання сторонами, в тому числі й пункт 6.3.

Покликається на постанову Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 924/502/19.

3.4.  Частиною 4 статті 559 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

3.4.1.  Відповідно до п. 6.2. договору поруки №2П/11АФ-14 від 30 березня 2018 року, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого нею зобов`язання. Також порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

3.4.2. Абзацом 3 пункту 4.1.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» роз`яснено, що якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то строк пред`явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі. При цьому сама лише умова договору поруки про дію поруки до повного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов`язань за договором не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки; термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов`язання за кредитним договором).

3.4.3. Умовами договору поруки № 1П/11АФ-14 від 14.03.2014 сторони без заперечень та зауважень, в добровільному порядку узгодили, що лізингодавець вправі пред`явити вимогу поручителю протягом 3 років з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (згідно першого речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України), а не протягом шести місяців (згідно другого речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України), як на тому наполягає позивач. Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних відносинах (в частині встановлення строку дії поруки), викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 по справі № 668/5023/15-ц, від 14.11.2018 по справі № 757/6407/14-ц, від 23.05.2019  по справі № 913/320/18, від 15.07.2019 по справі № 711/191/14-ц, від 24.07.2019 по справі № 285/3340/15-ц, від 19.08.2019 по справі № 308/3908/14-ц, від 28.01.2020 по справі № 904/490/19, на які звертало увагу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек".

3.5. Так, договором фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 (у редакції Додаткової угоди №4 від 13.07.2016) Лізингодавець та Лізингоодержувач погодили викласти Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2), згідно якого дата останнього періодичного платежу припадає на 20.11.2017 року. Отже, сторони договору фінансового лізингу встановили, зокрема, строк виконання позичальником окремих зобов`язань з внесення щомісячних платежів, що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі даного договору.

3.5.1. Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо умовами договору передбачені окремі зобов`язання боржника щодо сплати платежів щомісяця частинами та встановлена самостійна відповідальність боржника за невиконання таких обов`язків, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованості повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

3.5.2.  Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то з урахуванням змісту частини четвертої статті 559 цього кодексу зазначені вище правила мають застосовуватися і до поручителя (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постановах від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 644/6558/15-ц). Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором фінансового лізингу передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

3.5.3. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВП ВС від 22.08.2018 року по справі №2-1169/11. До того ж, як вбачається зі змісту частини 4 статті 559 ЦК України (в редакції закону № 2478-УІП від 03.07.2018) для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

3.6. З огляду на преклюзивний характер строку поруки та зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом певного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 3-1169/11).

3.6.1. Враховуючи те, що сторонами у договорі поруки визначено трирічний строк для пред`явлення вимоги до поручителя за простроченими зобов`язаннями лізингоодержувача по кожному із періодичних платежів, вказаний строк по останньому платежу згідно графіку внесення лізингових платежів (Додаток № 2) по договору №11АФ-14 від 14.03.2014 (у редакції Додаткової угоди №4 від 13.07.2016) спливає 20.11.2020 року.

3.6.2. У зв`язку із цим ТОВ "АГРОТЕК" наголошує на тому, що враховуючи терміни сплати по графіку внесення лізингових платежів (Додаток № 2) по договору №11АФ-14 від 14.03.2014 (у редакції Додаткової угоди №4 від 13.07.2016), порука позивача за зобов`язаннями відповідача 1 перед відповідачем 2, що випливає із договору фінансового лізингу від 14.03.2014 року №11АФ-14, не є припиненою.

3.9. За вказаних обставин апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 19.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно у якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" залишити без задоволення; рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020 у справі № 924/209/20 залишити без змін.

4.2. Також від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 17.11.2020 надійшли пояснення із урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 924/174/20, відповідно у яких просить прийняти останні до уваги та долучити дані пояснення до матеріалів справи.

4.3. 18.11.2020 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" надійшов письмовий виступ у дебатах, відповідно у якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020 у справі № 924/209/20 залишити без змін.

4.4. Відповідач 1 не скористався своїм правом, передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, та не надав відзиву на апеляційну скаргу.

4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020  у справі № 924/209/20 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №11АФ-14, за змістом якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу - два культиватори John Deere 2210, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору у строки та у розмірах згідно додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору, з переходом права власності після повної сплати лізингових платежів та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу.

7.3. Згідно з п. 2.1 договору вартість майна становить гривневий еквівалент 141 090,00 Доларів США, що розраховується за курсом продажу Долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом (надалі Міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього Договору (надалі Міжбанківський курс Договору), та на дату укладання цього Договору становить 1 389 736,50 грн., у тому числі ПДВ 231 622,75 грн. (надалі - вартість майна). Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання Акту приймання-передачі майна, відповідно до умов п. 2.1 договору.

7.3.1. Відповідно до п. 3.1 договору усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього Договору та Додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до Договору (надалі Графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.

7.3.2. З аналізу п. 3.5 вбачається, що лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс Акту приймання-передачі; платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, який не може бути менший за 1 (одну) гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна.

7.3.3. При зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів згідно п. 3.7 договору по відношенню до Міжбанківського курсу фактичної оплати та/або Міжбанківського курсу Графіку, пропорційно автоматично змінюється і Ціна договору, і в даному випадку, немає потреби в підписанні додаткової угоди про зміну Ціни договору (п. 3.8 договору).

7.3.4. Майно переходить у власність лізингоодержувача за умови сплати лізингодавцю всієї суми лізингових платежів у розмірах та у терміни, передбачені Графіком, в тому числі сплати лізингодавцю всієї суми вартості майна, що у гривневому еквіваленті не менше вартості майна, зазначеної у Акті приймання-передачі майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов договору. Підтвердження переходу права власності від лізингодавця до лізингоодержувача є підписаний між сторонами відповідний договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу (п. 5.1 договору).

7.3.5. Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі: 0,2 відсотка від суми простроченого лізингового платежу за кожен випадок порушення строків оплати лізингового платежу. Кожним випадком порушення лізингоодержувачем строків оплати лізингового платежу є, зокрема, кожен день прострочення сплати лізингового платежу.

Ціна договору становить гривневий еквівалент 165 601,84 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 11 431 774,86 гривень, у тому числі ПДВ 1 623 280,00 гривень (п. 11.1 договору).

За змістом п. 11.2.1 договору платежі як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 166 842,28 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 1 631 178,12 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.

Строк дії договору з 14.03.2014р. по 20.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п. 12.1 договору).

7.4.  До договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року сторонами підписано Специфікацію майна (Додаток №1), Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2), акт приймання передачі від 24.03.2014р.

7.5. 01.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" було підписано Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, у якій сторони дійшли згоди внести зміни до Договору у п.п. 3.4, 3.7, п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 28058,12 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 276 372,48 гривень. Ціну договору визначено в сумі 169 853,57 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 673 057,66 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.).

Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.12.2016р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 4849,62 Доларів США, які лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за квітень - серпень 2014 року у строк до 20.03.2015р. та у порядку встановлену у додатковій угоді №1 від 01.09.2014р.

7.5.1. Сторони дійшли згоди внести зміни в п. 8.1. договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, доповнивши пунктом 8.1.1 у наступній редакції: "8.1.1. У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365 (трьохсот шістдесяти п`яти) процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) Дія цього пункту розповсюджується на всі несплачені платежі, які належать до сплати у строк до 20.03.2015 року".

Враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2015 року до 20.12.2016 року включно.

7.5.2. Також, зазначеною додатковою угодою сторони погодили, що оплата лізингових платежів по договору (а саме: всіх прострочених лізингових платежів на дату складання цієї Додаткової угоди та усіх несплачених лізингових платежів згідно Графіку несення Лізингових платежів (Додаток №2) до 20.03.2015р. включно) мають бути гарантовані Банківською установою, яка обслуговує лізингоодержувача, про що надається відповідна Банківська гарантія на суму 321 351,88 Доларів США по курсу, встановленому Національним банком України на дату видачі Банківської гарантії. Банківська гарантія не замінює (не змінює) грошових зобов`язань лізингоодержувача у випадку недостатності грошових коштів, сплачених лізингодавцю за Банківською гарантією, для повного виконання лізингоодержувачем грошових зобов`язань по договору. Сторони погоджують, що Банківська гарантія має бути надана лізингодавцю у строк до 30.10.2014р. При цьому, у випадку ненадання лізингоодержувачем Банківської гарантії у вищевказаний строк, п. 4 цієї Додаткової угоди втрачає чинність.

7.6. 15.05.2015 року між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" підписано Додаткову угоду №2 до Договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2014 року, згідно зі змістом якої внесено зміни до договору, зокрема у п.п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 30491,18 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 300 338,12 гривень. Ціну договору визначено в сумі 172 286,63 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 697 023,31 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.)

Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.12.2016р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 33 434,53 Доларів США, які лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за травень 2014 року - квітень 2015 року у строк до 20.07.2015р. та у порядку встановлену у додатковій угоді №2 від 15.05.2015р.

7.7. 13.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" підписано Додаткову угоду №4 до Договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2014 року, згідно зі змістом якої внесено зміни до договору, зокрема у п.п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 50 090,34 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 493 389,85 гривень. Ціну договору визначено в сумі 191 885,79 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 890 075,03 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.)

Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.11.2017р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 62 540,69 Доларів США, які лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за лютий 2015 року - червень 2016 року у строк до 20.08.2016р. та у порядку встановлену у додатковій угоді №4 від 15.05.2015р.

Сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року до 20.11.2017 року включно.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Сварог-Буковина" від 29.03.2018р. №29/03-2018/СБ директору ТОВ "Сварог-Буковина" Гаврилюку Ю.В. надано всі необхідні повноваження на підписання із ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" трьохсторонніх договорів поруки та інших документів, пов`язаних із підписанням зазначених правочинів з можливістю визначення умов на власний розсуд.

7.8. 30.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір поруки №2П/11АФ-14, за яким поручитель зобов`язується перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов Договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року (надалі основний договір).

7.8.1. У п. 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ним згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.

7.8.2. У разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїх майном на яке, згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення (п. 3.1.2 договору).

7.8.3. У п. 6.2 договору поруки сторони договору встановили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

7.8.4. Відповідно до п. 6.3 договору поруки сторони договору встановлюють, що у тому разі якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

7.9. Окремо 05.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" підписано Додаткову угоду №5 до Договору фінансового лізингу №11АФ-15 від 14.03.2014 року, згідно зі змістом якої внесено зміни до Договору, зокрема у п.п. 11.2.1, 11.1, Додаток №2, встановивши розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у сумі 52 828,91 Доларів США, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 520 364,76 гривень.

7.9.1. Ціну договору визначено в сумі 194 524,36 Доларів США (гривневий еквівалент - 1 917 049,95 гривень, у тому числі ПДВ 231 622,75 грн.) Сторонами узгоджено Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.06.2019р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця, та визначено розмір простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів у сумі 97107,66 Доларів США, яку лізингоодержувач зобов`язується сплатити згідно Графіку внесення лізингових платежів за березень 2015 року - листопад 2017 року у строк до 20.06.2019р.

7.9.2. Сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року до 20.06.2019 року включно.

7.10. У п. 6 додаткових угод передбачено, що додаткова угода вступає в силу з моменту їх підписання сторонами, є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, і діє до закінчення його строку дії.

7.11. Договори фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, поруки №2П/11АФ-14 від 14.03.2014 року, додаткові угоди №1 від 01.09.2014р., №2 від 15.05.2015р., №4 від 13.07.2016р. та №5 від 05.04.2018р. підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

7.12. У зв`язку з тим, що порука за договором поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018 року припинила свою дію на підставі п. п. 1, 4 ст. 559 ЦК України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

7.13. За результатами розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" місцевим господарським судом прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено з підстав, зазначених у пункті 2.1. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, врахування та прийняття доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про її задоволення із скасування рішення суду першої інстанції у даній справі та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

8.3. За змістом ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

8.4. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, у разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ст. 559 ЦК України, на припинення зобов`язання за договором поруки, підлягає захисту судом за позовом поручителя на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

8.5. Право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України, оскільки це суперечило б положенням частини першої статті 559 цього Кодексу (постанова Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12).

8.6. Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.7. З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

8.8. Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

8.9. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.10. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.11. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.12. Як вбачається із матеріалів справи, 14 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №11АФ-14 (зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами №1 від 01.09.2014, №2 від 15.05.2015, №4 від 13.07.2016 та №5 від 05.04.2018), за змістом якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу - два культиватори John Deere 2210 за ціною 141 090,00 Доларів США, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору у строки та у розмірах згідно додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору.

8.13. 30.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сварог-Буковина" (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) було укладено договір поруки №2П/11АФ-14, за яким поручитель зобов`язується перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов Договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року.

8.14. За змістом частин першої, другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

8.15. Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

8.16. Згідно з частиною першою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

8.17. Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

8.18. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

8.19. За змістом з п.п. 1.1 та 1.3. договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором повністю з ним згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень немає. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору Лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду Поручителя на внесення таких змін. Крім того, поручитель солідарно відповідає за зобов`язаннями, які потенційно можуть виникнути із укладених в подальшому додаткових угод до такого договору.

8.19.1. Судом встановлено, що укладаючи спірний договір поруки сторони погодили, що: порукою забезпечено зобов`язання, які випливають з умов договору фінансового лізингу, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Основного договору; зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та Основним договором, не потребують; поручитель засвідчив, що він ознайомлений зі змістом Основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за Основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має; для внесення будь-яких змін та доповнень до Основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін; договір відображає повне розуміння сторонами предмета цього договору та інших питань, зазначених у цьому договорі.

8.20. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

8.21. Отже, виходячи із змісту статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов`язання, що випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов`язання залишилося невиконаним.

