АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц –  853/2010                  Головуючий по 1-й інстанції

                                                                                                                         Личковаха О.О.

                                                                                               Суддя-доповідач: Дорош А.І.

  У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28  квітня  2010 року                     м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:    Обідіної О.І.

Суддів        Карнаух П.М.,    Дорош А.І.

    при секретарі     Киві А.М.

    за участю

    представника позивача ОСОБА_3

    представника  ОСОБА_4 – ОСОБА_5

    представника відповідача ОСОБА_6      

    третьої особи ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Полтаві  цивільну справу за апеляційною скаргою    ОСОБА_4

на    рішення   Хорольського районного суду  Полтавської області від    28  січня 2010 року

по справі  за позовом     прокурора Хорольського району в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_8, третя особа  на стороні відповідача  ОСОБА_7 про визнання акту приватизації земельної ділянки нечинним та повернення земельної ділянки  власнику  , -

    Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -

                В С Т А Н О В И Л А :      

      Рішенням  Хорольського районного суду  Полтавської області від   28  січня 2010 року    у позові прокурора Хорольського району в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_8, третьої особи  на стороні відповідача  ОСОБА_7 про визнання акту приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1, НОМЕР_1 та рішення 36 сесії Хорольської міської ради 5 скликання від 08.10.2008 року  нечинним та повернення земельної ділянки  власнику – відмовлено за безпідставністю позовних вимог.    

    В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове  про задоволення  позовних вимог, посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга   підлягає   частковому  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що   ОСОБА_4 оформила свідоцтво  про право на спадщину  за законом, з того часу нею ніяких дій для використання земельної ділянки не проводилося, санітарною епідеміологічною службою району з цього приводу неодноразово направлялися приписи в міську раду про впорядкування вказаної земельної ділянки.

 Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що    неналежним користуванням земельною ділянкою ОСОБА_4 позбавила себе права на оформлення права власності на земельну ділянку.

 Як встановила колегія суддів, даний висновок місцевого суду є  невірним, виходячи з наступного.

Місцевий суд, розглядаючи даний позов, не встановив фактичних обставин справи та по суті спотворив  предмет позову,  виходячи з наступного.

Прокурором району  в інтересах ОСОБА_4 пред»явлено позов про визнання рішення сесії Хорольської міської ради від 08.10.2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданий ОСОБА_8, нечинними.

Судом відмовлено у  позові про визнання акту приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1, НОМЕР_1 та рішення 36 сесії Хорольської міської ради 5 скликання від 08.10.2008 року  нечинним та повернення земельної ділянки  власнику. Останні вимоги прокурором не пред»являлися, тобто суд вийшов за межі позовних вимог.

Рішення 36 сесії Хорольської міської ради 5 скликання від 08.10.2008 року, яке є предметом спору і як  доказ   підлягав дослідженню у судовому засіданні, у справі взагалі відсутній.

Як встановлено колегією суддів, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.10.1996 року  ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлої матері ОСОБА_11, яке складається  з жилого будинку з господарськими  та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Хоролі по АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 1198 кв.м. (а.с.5,44).

Відповідно до вказаного свідоцтва успадковане майно ОСОБА_4 зареєстровано в Лубенському МБТІ за № 1024 від 25.11.1996 р. у реєстровій книзі № 4.

У жовтні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до Хорольської міської ради з заявою про передачу у власність земельної ділянки для будівництва  та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

Рішенням №11 від 24.10.2006 р. їй було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації по передачі в приватну власність земельної ділянки, яка знаходиться за вищевказаною адресою, в зв»язку з порушенням землекористувачем санітарних норм, природоохоронного законодавства (а.с.7).

 Проте, як встановила колегія суддів, у матеріалах справи відсутні докази   про порушення ОСОБА_4 станом на жовтень 2006 р. санітарних норм, природоохоронного законодавства за вищевказаною адресою, тому рішення  №11 від 24.10.2006 р. Хорольської  міської ради  є   необґрунтованим.

Далі, як вбачається із матеріалів справи, дії та рішення міської ради, її  виконавчого комітету спрямовані на позбавлення ОСОБА_4 права власності на домоволодіння, права користування земельною ділянкою та передачу земельної ділянки іншій особі у користування, а потім і у власність,  зокрема.

Лише 25.04.2007 р. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства по АДРЕСА_1, згідно якого встановлено, що присадибна ділянка перебуває у занедбаному стані, заросла небезпечними бур»янами, чагарниками, деревами, на ділянці створено стихійне звалище, земельна ділянка не приватизована, не використовується на протязі кількох років і не  перебуває у користуванні. Встановлені факти є порушенням вимог ст.. 90,113,206 Земельного кодексу України (а.с. 13-14).

 Як вбачається, акт складено у відсутність власника домоволодіння ОСОБА_4, відсутні відомості про її ознайомлення з ним. Місцевим судом не досліджено чи було дотримано вимоги ст.. 144 Земельного кодексу України.

Далі, рішенням № 119 від 27.04.2007 р., розглянувши заяву ОСОБА_8 щодо надання в користування земельної ділянки, акт комісії від 25.04.2007 р. про дотримання вимог земельного законодавства щодо землекористування по АДРЕСА_1, припинено право користування частиною присадибної земельної ділянки площею 0,05 га по АДРЕСА_1, в зв»язку з її не використанням, не оформленням права користування, відсутністю житлової забудови.  Надано в користування на умовах оренди ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,05 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і прилягає до присадибної ділянки заявника з південної сторони, для городництва терміном на один рік (а.с. 10).

На час прийняття такого рішення  домоволодіння  ОСОБА_4 списане не було. Місцевим судом не з»ясовано чи була присутня остання, як  його власник,   при прийнятті цього рішення, чи було доведено їй до відома. У матеріалах справи відсутні докази в цій частині.

Далі, рішенням виконавчого комітету № 223 від 01.06.2007 р., розглянувши повідомлення земельного відділу міської ради про списання житлового будинку по АДРЕСА_1, акти комісії по обстеженню житлового будинку, на підставі ст.. 30 б) п.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», затверджено акти обстеження житлового будинку та списано з   балансу будинковолодіння по АДРЕСА_1, як такий, що повністю зруйнований, а земельна ділянка, яка знаходиться під садибою, передана до земель запасу міської ради (а.с. 11).

Згідно ст.. 30 б) п.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міській раді делеговані повноваження щодо обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Оскільки рішення сесії Хорольської міської ради від 08.10.2008 року та видача державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 на ім.»я   ОСОБА_8 є кінцевими у  сумнівному перерозподілі спірної земельної ділянки,  то місцевому суду слід було перевірити чи дійсно   виконавчий комітет наділений правом списання з балансу будинковолодіння, яке є приватною власністю фізичної особи - ОСОБА_4, належним чином зареєстроване у МБІ з присвоєнням реєстраційного номеру, і чи не вийшов він за межі наданих повноважень, чи була  повідомлена   ОСОБА_4 про намір виконкому  вчинити такі дії, чи була вона присутня на засіданні виконкому при вирішенні цього питання, чи було доведено до її відому  про прийняте рішення відносно успадкованого майна, чи скористалася вона правом на його оскарження.

 Місцевий суд не перевірив чи дотриманні  при цьому вимоги ст.. 346 ЦК України – підстави припинення права власності, у матеріалах справи відсутні дані чи скасована реєстрація у Лубенському МБТІ права власності  за ОСОБА_4 на домоволодіння.

Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України,  ч.1 ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним, Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Далі, рішенням Хорольської міської ради № 151 від 08.06.2007 р. припинено право користування власником списаного житлового будинку земельною ділянкою,  на якому знаходилося списане майно, та повернуто до земель запасу міської ради земельна  ділянка по АДРЕСА_1 в м. Хорол площею 0,0698 га (а.с. 12).

Місцевим судом не з»ясовано чи була присутня остання при прийнятті цього рішення, чи було доведено їй до відома. У матеріалах справи відсутні докази в цій частині.

Далі рішенням  Хорольської міської ради № 304 від 02.11.2007 р. надано дозвіл  ОСОБА_8  на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку поАДРЕСА_2 -  0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та  за № 16 – 0,0936 для особистого селянського господарства, всього, як виявляється, 0,1536 га  (а.с.8,9).

Далі, 16.12.2008 року виданий державний акт ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку  в м. Хоролі, АДРЕСА_1 площею 0,1066 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення  Хорольської міської ради 36 сесія 5 скликання від 08.10.2008 р. (а.с. 15).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2008 року ОСОБА_8 продала вищевказану земельну ділянку ОСОБА_7,   цільове призначення землі  значиться -  ведення особистого селянського господарства (а.с. 21).

Виходячи з вищевикладеного,  вбачається, що висновок місцевого суду   щодо   неналежного  користування   земельною ділянкою ОСОБА_4, чим  позбавила себе права на оформлення права власності на земельну ділянку, не відповідає дійсності, оскільки  остання мала намір приватизувати земельну ділянку, на якому розташоване успадковане нею домоволодіння,  з метою   будівництва  та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого селянського господарства, однак їй було у цьому безпідставно відмовлено, а подальші рішення, дії міської ради та виконкому свідчать про виділення  спірної ділянки іншій особі, при цьому  було змінено розмір земельної ділянки та її  цільове призначення, на що місцевий суд уваги не звернув, поза увагою суду залишилися ті обставини, що розмір наданої земельної ділянки по АДРЕСА_1  складає 0,1066 га ,  а згідно свідоцтва про право на спадщину за законом її розмір значиться 1198 кв.м , також не з»ясував на підставі якого рішення було змінено цільове призначення землі : з –«для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд»   на – «для ведення особистого селянського господарств».

Місцевий суд не взяв також до уваги вимоги ч.1  ст. 118 Земельного кодексу України, згідно якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні,  подає заяву до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, тобто має  переважне право на її приватизацію.

Посилання місцевого суду в частині  неодноразового направлення санітарною епідеміологічною службою району    приписів  в міську раду про впорядкування вказаної земельної ділянки  спростовується тим, що у матеріалах справи на а.с. 35 містить лише один припис № 108 від 14.12.2006 р.  про ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ, однак АДРЕСА_1 в ньому не значиться.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, за ухвалою суду   ОСОБА_7 притягнутий до участі у  ній  в якості третьої особи,  однак,  на час пред»явлення позовних вимог про   він  вже був власником спірної земельної ділянки, а тому повинен бути притягнутий в якості відповідача,       який на відміну третій особі наділений  відповідними процесуальними правами, тобто  вбачається, що дана цивільна справа   розглянута без притягнення до участі у справі  в якості належного відповідача, тобто суд вирішив питання про права та обов"язки особи, яка не брала участь у ній.

Вказана обставина є обов"язковою підставою для скасування рішення, тому рішення суду  підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

У зв»язку з порушенням місцевим судом вимог процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості постановити нове рішення.

При новому розгляді суд першої інстанції повинен врахувати вищевикладене та прийняти судове рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

    Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.1 п. 5, 311 ч.1 п.4, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу   ОСОБА_12 задовольнити частково.

    Рішення      Хорольського  районного суду    Полтавської області  від   28 січня 2010 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

     Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.    

                    С У Д Д І :