ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213 Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. І.Виговського, 18, тел/факс (05161) 4-26-20

е-mail: inbox@pm.mk.court.gov.uа

Справа № 484/3157/20

Провадження № 2/484/1340/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді - Хемич О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Войни Г.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача- Зятковського Т.В. ,

представника відповідача - Уштан А.В.,

представника третьої особи - Борцова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат", третя особа: Миколаївський обласний центр зайнятості про встановлення факту відсутності трудових відносин,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Зятковського Т.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ "Завод "Фрегат" про встановлення факту відсутності трудових відносин у період з 24.10.2018 року по 25.10.2018 року включно.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі наказів директора Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості № НТ 180917 від 17.09.2018 року та НТ 180918 йому було надано статус безробітного з 11.09.2018 року та розпочато виплату по безробіттю з 18.09.2018 року. 22.10.2018 року він подав до Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості заяву про припинення реєстрації у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості, оскільки мав намір самостійно працевлаштуватися. За наслідками розгляду вказаної заяви директором центру зайнятості було прийнято Наказ №181022 від 22.10.2018 року. 23.10.2018 року він звернувся з питанням працевлаштування до Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" (відповідача) та попросив його ознайомити з обсягом та видом робіт, які йому пропонуються, так як має проблеми зі здоров`ям, які можуть йому перешкоджати виконувати певні роботи та навантаження. Попередньо, йому запропонували написати заяву про прийом на роботу за професією транспортувальника, після чого погодилися ознайомити його з умовами роботи. Вказану заяву позивач залишив у відповідача, при цьому трудової книжки не залишав. Ознайомившись протягом двох годин, того ж дня (23.10.2018 року), з умовами роботи в цеху, він зрозумів, що ця робота йому не підходить за станом здоров`я. Про це він одразу повідомив керівництво підприємства (відповідача) та пішов додому. Вважаючи, що його не прийнято на роботу, він повторно звернувся до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 29.10.2018 року йому було відновлено виплату по безробіттю згідно наказу № НТ 181029, а 28.05.2019 року - припинено з причин нібито перебування у трудових відносинах з ПрАТ «Завод «Фрегат». Звернувшись до відповідача щодо вказаних обставин, позивач з`ясував те, що 24.10.2018 року його було прийнято на роботу тимчасово в цех 015 транспортувальником на підставі наказу № 918 від 23.10.2018 року та 25.10.2018 року звільнено за власним бажанням на підставі наказу № 937 від 26.10.2018 року. Також позивач дізнався, що йому без його відома наказом голови правління ПрАТ «Завод «Фрегат» № 936 від 26.10.2018 року було надано відпустку без збереження заробітної плати з 24.10.2018 року по 25.10.2018 року. З вказаним наказом він не ознайомлювався та заяв ніяких не писав. Позивач заперечує факт трудових відносин з відповідачем. В зв`язку з цим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 29.09.2020 року було відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті.

Також вказаною ухвалою були задоволені клопотання представника позивача - адвоката Зятковського Т.В. по відстрочення сплати судового збору, про витребування доказів та про зобов`язання надати докази вчинення дій (в порядку ч.4 ст. 81 ЦПК України).

19.10.2020 року до суду поштою від відповідача надійшов відзив, в якому останній не визнає позов повністю та просить відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 22.10.2018 року позивач звернувся до ПрАТ «Завод «Фрегат» з метою працевлаштування з усіма необхідними документами, про що 22.10.2018 року написав заяву про прийняття його на роботу тимчасово в цех 015 на посаду транспортувальника, про що було видано наказ № 918 від 23.10.2018 року та заведено особову справу. 22.10.2018 року позивач пройшов медичний огляд на підприємстві, інструктаж з техніки безпеки, пожежної безпеки, інструктаж з охорони праці, інструктаж інших служб, що підтверджується його особистими підписами у відповідних журналах. Також позивач був ознайомлений з умовами праці та колективом, отримав пропуск та був 24.10.2018 року ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором товариства та умовами праці на робочому місці. Проте позивач фактично до виконання своїх посадових обов`язків не приступив. Позивачу було запропоновано відкликати свою заяву про прийняття на роботу. 25.10.2018 року позивач не з`явився на робоче місце, а 26.10.2018 року надав відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням та заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 24.10.2018 р. по 25.10.2018 року. 26.10.2018 року наказом № 937 від 26.10.2018 року позивача було звільнено з посади за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Вказану копію наказу позивачу для ознайомлення було направлено поштою, так як він особисто не з`являвся. Трудові книжки позивач забрав ще 22.10.2018 року. Враховуючи зазначене, відповідач вважає заявлені позивачем вимоги необґрунтованими.

22.10.2020 року через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких Миколаївський обласний центр зайнятості вказав, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. 11.09.2018 року позивач за сприянням у працевлаштуванні особисто звернувся до Первомайської міськрайонної філії центру зайнятості. Того ж дня йому було надано статус безробітного та 18.09.2018 року була призначена виплата допомоги по безробіттю. 22.10.2018 року позивач подав до Первомайської міськрайонної філії центру зайнятості заяву про припинення реєстрації в зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості. Наказом № НТ 181022 від 22.10.2018 року припинена реєстрація безробітного ОСОБА_1 та припинена йому виплата по безробіттю. 22.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про працевлаштування, про що головою правління ПрАТ «Завод «Фрегат»було видано наказ №918 від 23.10.2018 року. Вважає, що між сторонами у справі були трудові відносини, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 22.10.2018 р. прийшов на завод Фрегат працевлаштовуватись, написав заяву про прийняття на роботу, пішов у цех подивився в чому полягатиме його робота на посаді транспортувальника і зрозумів, що не зможе працювати там за станом здоров`я; медкомісію не проходив, в цей же день йому віддали трудову книжку без запису, запис було зроблено 30.05.2019 року; заяви про звільнення з роботи і про надання відпустки без збереження заробітку не писав, це зробила його знайома на прохання відділу кадрів, він її не уповноважував на це і не просив. ОСОБА_1 стверджує, що приходив на роботу лише один раз - 22.10.2018р.

Представник позивача - адвокат Зятковський Т.В. у судовому засіданні пояснив, що трудові відносини фактично не виникали, заяв на відпустку та звільнення позивач не писав, проти клопотання про застосування позовної давності заперечує.

Представник відповідача: Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" Уштан А.В. вказала, що позов не визнають, заявила клопотання про застосування позовної давності згідно з ст.233 КЗпП України, оскільки в позові позивач посилається на норми КЗпП України, а відносини, які є предметом спору регулюються КЗпП України.

Представник третьої особи: Миколаївського обласного центру зайнятості Борцов В.І. проти задоволення позову заперечив, клопотання про застосування позовної давності підтримав.

Свідок ОСОБА_3 працює начальником механо-складального цеху №1 ПАТ «Завод» Фрегат» в судовому засідання повідомив, що з 16.10.2018 по 25.10.2018р. перебував на лікарняному, з позивачем не знайомий і інформацію про позивача може надати зі слів інших осіб.

Свідок ОСОБА_4 працює старшим інспектором відділу ПАТ «Завод» Фрегат» пояснила суду, що 22.10.2018р. звернувся ОСОБА_1 , взяв обхідний лист, пройшов інструктаж з техніки безпеки, пожежної безпеки, ознайомився з колективним договором, сказав, що приступить до роботи 24.10.2018 року; вона підготувала наказ про прийняття на роботу і надіслала 23.10.2018р. інформацію до фіскальної служби про прийняття на роботу позивача. Також вказала, що позивач прийшов на роботу 24.10.2018р., підписався в наказі, здав трудову книжку і пішов працювати, потім вона відлучилася, а коли повернулася, то колеги сказали, що позивач забрав трудову книжку і пішов. Коли вона зателефонувала позивачу, він пояснив, що хворий і не прийде, все передасть через свою знайому; акту про відсутність на роботі ОСОБА_1 не складали, медичний огляд проходив, але медична довідка про це відсутня; весною 2019 року позивач прийшов і попросив внести записи в трудову книжку; за видачу трудової книжки розписався в 2019 році, обхідний лист здав 22.10.2018р. і сказав, що прийде 24.10.2018р.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд встановив, що 22.10.2018р. ОСОБА_1 подано ПАТ «Завод`Фрегат» заяву про прийняття на роботу тимчасово в цех № 15 на посаду транспортувальника.

Наказом від 23.10.2018 року №918 ОСОБА_1 прийнятий тимчасово на роботу в цех №15 транспортувальником з 24.10.2018 по 23.12.2018 року.

З форми №Т-1 (наказ №918 від 23.10.2018р.) вбачається, що наявний підпис ОСОБА_1 , проте, дата його вчинення відсутня, хоча повинна бути, також наявний підпис позивача та дата ознайомлення з правилами техніки безпеки та протипожежної безпеки.

Згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року працівників цеху №15 у ОСОБА_1 24-25.10.2018р. стоїть позначка - відпустка без збереження робочого часу.