8.22. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 статті 559 ЦК України (у редакції чинній на момент укладення спірного договору поруки від 30.03.2018р.) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

8.22.1. За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: 1) підвищення суми кредиту або розміру процентів, пені, штрафів, тощо; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; 5) включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів, тощо (відповідна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-701цс15, від 23.12.2014 № 3-196гс14, від 20.02.2013 № 6-172цс12, від 21.05.2012 № 6-18цс11, від 10.10.2012 № 6-112цс12).

8.23. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" визначає підставою для припинення поруки за договором поруки ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 6 ЦК України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

8.24. На підставі наведеного положення закону сторони у п. 6.3. договору поруки врегулювали, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

В даному контексті, на переконання суду, п. 1.3. договору поруки врегульовує питання змін та доповнень, які не стосуються збільшення основного зобов`язання, оскільки останнє вирішено у п. 6.3. договору.

Натомість, учасниками справи не надано, а судом не отримано доказів обізнаності або повідомлення позивача про укладення та умови додаткової угоди №5 від 05.04.2018р. до договору поруки №2П/11АФ-14 від 30.03.2018р.

8.25. За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

8.26. Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

8.27. Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

8.28. Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

8.29. Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

8.30. Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

8.31. За змістом частини першої статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

8.32. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

8.33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. по справі №910/13109/18 навела висновок про те, що умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання з поручителем у належній формі.

8.34. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі  у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 924/174/20, в якості предмету договору поруки сторонами визначений повний обсяг солідарної відповідальності поручителя за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань як за договором лізингу, так і за усіма додатковими угодами до нього.

8.34.1. В пункті 1.3 того ж розділу договору, що має назву «Предмет договору», сторони конкретизують вищевказані умови, зазначивши, що для внесення будь-яких змін та доповнень до договору лізингу лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін. Отже, сторони договору вважали, що згода поручителя, за пунктом 1.3 не потрібна на будь-які зміни, тобто, згідно цього пункту, поручитель в момент укладання договору погоджується на зміни до договору лізингу без додаткового узгодження з ним цих змін.

8.34.2. Між тим, в пункті 6.3 розділу «Заключні положення» договору міститься протилежна умова (яка суперечить предмету договору) про те, що у разі, якщо без згоди поручителя (наявність чи відсутність якої для сторін договору, на їх думку згідно умов пункту 1.3, юридично неважлива) до договору лізингу вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).

Згідно предмету договору (п.1.1) цей «попередній» обсяг відповідальності, що «залишається без змін», визначений як повний обсяг - як за договором лізингу, так і за усіма додатковими угодами до нього.  

8.35. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 17.04.2019 у справі № 761/41709/17, цивільне законодавство не містить визначення згаданих принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання. Тобто, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм, добросовісністю, по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, унеможливити укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та не порушення прав інших осіб) і дотримуватись зовнішніх критеріїв, справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у співмірності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої процесуальної поведінки, яка б виключала необ`єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

8.36. Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, Постанова від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, приписи ч.1 ст. 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

8.36.1. Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 ч. 3 ст. 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

8.36.2. За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Вищевказана  правова позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.12.2018 у справі №569/8360/16-ц та у постанові від 09.10.2020 у справі № 903/998/19.

8.37.Враховуючи викладене, установивши, що сторонами додаткової угоди №5 від 05.04.2020р. укладеної до договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року збільшено: розмір платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, ціну договору, змінено

Графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2014р. по 20.06.2019р. з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця та продовжено строку дії договору фінансового лізингу №11АФ-14 від 14.03.2014 року до 20.06.2019 року включно, тобто збільшено обсяг відповідальності і поручителя без погодження та повідомлення останнього

8.38. Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що порука за Договором поруки № 2П/11АФ-14 від 14 березня 2014 року є припиненою в силу положень ч.1 ст.559 ЦК України (у редакції на момент укладення договору поруки).

8.39. Доводи, які наведені апелянтом у апеляційній скарзі, не спростовують обставин, які досліджені судом першої інстанції та з висновком яких погодився апеляційний господарський суд.

8.40. Інших доказів в обґрунтування апеляційної скарги апелянтом не надано.

8.41. За таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 вересня 2020 року у справі №924/209/20  залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного процесуального рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020 у справі № 924/209/20, сплатило квитанцією № 2 від 22.09.2020 судовий збір у сумі 3153,00 гривень - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

11. Проголошення рішення та виготовлення повного тексту.

11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.

11.2. Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" від 25.09.20р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 вересня 2020 року у справі №924/209/20  залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 924/209/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "26" листопада 2020 р.

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.            

Суддя                                                                                              Крейбух О.Г.