АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 3665 / 2010року Головуючий по 1-й інстанції:
Андрієнко Г.В.
Суддя-доповідач: Дорош А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Дорош А.І.
Суддів: Карнауха П.М., Обідіної О.І.
при секретарі : Киві А.М.
з участю __________________________________________
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-зі каліцтва наслідок Чорнобильської катастрофи в зв’язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дорош А.І., -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-зі каліцтва наслідок Чорнобильської катастрофи в зв’язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком.
Визнано неправомірною відмову УПФУ Октябрського району в м. Полтаві у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_3 пенсії з 01.02.2007 року в розмірі, передбаченому ст. 50, ч. 3 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з рахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язано УПФУ в Октябрського району в м. Полтаві перерахувати та призначити ОСОБА_3 пенсію з 01.02.2007 року по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 ч.4, ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язано УПФУ в Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_3 за період з 01.02.2007 року по 3 групі інвалідності в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В апеляційній скарзі УПФУ Октябрського району в м. Полтаві просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що Управління діяло в межах повноважень, передбачених чинним законодавством та в межах бюджетних асигнувань.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, та інвалідом 3 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями, копії яких маються матеріалах справи.
Враховуючи зазначений статус позивача, він отримує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
07 вересня 2009 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві з заявою про перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Своїм листом від 17.09.2009 року №1441/Г-04, у перерахунку призначених пенсій УПФУ відмовило з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій .
Відповідно до наведеної ст.54 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. У ст.54 Зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-ІУ - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання УПФУ Октябрського району в м. Полтаві перерахувати та призначити позивачу пенсію з 01.02.2007 року по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 ч.4, ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». А також здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу за період з 01.02.2007 року по 3 групі інвалідності в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
Колегія суддів також дійшла висновку, що визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що для визначення позивачу пенсії застосовується ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 13 липня 2004 року №894, від 27 грудня 2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян».
Щодо доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу як особі, яка стала інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС призначена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю та пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю не поширюється.
За змістом ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж річний строк, передбачений ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, виходячи з системного аналізу ст. 48 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, п.3 ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України та ч. ч. 2 та 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що на вимоги позивача відшкодувати шкоду, заподіяну його здоров’ю, строки позовної давності не поширюються та річний строк звернення до адміністративного суду не застосовується .
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві - відхилити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С У Д Д І :