Згідно заяви від імені ОСОБА_1 від. 24.10.2018р. останній просив відповідача надати йому відпустку без збереження заробітної плати 24-25.10.2018р.

Згідно заяви від імені ОСОБА_1 від. 24.10.2018р. останній просив відповідача звільнити його за власним бажанням з 24.10.2018р.

З пояснюючої ОСОБА_5 від 15.10.2020р. вбачається, що 25.10.2018р. нею були написані дві заяви за власним бажанням від імені її знайомого ОСОБА_1 і на його прохання.

Наказом ПАТ «Завод`Фрегат» від 26.10.2018р. №936 надано ОСОБА_1 відпустку без збереження заробітної плати у зв`язку з сімейними обставинами з 24.10.2018р. по 25.10.2018 р.

Наказом ПАТ «Завод`Фрегат» від 26.10.2018р. №937 транспортувальника цеху №15 ОСОБА_1 звільнено з 25.10.2018р. за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.

З форми № П-8 вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з наказом про звільнення, проте дата ознайомлення не зазначена.

Згідно з записом в трудовій книжці НОМЕР_2 від 24.10.2018р. ОСОБА_1 прийнятий тимчасово в цех № 15 транспортувальником, від 25.10.2018р. - звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.

Згідно з листом ПАТ «Завод`Фрегат» від 26.10.2018р. №270-3085 ОСОБА_1 інформували про те, що для внесення запису про прийняття та звільнення з посади транспортувальника йому необхідно звернутися до відділу кадрів найближчим часом, а також додатково направляють йому копію наказу №937 від 26.10.2018р.

Згідно з листом ПАТ «Завод`Фрегат» від 09.09.2020р. №270-1584 директору Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості , останньому повідомлялось, що ОСОБА_1 надав до відділу трудову книжку НОМЕР_2 , заповнену трудову книжку ОСОБА_1 отримав під особистий підпис у день звільнення 25.10.2018р.

Як вбачається з цих листів відповідач подавав суперечливу, а отже недостовірну інформацію щодо одного й того самого факту.

З журналу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, а саме з запису №33 вбачається, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу 24.10.2018р., дата видачі працівнику трудової книжки зазначена 25.10.2018р., підстава видачі - наказ №937 від 26.10.2018р. Варто звернути увагу, що даний запис за 2018 рік зроблений в колонці №4 після п`яти записів за 2019 рік, і після цього запису №33 за 2018 рік продовжуються записи за 2019 рік.

Вказане може свідчити про те, що фактично цей запис №33 про ОСОБА_1 був зроблений у 2019 році.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст.29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги пояснення позивача його представника, свідків, представників відповідача та третьої особи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 фактично не приступив до роботи 24.10.2018р., не писав заяв про надання йому відпустки без збереження заробітної плати та звільнення його за власним бажанням та не знайомився із наказами про надання відпустки та про звільнення у день їх видачі, а записи в трудову книжку про прийняття та звільнення з роботи не були внесені у день його прийняття на роботу та в день його звільнення з роботи, трудова книжка не видавалась у день звільнення, як того вимагає чинне трудове законодавство.

Однак, відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Як зазначає в своїй позовній заяві позивач і підтвердив це у судовому засіданні, відповідач надав ОСОБА_1 трудову книжку наприкінці травня 2019 року та лише 30.05.2019 року у ній було зроблено запис про його прийняття та звільнення, отже суд вважає, що саме з цієї дати почався тримісячний строк на звернення до суду, передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України. Позивач не просив суд поновити пропущений строк, оскільки вважає, що цей строк стосується трудових відносин, а предметом розгляду є встановлення факту.

Проте, суд вважає, що ч.1 ст.233 КЗпП України підлягає застосуванню у даній справі, так як справа розглядається в позовному провадженні, а не в окремому провадженні, і хоча позивач і просить встановити факт відсутності трудових відносин, але предметом розгляду є саме трудові відносини.

У зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, доказів існування об`єктивних обставин, які заважали йому звернутись вчасно до суду позивачем не надано, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із пропуском строку звернення до суду з позовом за захистом своїх трудових прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат", третя особа: Миколаївський обласний центр зайнятості про встановлення факту відсутності трудових відносин - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 : зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Завод "Фрегат": місцезнаходження: вул. Корабельна, 50/1, м. Первомайськ, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ 14312387.

третя особа: Миколаївський обласний центр зайнятості: місцезнаходження: вул. Нікольська, 68 м. Миколаїв Миколаївської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03491441.

Повне судове рішення складено 07.12.2020 року.

Суддя О.Б. Хемич