УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-678/10 Головуючий в суді 1-ї інстанції Гичко М.Г.
Категорія 19 Доповідач Балашкевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
6 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.
суддів: Зарицької Г.В., Рафальської І.М.
при секретарі Пюрі Г.В.
з участю представника ВАТ ВТБ Банк
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, -
встановила:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (далі - ВАТ ВТБ Банк), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним.
На обгрунтування своїх вимог зазначав, 13 лютого 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір. Згідно з договором поруки № 20.00.000301 п від 13 лютого 2008 року поручителем за кредитним договором виступила його дружина, ОСОБА_3, з якою він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 1979 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 всупереч вимог частини 2 статті 65 СК уклала договір поруки без його згоди, позивач просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним договір поруки № 20.00.000301п, укладений 13 лютого 2008 року між ОСОБА_3, ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ВАТ ВТБ Банк посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права й ставить питання про скасування рішення суду й ухвалення нового – про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 лютого 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір. Згідно з договором поруки № 20.00.000301 п від 13 лютого 2008 року поручителем за кредитним договором виступила дружина позивача - ОСОБА_3, з якою він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 1979 року (а.с.4-8).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався вимогами статей 54, 61 та 65 СК та виходив з того, що при укладенні договору поруки не було згоди позивача як чоловіка поручителя; вказаний правочин виходить за межі дрібного побутового, а тому наявні всі правові підстави для визнання його недійсним.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.
Статтею 65 СК врегульовані правовідносини щодо права подружжя на розпорядження майном , що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог статті 546 ЦК порука є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання і не є правочином щодо розпорядження майном.
За таких обставин, коли судом першої інстанції застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, рішення суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ВАТ ВТБ Банк задовольнити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_2 до ВАТ ВТБ Банк, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді