Справа № 2-134/2007 року

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2007 року                                        Івано-Франківський міський суд   Івано-

Франківської області

в складі:   головуючого-судді                                    Островського Л.Є.,

секретаря                                  Попович Л.І.,

з участю адвоката                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Івано-Франківська міська Рада про знесення самовільної забудови та стягнення моральної шкоди, суд, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про знесення самовільної забудови.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала та суду пояснила, що вона є власником будинку по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську. Поруч із її будинком знаходиться будинок відповідачки, а між їхніми будинками знаходиться земельна ділянка загального користування, яка належить міській раді.

Відповідачка на ділянці загального користування зробила прибудову до своєї квартири та влаштувала бетонну огорожу, не маючи на це будь яких правовстановлюючих документів, чим чинить їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Протиправними діями відповідачки їй заподіяна і моральна шкода, оскільки вона не може вільно користуватись ділянкою загального користування, не має виходу із свого будинку та не дозволяє вільному проїзду швидкої медичної допомоги до її будинку, шкоду оцінює у 5000 грн.

Просить задоволити позов, знести самовільну прибудову до квартири №АДРЕСА_3 в м. Івано-Франківську та бетонну огорожу, встановлену на земельній ділянці загального користування між будинками АДРЕСА_2, в м. Івано-Франківську протягом 1 місяця з часу вступу рішення у законну силу.

Відповідачка ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлена про час та місце слухання справи в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Представники Івано-Франківської міської ради не заперечив проти задоволення позову, суду пояснив, що будь яких правовстановлюючих документів відповідачці на встановлення огорожі та зведення добудови не видавалось, за дозволами вона не зверталась, крім того на неї неодноразово накладались адміністративні стягнення за самовільне будівництво та попередження про знесення, однак належного результату вони не дали, відповідачка на них не реагує.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинку по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську. Поруч із її будинком знаходиться будинок ОСОБА_3, а між їхніми будинками знаходиться земельна ділянка загального користування, яка належить міській раді.

ОСОБА_3 на ділянці загального користування зробила прибудову до своєї квартири

2 

та влаштувала бетонну огорожу, не маючи на це будь яких правовстановлюючих документів, чим чинить позивачці перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Вказаний факт підтверджується відповіддю на звернення Івано-Франківським МВК (а.с. 5), постановою про накладення на ОСОБА_3. адміністративного стягнення від 23.05.2005 року за самовільну прибудову до своєї квартири (а.с 6), відповіддю Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів (а.с. 8), згідно якої відповідачці спірна земельна ділянка не виділялась, постановою про накладення на ОСОБА_3. адміністративного стягнення від 21.07.2005 року за самовільну прибудову до своєї квартири та зведення огорожі (а.с 16).

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

ОСОБА_3 при зведенні прибудови до своєї квартири та бетонної огорожі порушила вказані норми закону, а тому вимоги позивачки, чиї інтереси порушені підлягають до задоволення.

Суд вважає, що до часткового задоволення підлягають і вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки вона не може вільно користуватись ділянкою загального користування, не має вільного виходу із свого будинку та самовільна прибудова перешкоджає вільному проїзду швидкої медичної допомоги до її будинку, однак сума на якій настоює позивачка є занадто завищеною, а тому в цій частині позов слід задоволити частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 215-218 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Івано-Франківська міська Рада про знесення самовільної забудови та стягнення моральної шкоди - задоволити частково.

Знести за рахунок ОСОБА_3 самовільну прибудову до квартири №  АДРЕСА_3 в м. Івано-Франківську та бетонну огорожу, встановлену на земельній ділянці загального користування між будинками АДРЕСА_2, в м. Івано-Франківську протягом 1 місяця з часу вступу рішення у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. заподіяної їй моральної шкоди, 8 грн. 50 коп. сплаченого нею державного мита та 84 грн. оплати за опублікування у ЗМІ повідомлення про розгляд справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 8 грн. 50 коп. державного мита.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.