АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-940/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 2, 6 Демчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 лютого 2010 року по справі за позовом Смілянської міської ради до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7, про звільнення земельної ділянки, вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
Смілянська міська рада 31 липня 2009 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7, про звільнення земельної ділянки. В позовній заяві вказувалось, що згідно акту обстеження земельної ділянки по вул. Телеграфній, біля входу в Шевченківський ринок, від 12 серпня 2008 р. на земельній ділянці біля магазину «Абсолют» розміщений тимчасовий металевий гараж на фундаменті для зберігання власного транспортного засобу, розміром 5 метрів на 3 метри, загальна площа земельної ділянки 0,0026 га.
Гараж встановлено без відповідного дозволу Виконавчого комітету Смілянської міської ради. Питання оформлення землекористування під гаражем неодноразово розглядалося на комісіях виконавчого комітету Смілянської міської ради, на яких ОСОБА_6 було відмовлено в оформленні права користування земельною ділянкою, оскільки гараж розміщений у кварталі проживання без дозволу та всупереч протипожежним нормам.
Відповідачці неодноразово пропонувалося звернутися в автокооперативи міста для визначення вільного місця під розміщення вказаного гаража, але ніяких дій відповідачка не вчинила, що свідчить про відмову від пропозиції.
Відповідно до розробленої документації № 45 від 13 лютого 2006 р., для розміщення зазначеного гаража були виявлені такі обмеження: охоронні зони інженерних мереж та комунікацій – водогін; водопровід – КП «Вод Гео».
Тому Смілянська міська рада просила суд зобов’язати ОСОБА_6 звільнити від самовільно встановленого металевого гаража земельну ділянку біля магазину «Абсолют» по вул. Телеграфній, привести її до попереднього стану та стягнути з ОСОБА_6 всі витрати по справі.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 лютого 2010 р. позов Смілянської міської ради задоволено, зобов’язано ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення нею належного їй металевого гаражу, встановленого біля магазину «Абсолют» по вул. Телеграфній м. Сміла без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування нею, та за свій рахунок привести дану земельну ділянку в придатний для використання стан. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Смілянської міської ради 88,80 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і закриття провадження по справі посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що металевий гараж ОСОБА_6 розташований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Сміли, розпорядження якою відповідно до вимог ст. 12 ЗК України здійснюється Смілянською міською радою.
Вказаний гараж встановлений без відповідного дозволу органів місцевого самоврядування, з порушенням норм протипожежної безпеки. На неодноразові звернення ОСОБА_6 до Смілянської міської ради, виконавчого комітету Смілянської міської ради про надання їй у власність чи в оренду земельної ділянки, на якій розташовано цей гараж, їй було відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Отже, використання ОСОБА_6 земельної ділянки, на якій розташовано її гараж, без одержання передбаченого ст. ст. 125 та 126 Земельного кодексу України документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Частини перша та третя ст. 212 Земельного кодексу України визначають, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду про зобов’язання ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення нею металевого гаража відповідає вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 набула право на земельну ділянку за давністю користування нею не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що набувальна давність користування земельною ділянкою згідно з вимогами ст. 119 ЗК України є лише підставою для звернення до органу державної влади, або органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідно до вимог ст. 116 цього Кодексу.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта про те, що вона, як власниця квартири в багатоквартирному будинку, має право користування відповідною часткою прибудинкової земельної ділянки, де й розташований належний їй гараж, оскільки згідно з вимогами ст. 42 ЗК України земельна ділянка, на якій розташований багатоквартний будинок, як така, що входить у житловий комплекс, може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню співвласників будинку. Передача у власність окремих співвласників багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований такий будинок, або її частки, нормами земельного законодавства не передбачено.
Отже рішення суду ухвалено з дотриманням судом норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 9 лютого 2010 року по справі за позовом Смілянської міської ради до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7, про звільнення земельної ділянки залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф. Магда