С права № 2а-563/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
cекретаря: Гаврилюк Н.Я,
з участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача по довіреності від 01.02.2010 року №145/01-8 ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дії щодо виплати щомісячної державної допомоги за період з січня 2007 року по вересень 2009 року, зобов'язання виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною за період з січня 2007 року по вересень 2009 року в сумі 13201 грн. 09 коп., -
в с т а н о в и в:
Позивачказвернулася в суд з наведеним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину ОСОБА_4 і з 25.11.2007 року Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради їй призначена та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” матері, що має дитину віком до трьох років встановлена така щомісячна допомога у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Обмеження розміру вказаної допомоги Законом України про Державний бюджет України на 2007 р., 2008 р. 2009р. визнані неконституційними Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. У зв’язку з чим відповідачем їй незаконно виплачувалася така допомога не в повному розмірі за період з січня 2007 року по вересень 2009 року. Недоплачена сума державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цей період склала 13201 грн. 09 коп.
Ухвалою суду від 03.03.2010 року замінено відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради на правонаступника Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради.
Представник відповідача – Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці була призначена відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, статтею 4 якого встановлено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Частиною1 ст.15 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Дію ч.1 ст. 15 вказаного Закону зупинено на 2007 р. згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, стаття 56 якого встановила, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” викладена в новій редакції, якою встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказана норма закону набрала чинності з 01.01.2008 р. та не визнана неконституційною. Згідно ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та закону про Державний бюджет України. Частиною 10 ст. 78 Бюджетного кодексу України визначено, що після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для цих зобов'язань. Виходячи з того, що норми закону про Державний бюджет України та Бюджетного кодексу є пріоритетними при конкуренції з нормами Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, позивач отримала зазначену допомогу у розмірі, встановленому Законами України про Державний бюджет України 2008, 2009 роки. Кошти для виплати такої допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років у 2008-2009 роках не передбачалися. Витрати, пов'язані з задоволенням судами позовних вимог отримувачів цієї допомоги, які виникли внаслідок рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, в Законі України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не враховані. Тому вважала дії управління як органу владних повноважень при виплаті позивачці вказаної допомоги правомірними і такими, що повністю відповідають вимогам Конституції та іншого законодавства України, а розмір виплат – належним. Крім того, позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за 2007 рік, що визначений ст.99 КАСУ, тому просила в позові відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу захисту порушеного права позивачки на належний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Так, ОСОБА_1 матір'ю дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією його свідоцтва про народження (а. с.5), та фактично здійснює догляд за ним.
До вагітності і пологів вона не працювала. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” не відноситься до осіб застахованих в системі загальнообов'язкового соціального страхування. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в неї виникло за Законом “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” відповідно до ст. 13 цього Закону.
У відповідності до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції 2001 р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради з 22.02. 2007 року їй призначена та виплачується державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою відповідача від 21.05.2009 року №4308 (а. с. 8).
Положеннями п. 7 та п.14 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” відповідно було зупинено дію ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”та ч.1 ст.15, п.3 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, і абзацом 3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 наведені положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнані неконституційними. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного Рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України.
Отже, з 09.07.2007 р. відновлено дію ч.1 ст. 15, п.3 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, при виплаті допомоги позивачці з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. відповідачем не дотримано вимог ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
За даними відповідача (а. с.8) позивачка з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року включно отримала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 605 грн. 78 коп., тобто відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України виплатив позивачці вказану допомогу не в повному розмірі відповідно до встановленого ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що з 1 квітня становив 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
Однак, не погодившись з розміром отриманої допомоги у 2007 році, позивачка вправі була звернутись в суд за захистом порушеного права на протязі одного року відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, з таким позовом вона звернулася в суд тільки 12.10.2009 року, не навівши поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог позивачці слід відмовити.
Щодо вимоги позивачки за 2008 рік, то у відповідності до п.23 розд.ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” викладена в новій редакції, якою встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказана норма закону набрала чинності з 01.01.2008 р. та не визнана неконституційною.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п.п.12 п.25 розд.П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими було зупинено дію ст.43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. Таким чином, з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.43 вказаного Закону, яка передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, не меншому розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Оскільки позивачка не є застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, то і немала права на отримання допомоги по догляду за дитиною в розмірі, встановленому ст. 43 цього Закону за період з 22.05.2008 року до 30.09. 2009 р.
Відповідно до ст.46 Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України ?ро загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми затверджений постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001 р. (з наступними змінами), пунктом 22 якого встановлено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України ?ро державну допомогу сім’ям з дітьми” з 01.01.2009 р. дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. В иходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, враховуючи, що стаття 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, викладена в редакції з 01.01.2008 року є чинною, то відповідачем правомірно нараховувалась та виплачувалась позивачці за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вказаної норми Закону.
Позивачка не надала суду доказів, що середньомісячний сукупний дохід її сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців до 01.01.2008 року був нижчим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, як і не надала доказів про надання таких документів відповідачу. За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі та зобов'язання виплатити недоплачену суму допомоги за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року слід відмовити.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 55, 124, 22 Конституції України, ст. ст. 13, 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, абз. 3 ч. 2 ст. 56, ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008,постанови КМ України № 1751 від 27.12.2001 р. (з наступними змінами), п.23 розд.ІІ, ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. ст. 6-11 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дії щодо виплати щомісячної державної допомоги не в повному розмірі за період з січня 2007 року по вересень 2009 року, зобов'язання виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною за період з січня 2007 року по вересень 2009 року в сумі 13201 грн. 09 коп. відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.