Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2-883/10

                                                                  Ім’ям України                                                                          

(заочне)

   27 квітня 2010 року                                                                                              м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача Соколова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Автокразбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

   В С Т А Н О В И В:

         Позивач ВАТ «Автокразбанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23/К7 від 15 серпня 2007 року у сумі 11062 гривні та судових витрат у сумі 230 гривень 62 копійки.

         В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 15 серпня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 23/К7 згідно з яким їй надано кредит у сумі 12500 гривень строком до 08 серпня 2008 року. З метою забезпечення виконання зобов’язання по цьому кредитному договору банк 15 серпня 2007 року уклав два договори поруки: № 23/К7-П1 із ОСОБА_3 та № 23/К7-П2 із ОСОБА_4 Позичальник ОСОБА_2 свої зобов’язання не виконує: згідно зі встановленим графіком повернення кредиту платежів не здійснює, кредит та нараховані проценти не повертає, у зв’язку з чим, станом на 01 вересня 2009 року за нею утворилася заборгованість у сумі 11062 гривні. Поручителі своїх зобов’язань також не виконують.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити позов у повному обсязі. Пояснення надав аналогічні тексту позовної заяви.    

Відповідачі належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликалися у судове засідання, але конверти із судовими повістками повернуто до суду за закінченням строку зберігання  (а.с. 30-38). Неотримання відповідачами двічі поспіль судових повісток розцінюється судом як відмова від їх отримання. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилась отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечував проти судового розгляду справи за відсутності відповідачів. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, у наданих позивачем межах, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 серпня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 23/К7 згідно з яким їй надано кредит у сумі 12500 гривень строком до 08 серпня 2008 року (а.с. 4). Відповідно до заяви про отримання кредиту та заяви на видачу готівки, грошові кошти отримано відповідачем 15 серпня 2007 року згідно з умовами договору (а.с. 7-8). Згідно з п.п. 1.3 кредитного договору позичальник зобов’язувалася повертати кредит щомісячно, платежами у сумі 1041 гривня 67 копійок (а.с. 4). Відповідно до п. 3.2.1 кредитного договору, банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом зі стягненням штрафу у розмірі 20% від суми кредиту; у відповідності до п.п. 5.2 договору, за порушення строків повернення суми кредиту, відсотків та комісії, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України за кожен день прострочення платежу (а.с. 4). 15 серпня 2007 року банком укладено два договори поруки: за № 23/К7-П1 із ОСОБА_3 та за № 23/К7-П2 із ОСОБА_4, згідно з якими вони зобов’язався відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 23/К7 від 15 серпня 2007 року, строк дії яких – до повного виконання забезпеченого позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором (а.с. 5-6). На письмові вимоги банку про виконання своїх зобов’язань за кредитним та договорами поруки, відповідачі не відреагували (а.с. 9-11). Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору, борг ОСОБА_2 станом на 01 вересня 2009 року становить 11062 гривні (а.с. 12). Судові витрати по справі складають 230 гривень 62 копійки (а.с. 13-14).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Нормою ст. 554 ЦК України, встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_2 уклала із позивачем кредитний договір, умови якого належним чином не виконує. Поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_4  також не виконують умов договорів поруки. Позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у разі порушення умов кредитного договору та реалізував своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 624, 625, 651, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

              Позов відкритого акціонерного товариства «Автокразбанк» - задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Автокразбанк» заборгованість за кредитним договором  № 23/К7 від 15 серпня 2007 року, яка склалася станом на 01 вересня 2009 року, у сумі 11062 гривні, судові витрати по справі у сумі 230 гривень 62 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 11293 гривні 62 копійки.

              Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

              Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

              Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко