Справа  № 2-1164/2010 р.

                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                            Ім»ям       України

26 квітня 2010 року              Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі :

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Буняченко А.В.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАК «Украгролізинг» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди

                                                  В С Т А Н О В И В:

                 Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 21.02.2008 р. його було прийнято на посаду начальника відділу повернення лізингових платежів Луганської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» відповідно до наказу № 24 від 21.02.2008 р. Відповідно до п. 5.7 колективного договору, розглянутого та погодженого загальними зборами колективу ЛФ НАК «Украгролізинг» 10.09.2008 р. заробітна плата на підприємстві сплачується два рази на місяць (20 числа поточного місяця – заробітна плата за першу половину місяця та 5-го числа наступного місяця – залишок заробітної плати за минулий місяць). Проте, умови цього договору адміністрацією підприємства не виконувалися. Так, у лютому 2009 року колектив отримав заробітну плату за листопад-грудень 2008 року, у березні 2009 року – за січень-лютий 2009 року. У зв»язку з систематичним порушенням колективного договору, яке виразилося у неодноразовій затримці виплати заробітної плати, він, керуючись ч. 3 ст. 38 КЗпП  України, 05.03.2009 р. написав заяву  про звільнення. За згодою директора підприємства він звільнявся з умовою двотижнего відпрацювання, тобто його останній робочий день встановлено угодою сторін 19.03.2009 р., що підтверджується резолюцією директора від 10.03.2009 р. в його заяві про звільнення від 05.03.2009 р. Проте, по закінченню останнього трудового дня керівництво ЛФ НАК «Украгролізинг», в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, без пояснення причин розрахунок з ним не здійснило, трудову книжку йому не видало. 09.04.2009 р. відповідач запросив його для проведення повного розрахунку та видачі трудової книжки, після чого йому стало відомо, що наказом в.о. директора Махіня В.О. від 25.03.2009 р. № 10 його було звільнено за прогули відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України з 25.03.2009 р. Вважає, що для звільнення його за п. 4 ст. 40 КЗпП України у відповідача не було ніяких правових підстав, оскільки його останній робочий день був 19.03.2009 р. Необ»єктивний підхід до оцінки його трудової діяльності як керівника, неправильне застосування відповідних норм матеріального права, що регулює порядок зміни та припинення трудового договору, призвели до незаконного припинення відповідачем трудового договору з  винних підстав, та, як наслідок, до грубого порушення його конституційного права на працю. Незаконним звільненням відповідач завдав йому душевну травму, яка потягла за собою моральні страждання. Було принижено його авторитет та ділову репутацію в очах підпорядкованих йому працівників, його близьких родичів та знайомих. Усвідомлення ним цього поглиблює душевний біль та моральні страждання. З вини відповідача він втратив нормальні життєві зв»язки, які він мав до звільнення. Для їх організації йому потрібно не мало часу та додаткових зусиль. Вважає, що відповідач відповідно до ст. 56 Конституції України та ст. 237-1 КЗпП України зобов»язаний відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 грн. Просить суд визнати незаконним наказ № 10 від 25.03.2009 р. в.о. директора Луганської філії НАК «Украгролізинг» Махіні В.О. про його звільнення з посади начальника відділу повернення лізингових платежів Луганської філії НАК «Украгролізинг» на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули; поновити його на роботі у попередній посаді начальника відділу  повернення лізингових платежів Луганської філії НАК «Украгролізинг»; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі, виходячи з його середньомісячного заробітку; стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

            В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 05.03.2009 р. він звернувся  до відповідача з заявою про звільнення на підставі п. 3 ст. 38 КЗпП України, оскільки на підприємстві систематично порушувалися строки виплати заробітної плати. 05.03.2009 р. директора ЛФ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_3 на місці не було – він знаходився у відрядженні, і він повідомив директора про своє звільнення по телефону через секретаря. В телефонному режимі ОСОБА_3 повідомив, що на його звільнення він згодний, проте попросив його відпрацювати два тижні. Він (ОСОБА_1) на це погодився. 10.03.2009 р. ОСОБА_3 вийшов на роботу та поставив на його заяві резолюцію «до наказу з відпрацюванням два тижні». 19.03.2009 р. був його останній день роботи, він поставив про це до відома Махіня В.О. 19.03.2009 р. він за отриманням розрахунку та трудової книжки не звертався, оскільки поспішав до дитячого садка забрати дитину. 20.03.2009 р. він також до адміністрації підприємства за розрахунком та трудовою книжкою не звертався, оскільки в нього захворіла дитина і він її доглядав. 23.03.2009 р. він прийшов на підприємство, щоб отримати належний йому розрахунок та трудову книжку, проте йому у цьому безпідставно було відмовлено. 26.03.2009 р. та 01.04.2009 р. він також приходив на підприємство з тими ж самими вимогами, проте йому всякий раз відмовляли. За отриманням трудової  книжки та розрахунку він звертався усно. Трудову книжку та остаточний розрахунок він отримав лише 09.04.2009 р. і в цей же день дізнався про те, що його було звільнено за прогули.  Заподіяна відповідачем моральна шкода полягає в тому, що після його незаконного звільнення у нього погіршилося здоров»я – почався головний біль, виникло безсоння, став нервовим, роздратованим, змушений був приймати ліки.  У зв»язку з погіршенням здоров»я він офіційно до лікарні не  звертався, його консультував знайомий, який за фахом лікар. Також, у зв»язку зі звільненням його за п. 4 ст. 40 КЗпП України він не може працевлаштуватися, йому з цієї причини всюди відмовляють, він позбавлений засобів до існування. Щоб годувати родину він змушений підпрацьовувати неофіційно вантажником.  Коли його друзі та знайомі дізналися, що його було звільнено за прогули, їх ставлення до нього погіршилося. Незаконним звільненням було підірвано його авторитет – тобто положення, яке він займав у трудовому колективі до звільнення та ділову репутацію  - відношення до нього з боку інших установ, підприємств, організацій. Просить його позовні вимоги задовольнити.

             Представники відповідача позов не визнали, суду пояснили, що вважають, що позивач ОСОБА_1 звільнений правомірно на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Дійсно, 05.03.2009 р. ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Проте, адміністрацію підприємства про своє звільнення він поставив до відома про звільнення та подав заяву на розгляд лише 10.03.2009 р. про що свідчить резолюція на заяві позивача директора ЛФ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_3 від 10.03.2009 р. Директор підприємства розглянув заяву ОСОБА_1 та погодив з ним звільнення з двотижневим відпрацюванням, про що свідчить резолюція на заяві. Проти цього ОСОБА_1 не заперечував і наступного дня вийшов на роботу. Таке звільнення ОСОБА_1 фактично відповідало п. 1 ст.36 КЗпП України, яка встановлює, що працівник має право розірвати трудовий договір, який було укладено на невизначений строк, попередивши про це власника, або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Таким уповноваженим органом у ЛФ НАК «Украгролізинг» є директор. 18.03.2009 р. ОСОБА_1 з керівництвом ЛФ НАК «Украгролізинг» було погоджено дату передачі матеріальних цінностей та документів, а саме з 20.03.2009 р. по 01.04.2009 р. про що свідчить копія наказу № 7 від 18.03.2009 р. в якому ОСОБА_1 розписався про ознайомлення. Також ОСОБА_1 не повідомив про своє звільнення Ліквідатора підприємства, хоча йому було відомо про початок ліквідаційної процедури та підприємстві та про обов»язок будь-які дії узгоджувати з ліквідатором, про що свідчить попередження про звільнення ОСОБА_1 від 23.02.2009 р. та наказ № 37, з яким ОСОБА_1  був ознайомлений під розпис. Проте, 20.03.2009 р. ОСОБА_1 на роботу не вийшов, чим вчинив прогули.  Відповідач безуспішно намагався зв»язатися з ОСОБА_1, щоб дізнатися про причини невиходу останнього на роботу та безуспішно. Відповідач до останнього робочого дня згідно до заяви про звільнення не розривав з ОСОБА_1 трудових відносин, хоча мав на це законні підстави. За розрахунком та трудовою книжкою ОСОБА_1 з»явився лише 08.04.2009 р., які отримав 09.04.2009 р. Вважають, що позивач мав намір звільнитися, оскільки побоювався притягнення його до кримінальної відповідальності, за декілька укладених ним договорів. Коли в порушенні кримінальної справи було відмовлено,  вирішено питання про порушення кримінальної справи відносно колишнього директора ЛФ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_3, ОСОБА_1 вирішив залишитися працювати на підприємстві. Просять у задоволенні позову відмовити за необгрунтованністю.

             Третя особа на боці відповідача – Махіня В.О. в судове засідання не з»явився, про день, час, місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву з проханням слухати справу за його відсутності та заперечення проти позову суду не надав.

              Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

              Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач НАК «Украгролізинг» знаходилися у трудових відносинах – позивач з 21.02.2008 р. працював на посаді начальника відділу повернення лізингових платежів Луганської філії НАК «Украгролізинг», про що свідчить заява ОСОБА_1 про прийняття його на роботу (а.с. 55) та відповідний наказ ЛА НАК «Украгролізинг» № 25 від 21.02.2009 р. (а.с. 30). Тобто в даному випадку мало місце укладення трудового договору на невизначений термін.

               Наказом Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» від 20.02.2009 р. № 37 біло прийнято рішення про ліквідацію Луганської філії НАК «Украгролізинг»  та передачу ліквідаційного балансу після його затвердження до створеної Донецько-Луганської філії (директор Жулій О.М.) (а.с. 49). З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис про ознайомлення на наказі та самим ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорюється.

                05.03.2009 р. ОСОБА_1 було написано заяву на ім»я директора ЛФ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_3 в якій він просив звільнити його відповідно до ст. 38 п. 3 КЗпП України з 05.03.2009 р. (а.с. 58).

                 Відповідно до ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін; 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті  40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу…

             Частиною 1 статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

              Частина 3 статті 38 КЗпП України передбачає, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

               Згідно до ст.ст. 1, 4 Статуту НАК «Украгролізинг» (а.с. 4-14), відповідач є відкритим акціонерним товариством, володіє пакетом акцій, що належить державі, створений та підпорядкований Кабінету Міністрів України.

               Відповідно до п. 2 ст. 8 Положення про Луганську філію НАК «Украгролізинг» уповноваженим органом, який має повноваження звільняти працівників філії є органи правління філії, в особі директора (а.с. 23-26).

                П. 4.3.1 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів  Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлено, що датою документа, що затверджується є дата затвердження. Погодження здійснюється посадовими особами, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в проекті документа, - внутрішнє, так і за її  межами – зовнішнє. П. 4.5.2 вказаної Інструкції встановлює, що внутрішнє погодження оформлюється візуванням проекту документа посадовою особою. Віза включає: особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка візує документ та дату візування.

               Таким чином, датою повідомлення органів правління відповідача в особі директора є 10.03.2009 р., що об»єктивно підтверджується візою директора ЛФ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_3 на заяві позивача, яка датована 10.03.2009 р. Саме цю дату, як дату візування заяви ОСОБА_1 про звільнення свідок ОСОБА_3 підтвердив в судовому засіданні, як і підтвердив той факт, що  ним з ОСОБА_1 було погоджено звільнення останнього з двотижневим відпрацюванням.

              Таким чином, позивач фактично повідомив уповноважений орган про своє звільнення  за два тижні, як це передбачено  ч. 1 ст. 38 КЗпП України, та мав працювати на підприємстві відповідача по 24.03.2009 р. Незгоди щодо строку розірвання трудового договору ОСОБА_1 не виявив, 11.03.2009 р. вийшов на роботу.

               13.03.2009 р. директора ЛФ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_3 було звільнено, виконуючим обов»язки директора ЛФ НАК «Украгролізинг» призначено Махіня М.О.

               18.03.2009 р. ОСОБА_1 було погоджено з керівництвом ЛФ НАК «Украгролізинг» дату передачі  матеріальних цінностей, фінансово-господарських документів, договорів, балансових звітів, з 20.03.2009 р. по 01.04.2009 р., про що свідчить копія наказу по ЛФ НАК «Украгролізинг» № 7 від 18.03.3009 р. (а.с. 96), тобто ОСОБА_1 погодився з тим, що був зобов»язаний прийти на роботу саме 20.03.2009 р., про що розписався в наказі, що підтвердив і у судовому засіданні. Про свою незгоду з даним наказом, або про неможливість його виконання ОСОБА_1 не зазначив.

              Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1, що він не є матеріально-відповідальною особою, а тому ніяку передачу цінностей здійснювати не повинен, а тому на роботу і не вийшов, оскільки в вищевказаному наказі мова  йде не лише про передачу матеріальних цінностей, а й про передачу фінансово-господарських документів, договорів, балансових звітів, у відповідності до п. 2.15 посадової Інструкції начальника відділу повернення лізингових платежів ЛФ НАК «Украгролізинг» начальник відділу при звільненні повинен передати всю документацію іншому працівнику, якого призначено директором (а.с. 143-144). З вказаною інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений під розпис 27.02.2008 р., що ОСОБА_1 не оспорюється.

            20.03.2009 р. ОСОБА_1. на роботу не вийшов, про що інспектором відділу кадрів Луганської філії НАК «Украгролізинг» Семерей Т.С. на ім»я директора Луганської філії НАК «Украгролізинг»  було подано доповідну  записку (а.с. 59).

             Факт невиходу на роботу ОСОБА_1 20.03.2009 р. також підтверджується актом, складеним комісією з числа працівників підприємства та головою ліквідаційної комісії Жулій О.М. (а.с. 60 ).

            Статтею 40 КЗпП  України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений  строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

             Позивач ОСОБА_1 був відсутній на роботі 20.03.2009 р., 23.03.2009 р. та 24.03.2009 р. Причини поважності відсутності на роботі ОСОБА_1 як керівництву підприємства-відповідача, так і в судовому засіданні не надав.

             25.03.2009 р. наказом по Луганській філії НАК «Украгролізинг» № 7 ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу повернення лізингових платежів ЛФ НАК «Украгролізинг» за прогули відповідно до ст. 40 п. 4 КЗпП України з 25.03.2009 р.

              Суд вважає доведеним, що позивач ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин, тобто вчинив прогул і був звільнений відповідачем за п. 4 ст. 40 КЗпП України правомірно.

              Показання, дані свідком ОСОБА_9 в судовому засіданні суд до уваги не бере, оскільки під час перерви, яка була оголошена судом під час допиту свідка ОСОБА_3 на його прохання (у зв»язку з серцевим нападом), позивач та його представник спілкувалися зі свідком ОСОБА_9, стосовно показань які надав свідок ОСОБА_3 Зазначений факт спілкування не заперечув представник позивача і в судовому засіданні.

              Суд такж критично оцінює показання свідка ОСОБА_3 в той частині, що  про своє звільнення ОСОБА_1 повідомив його в телефоному режимі 05.03.2009 р. і останній день роботи ОСОБА_1 з урахуванням двотижневого відпрацювання було встановлено ними 19.03.2009 р., оскільки на теперішній час в провадженні Артемівського районного суду м. Луганська знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, предбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (а.с. 136) по факту розкрадання майна ЛФ НАК «Украгролізинг» і суд вважає, що свідок є зацікавленим в ухваленні рішення не на користь відповідача НАК «Украгролізинг».

               Таким чином, суд вважає, що підстав для скасування наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 немає, а відповідно немає підстав для поновлення його на робті та стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

              Оскільки позивач від сплати судових витрат звільнений, у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати по справі необхідно віднести на рахунок держави.

                 Керуючись ст.ст. 38, 40 КЗпП України, ст.ст. ст.ст. 11, 60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                     В И Р І Ш И В:

               У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ НАК «Украгролізинг» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити за необгрунтованністю.

             Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

              Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя