справа № 208/7885/19

№ провадження 2/208/1049/20

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

     головуючого, судді  Нельге Д.В.

     за участю секретаря   Федик Н.В., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що їй, на праві приватної власності належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,в якому, крім неї, є зареєстрованим також її колишній зять - відповідач ОСОБА_2 . Тривалий час, а саме з 2013 року відповідач у вищевказаному будинку не проживає, комунальні послуги не сплачує, житлом не цікавиться, але, при цьому, відмовляється добровільно знятись з реєстраційного обліку за вказаною адресою, що змушує  позивача звернутись до суду для вирішення даного питання у судовому порядку.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду письмову заяву, у якій зазначила про те, що підтримує позов у повному обсязі; просить суд провести розгляд справи за її відсутності, та, не заперечує проти заочного розгляду справи  у разі неявки в судове засідання відповідача. 

Відповідач  в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому  ЦПК України порядку, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав, що дозволило суду визнати  його неявку в судове засідання з неповажних причин та, за згодою позивача, відповідно до ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд  дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом в ході розгляду справи,  згідно матеріалів справи, зокрема,договору купівлі-продажу жилого будинку від 02.11.2001р., позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки №287 про склад сім`ї, наданої 26.11.2019р.головою квартального комітету №5 Заводського району м.Кам`янське, в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , є зареєстрованими: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онуки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Актуобстеження будинку від 26.11.2019р., складеногоголовою квартального комітету №5 Заводського району м.Кам`янське, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з2013 року, тобто понад один рік за місцем реєстрації не проживає.

Поважних причин не проживання відповідача за місцем реєстрації – судом не встановлено.

Вказані обставини, встановлені судом, свідчать про те, що, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються наступними нормами права.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною 1 ст. 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також ст. 405 ЦК України, згідно якої, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Таким чином, встановивши в ході розгляду справи те, що, відповідач, як  член сім`ї власника житла більше одного року за місцем своєї реєстрації – в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає без поважних причин, і, домовленості між сторонами з даного приводу – не досягнуто, суд дійшов висновку про те, що, позовні вимоги позивача є  обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. 

Враховуючи вищевикладене,  керуючись ст.405 ЦК України, ст.ст. 2,4,13, 81-82, 89, 142, 206, 263-268, 278  ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» -   задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області  за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення  повністю або частково, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.09.2020р.    

Суддя                                                                                           Нельга Д. В.