Справа №1-9/07

 ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 березня 2007 р.                                                  Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі головуючої судді                                       Ігнатової Г.В.

при секретарі                                                           Костинюк М.Я.

з участю прокурора                                                Юсипів Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Підгайці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1, гр-н України, українець, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, не судимого- за ч. 1 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2006 року приблизно о 19 годин підсудній ОСОБА_1 перебуваючи на одній з вулиць на хуторі Червень Підгаєцького району в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи малозначний привід, при цьму виявляючи особливу зухвалість безпричинно, умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 удар у голову, внаслідок чого останній впав на землю. Після цього, підсудний став завдавати потерпілому удари ногою в різні частини тіла, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою. На зауваження присутніх не звертав уваги. Внаслідок таких дій потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно легкі тілесні ушкодження., що спричинили короткочасний розлад здоровя. Припинили його хуліганські дії ОСОБА_2та ОСОБА_3 .

Своїми діями підсудній ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що грубо порушують громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства і відзначались за своїм змістом особливою зухвалістю.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав, при цьому пояснив, що дійсно 09 грудня 2006 року приблизно о 19 годин він знаходився на вулиці разом з своїми друзями, до них підійшов потерпілий, який привітався та між ними зав'язалась розмова.

Далі підсудній вказав, що в процесі розмови потерпілий образив його нецензурним словом. Через те він в свою чергу наніс ОСОБА_6 удар в обличчя. А згодом декілька ударів ногою в різні частини тіла. На зауваження присутніх припинити дії не реагував через те що був знервованим

Злочин вчинив внаслідок емоційного схвилювання, а тому не усвідомлював всіх своїх дій. Фактично вся подія тривала приблизно 10 хвилин та була припинена присутніми. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати його.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що жодної образи в адрес підсудного не висказував., а навпаки в процесі розмови , яка була між ним та з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_1 безпричинно став наносити удари при цьому виражався в нецензурними словами. Причин для таких дій, по відношенню до нього в підсудного фактично не було. Лише після втручання ОСОБА_2та ОСОБА_3 хуліганські дії були припинені.

Крім особистого і повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому злочині згідно пред'явленого йому обвинувачення винність підсудного ОСОБА_1 доведена матеріалами справи зібраними досудовому слідстві і сам підсудній погодився зі всіма доказами по справі не заперечуючи їх достовірність та істинність фактичним обставинам справи, при цьому відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні.

Так як, згідно ст. 299 КПК України учасники процесу відмовились від дослідження доказів по справі суд, приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України, як вчинення умисних дій, які грубо порушили громадський порядок, виражали явну неповагу до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, а тому він повинен за даною статтею нести кримінальну відповідальність.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, його визнання вини та розкаяння у вчиненому, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, вік підсуднього, а також суд приймає до уваги ту обставину що у підсуднього важке матеріальне становище сім'ї, він ніде не працює та думку потерпілого який просить суворо не карати підсудного І з врахуванням цих обставин по справі, суд приходить до переконання, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає можливим обрати міру покарання у вигляді обмеження волі та застосувавши ст.75 КК України. На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ: ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням визначивши іспитовий строк тривалістю два роки.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки: -не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд на протязі 15 днів з моменту його проголошення. , а засудженому у той же строк з часу вручення йому копії вироку.