Справа № 22ц-417/2010  

Головуючий в суді І інстанції Колодко Л.В.                                                        Доповідач в суді ІІ інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,

при секретарі Маріній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у майні, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя,

встановила:

У червні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що сторони перебували в шлюбі, який розірвали 14.11.2006 року. За час спільного подружнього життя за її особисті кошти сторони придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами поАДРЕСА_2, який оформлено на відповідача.

    Позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаного будинку, який є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, з підстав, передбачених ст. ст. 60-61, 69-70 СК України.

    Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2, який є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.      

          В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

      Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд обґрунтовував свої висновки тим, що спірний будинок придбаний сторонами за час шлюбу, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки сторін в ньому є рівними.

    Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

    Встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який розірвали 14 листопада 2006 року.  

    Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 6 травня 2005 року ОСОБА_3 придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2.  

Судом вірно встановлено, що зазначений будинок придбаний сторонами за час шлюбу, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки подружжя в цьому майні є рівними.      

     Тому позивачка має право на Ѕ частку  в спірному будинку відповідно до вимог ст. ст. 60, 69, 70 СК України.  

    Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано ту обставину, що позивачка повністю отримала кошти від проданої квартири АДРЕСА_1, яка також є спільною сумісною власністю подружжя, і що становить більш ніж три чверті спільної сумісної власності подружжя, не заслуговують на увагу, оскільки апелянт не надав доказів зазначеним обставинам.

    Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.      

      На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді