Провадження №3/331/1918/2020

ЄУН 331/4267/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал, що надійшов з Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за протоколом серії ВАБ №281606 від 08.11.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до опису протоколу серії ВАБ №281606 від 08.11.2020 року – 08.11.2020 року в 11-000 годин гр. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 відмовився виконувати вимоги терміново заборонного припису АА №186674 та вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою працівникам поліції, чинив опір.

У ході розгляду адміністративної справи в суді, ОСОБА_1 після роз`яснення йому головуючим прав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину у вчинені вказаного правопорушення визнав частково. Зазначив, що здійснював дії та висловлювався нецензурної лайкою, намагаючись уникнути доставлення до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області для з`ясування обставин, у зв`язку із якими були викликані співробітники Патрульної поліції. Однак, не вважає такі дії опором працівникам поліції.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП на підставі наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Відповідно до 185 КУпАП наступає адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

З об`єктивної сторони дане правопорушення виражається у злісній відмові коритися законному розпорядженню, яка повинна виражатися у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог, або в непокорі, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про прояв явної неповаги до органів і осіб, які охороняють громадський порядок.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови №8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз`яснив, що згідно ст.185КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, і що адміністративна відповідальність за цією статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

-Протокол про адміністративне правопорушення, який складений відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, в якому в повній мірі встановлено суть адміністративного правопорушення;

-Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.11.2020 року, згідно якого ОСОБА_2 вказала, що за адресою: АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_1 побив її, ображав та вів себе агресивно;

-Рапорт інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції О. Студніцької від 08.11.2020 року, згідно якого прибувши на виклик за адресою: АДРЕСА_1 їх зустріла заявниця ОСОБА_2 , яка запросила їх пройти до квартири, де в агресивному, збудженому стані та з запахом алкоголю з порожнини рота перебував її син ОСОБА_1 .. В присутності екіпажу патрульної поліції ОСОБА_1 продовжував ображати матір, висловлювався в її бік нецензурною лайкою та кидався, на зауваження поліцейських та вимоги поліцейських припинити адміністративне правопорушення не реагував, продовжив вести себе агресивно, у зв`язку із чим поліцейськими на підставі ст.ст. 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію» відносно ОСОБА_1 було застосовано газовий балончик «Кобра-1» та фізична сила, кайданки для зупинення його протиправних дій;

-Рапорт старшого інспектора-чергового ЧЧ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції К. Вітько, згідно якого 08.11.2020 року о 09-56 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 син побив та вигнав з оселі матір;

-Письмові пояснення ОСОБА_3 , згідно яких він є сусідом ОСОБА_2 , 08.11.2020 року він чув як до квартири ОСОБА_2 прийшов син ОСОБА_1 та почав знущатися над матір`ю., після була викликана поліція, після приїзду співробітників поліції він був свідком як ОСОБА_1 вів себе агресивно, зухвало по відношенню до поліцейських та не виконував їх неодноразові прохання;

-Письмові пояснення ОСОБА_2 , яка вказала, що зранку ОСОБА_1 прийшов додому в стані алкогольного сп`яніння та почав погрожувати їй розправою, потім почав бити та запхав окурок цигарок їй до рота, після чого вона вирвалась та побігла на вулицю;

-Пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.ст.185 КУпАП,а саме злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, той факт, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, хворіє на епілепсію, приходжу до висновку, що відповідно до ст.22 КУпАП ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю скоєного порушення та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 185, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП України, винести йому усне зауваження.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                        Д.М. Кольц