Справа № 737/698/20

Проваждення № 2/737/287/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2020 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі судді Рубаненко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Москалець Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2020 року АТ "Універсал Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 22142,62 грн., мотивуючи позов тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю даного проекту є дистанційне банківське обслуговування без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

06 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 06 вересня 2018 року.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Крім того, відповідач зазначив в заяві наступне: «прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкрити мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору»

Відповідно до п. 5.16 Умов і правил обслуговування фізичних осіб у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50% від суми, одержаної клієнтом кредиту. При цьому, діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань по договору не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надавав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17.03.2020 року становить 22142,62 грн. та складається з: 14444,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7697,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України позивач просить стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг від 06.09.2018 року у розмірі 22142,62 грн., а також судовий збір в розмірі 2102 грн.

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 24.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник позивача Мєшнік К. І. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів .

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 06.09.2018 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом на заяві (а.с. 7).

До вказаної анкети-заяви банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» (а.с.8-22).

Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов`язання сторін.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 17.03.2020 року становить 22142,62 грн. та складається з: 14444,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7697,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією (а.с.6).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 06 вересня 2018 року, яка підписана сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за пеню і комісією.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором б/н від 06.09.2018 року, позивач посилався на Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» ресурс: https://www.monobank.ua/terms як на невід`ємну частину даного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, які саме Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" розумів відповідач та що він ознайомився і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківстких послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати за пенею та комісією.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", відсутність у анкеті-заяві позичальника від 06.09.2018 року домовленості сторін про сплату комісії та пені, наданий банком витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, витяг з "Тарифів Банку" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту і Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а тому Умови обслуговування рахунків фізичної особи та "Тарифи Банку" без підпису відповідача не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.09.2018 року шляхом підписання анкети-заяви.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили письмово відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (справа № 342/180/17) підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої позивачем заборгованості за пенею та комісією.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 06 вересня 2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14444,83 грн.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з положень п. 3. ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (65%), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме: 1366 грн. 30 коп.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 19, 76,-81, 89, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352, 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 06.09.2018 року в розмірі 14444 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір в розмірі 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 30 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Куликівським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Ю. Рубаненко