Справа № 317/3470/20

Провадження № 3/317/1495/2020

П О С Т А Н О В А

02 грудня 2020 року                                                        м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Ткаченко М.О., розглянувши матеріал, що надійшов з Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює водієм у ТОВ «Автотранссервіс», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

07.11.2020 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняв домашнє насильство психологічного характеру до свого сина ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурно в його присутності, погрожував фізичною розправою ОСОБА_3 , що спричинило емоційні розлади та побоювання за своє і ОСОБА_3 життя і здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Провина ОСОБА_2 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 287105 від 25.11.2020, в якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення;

- заявою ОСОБА_3 від 19.11.2020 на ім`я т.в.о. начальника СВ Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_3 просила внести відомості до ЄРДР відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , оскільки 07.11.2020 останній приблизно о 14 год. в нетверезому стані з погрозами (заб`ю тебе і твоїх батьків) розвів багаття і спалював одяг, взуття, речі заявниці та її батьків, безжалісно і люто побив собаку (на день народження дарував її сину), все це відбувалося на очах дитини, внаслідок цього погіршився психічний стан дитини, з`явився страх;

- довідкою комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Козацький ліцей» Запорізької обласної ради № 863 від 26.11.2020, згідно із якою із учнем 5-В класу ОСОБА_2 протягом листопаду було проведено кілька консультативних бесід з шкільним практичним психологом з метою стабілізації психоемоційного стану та допомоги в проживанні психотравмуючої події (конфлікт між його батьками), в результаті яких встановлено, що дитина боїться свого батька, страх виник після вчинків чоловіка, які налякали дитину та його погроз у бік дружини, дитина впевнена, що батько є небезпечною людиною, яка може завдати будь-якої шкоди його матері, також вірить, що батько здатен на вбивство, страх через невизначеність майбутнього та страх за життя матері призвели до того, що ОСОБА_4 втратив спокій, постійно знаходиться у стані напруги, не може зосередитися на навчальних заняттях, плаче, дитина зі страхом очікує можливого повернення батька, перестала відчувати себе у безпеці вдома.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності та логічному взаємозв`язку суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для вирішення справи.

ОСОБА_2 в судовому засіданні провину у вчиненні правопорушення визнав повністю.

Пояснив суду, що дійсно у нього був конфлікт з колишньою дружиною, впевнено відповісти чи чув син їх сварку не може, проте, якщо дружина каже, що син чув, значить чув, речі палив свої, собаку не бив, не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , викладені ним на окремому аркуші не протирічать поясненням, наданим ним в судовому засіданні.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_5 від 25.11.2020, оскільки він не був безпосереднім свідком подій.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма

домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення та пояснення, надані в суді ОСОБА_2 свідчать про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а саме, вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (погрози), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника суд визнає щире каяття порушника, обтяжуючі обставини судом не встановлені.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виховання, у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.

Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право, а не обов`язок суду, оскільки вказаною нормою передбачено, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Оскільки, ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше за вчинення домашнього насильства, провину свою визнає, суд не вважає за доцільне скеровувати останнього на проходження програми для кривдників.

Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 38, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»., суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн 00 коп. (сто сімдесят гривень 00 коп.).

Для сплати штрафу кошти перерахувати – призначення платежу: «Адміністративні штрафи та інші санкції», Отримувач коштів: УК у Запорізькому районі (Запорізький район) 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38025393, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA408999980313090106000008122; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 – судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя                                                                                         М.О. Ткаченко