Справа № 22Ц-4191/2009 Головуючий у 1 інстанції Заріцький С.М.
Категорія Доповідач у ІІ інстанції Олійник В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Суханової Є.М.,
суддів: Олійника В.І., Данілова О.М.,
при секретарі Маріній Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 2 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство політичної реклами» і ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство політичної реклами» і ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, посилаючись на те, що 05-11 листопада 2007 року у газеті "Слово і діло", яка є громадсько-політичним, рекламно-інформаційним тижневиком Вишгородщини, було розміщено інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна самооборона" ОСОБА_2 до статті під назвою "Масштабна афера". У інтерв'ю поширені відомості, які не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Так, відповідачами поширено наступну інформацію: "Такого безпрецедентного розкрадання землі наша Україна за часів незалежності ще не знала. Дивує те, що влада в особі ОСОБА_3 та депутатів міськради не боїться грубо порушувати державні закони. 620 га. землі - це на сьогодні фантастична сума, заради якої влада готова на будь-який злочин".
"Не дамо пану ОСОБА_3 ще раз обдурити громаду міста".
"Ми сподіваємось, що правоохоронні органи зможуть вжити відповідних заходів, щоб припинити протизаконні дії мера міста".
"... більше не дозволимо ОСОБА_3 вкрасти і п'яді Вишгородської землі".
"... яка реакція буде політичних партій та громадськості на цей явний злочин".
Позивач вважав, що інформація, наведена в інтерв'ю, стосується його, як Вишгородського міського голови, та побудована в формі звинувачень в діяннях, які можна трактувати, як корупційні. Поширена відповідачами інформація є негативною та такою, що не відповідає дійсності. У звинуваченнях, які наведені ОСОБА_2, вбачаються ознаки злочинів, передбачених нормами Кримінального Кодексу України. У своєму інтерв'ю ОСОБА_2 робить висновок, що позивач "грубо порушує закони", вчиняє "явний злочин", за які передбачена кримінальна відповідальність.
На думку позивача, відомості, що містяться в інтерв'ю, ґрунтуються на фактах, які не мали місця, і на висновках у формі твердження, що не дають читачу сумніватися у викладеній інформації.
Недостовірна інформація, викладена в інтерв'ю, була поширена в газеті "Слово і діло" на території Вишгородщини значним тиражем в підозру порядності позивача і відображається не тільки на його репутації, як міського голови, а перш за все, як законослухняного громадянина з принципами людської моралі.
Відповідачі використали друкований засіб масової інформації для поширення недостовірної, наклепницької інформації, яка направлена на свідоме протиправне порушення прав і свобод позивача, посягає на його честь, гідність та ділову репутацію.
Розповсюдивши негативну інформацію відповідачі спричинили позивачу матеріальну та моральну шкоду.
Все це мало негативний вплив на стан здоров'я позивача, оскільки після прочитання зазначеної статті він відчув сильний серцевий біль, у нього піднявся тиск і загострився головний біль.
Посилаючись на викладене, позивач просив:
- визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію відомості, опубліковані в інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна Самооборона" ОСОБА_2 та поширені газетою "Слово і діло" 11.11.2007 року №29(72);
- зобов'язати ТОВ "Агентство політичної реклами" опублікувати спростування відомостей, поширених у інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна Самооборона" ОСОБА_2, надрукованих у газеті "Слово і Діло" 11.11.2007р. №29(72);
- стягнути з ТОВ "Агентство політичної реклами" та ОСОБА_2 солідарно на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
У судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги і просили визнати недостовірною і такою, що порочить честь і гідність, інформацію поширену щодо ОСОБА_3 в інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна Самооборона" ОСОБА_2 в статті Масштабна афера" у газеті "Слово і Діло" від 11.11.2007р. №29 (72) в контексті:
"Такого безпрецедентного розкрадання землі наша Україна за часів незалежності ще не знала, дивує те, що влада в особі ОСОБА_3 та депутатів міськради не боїться грубо порушувати державні закони.
620 га. землі - це на сьогодні фантастична сума, заради якої влада готова на будь-який злочин"; "яка реакція буде політичних партій та громадськості на цей явний злочин"; "Ми не дамо пану ОСОБА_3 ще раз обдурити громаду міста. Ми сподіваємося, що правоохоронні органи зможуть вжити відповідних заходів, щоб припинити протизаконні дії мера міста. В іншому випадку згуртуємо навколо себе всю Вишгородську громаду на боротьбу проти такої влади і більше не дозволимо ОСОБА_3 вкрасти і п'яді Вишгородської землі".
Також просили зобов'язати ТОВ "Агентство політичної реклами" у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації - газеті "Слово і діло" опублікувати спростування відомостей, поширених у даній газеті від 11.11.2007 року №29 (72) у інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна самооборона" ОСОБА_2 в статті "Масштабна афера", відповідно до ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації в Україні", попередньо погодивши з позивачем його обсяг та зміст.
Крім того, просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ "Агентство політичної реклами" на користь ОСОБА_3 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди та перерахувати стягнуті кошти на рахунок Вишгородської районної спеціальної загальноосвітньої школи "Надія".
Рішенням Вишгородського районного суду від 2 березня 2009 року позов задоволено.
Визнати недостовірною і такою, що порочить честь і гідність, інформацію, поширену щодо ОСОБА_3 в інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна самооборона" ОСОБА_2 в статті "Масштабна афера" у газеті "Слово і діло" від 11 листопада 2007 року № 29 (72) в контексті:
"Такого безпрецедентного розкрадання землі наша Україна за часів незалежності ще не знала. Дивує те, що влада в особі ОСОБА_3 (позивача по справі) та депутатів міськради не боїться грубо порушувати державні закони. 620 га землі - це на сьогодні фантастична сума, заради якої влада готова на будь-який злочин";
"яка реакція буде політичних партій та громадськості на цей явний злочин";
"ми не дамо пану ОСОБА_3 ще раз обдурити громаду міста. Ми сподіваємося, що правоохоронні органи зможуть вжити відповідних заходів, щоб припинити протизаконні дії мера міста. В іншому випадку згуртуємо навколо себе всю Вишгородську громаду на боротьбу проти такої влади і більше не дозволимо ОСОБА_3 вкрасти і п'яді Вишгородської землі".
Зобов'язано ТОВ "Агентство політичної реклами" у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації - газеті "Слово і діло" опублікувати спростування відомостей, поширених у даній газеті від 11 листопада 2007 року № 29 (72) у інтерв'ю голови Вишгородської організації "Народна самооборона" ОСОБА_2 в статті "Масштабна афера", відповідно до ст.37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації в Україні", попередньо погодивши з позивачем його обсяг та зміст.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ "Агентство політичної реклами" на користь ОСОБА_3 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення, яким у повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.
З роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28.09.1990 року №7 з наступними змінами вбачається, що до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Під поширенням відомостей, що не відповідають дійсності й порочать честь, гідність і ділову репутацію, слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших ЗМІ, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Відповідно до ч.2 п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихологічної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно з п.5 Постанови, спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила.
За п.6 Постанови, позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред’явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права.
Судом встановлено, що в друкованому засобі масової інформації - громадсько-політичному, рекламно-інформаційному тижневику Вищгородщини, газеті "Слово і діло" (засновником і видавцем газети є ТОВ "Агентство політичної реклами") №29 (72) від 11 листопада 2007 році опубліковано статтю "Масштабна афера", в якій висвітлено інформацію щодо громадської діяльності ОСОБА_3 на посаді голови Вишгородської міської ради Київської області та дано оцінку 12-й сесії Вишгородської міської ради 5-го скликання від 30 жовтня 2007 року щодо розгляду питання про розробку проекту відведення земельної ділянки площею 620 га.
У статті "Масштабна афера" одночасно розміщено інтерв'ю ОСОБА_2, який прокоментував висвітлені в ній події, як голова Вишгородської організації "Народна Самооборона", до якого звернулася із запитаннями редакція згаданої газети.
Так, коментуючи дії Вишгородської міської влади щодо відведення 620 га землі, ОСОБА_2 ствердив, що: "такого безпрецедентного розкрадання землі наша Україна за часів незалежності ще не знала. Дивує те, що влада в особі ОСОБА_3 та депутатів міськради не боїться грубо порушувати державні закони. 620 га землі - це на сьогодні фантастична сума, заради якої влада готова на будь-який злочин".
Також, відповідаючи на запитання редакції, ОСОБА_2 ствердив: "ми не дамо пану ОСОБА_3 ще раз обдурити громаду міста. Ми сподіваємося, що правоохоронні органи зможуть вжити відповідних заходів, щоб припинити протизаконні дії мера міста. В іншому випадку згуртуємо навколо себе всю Вишгородську громаду на боротьбу проти такої влади і більше не дозволимо ОСОБА_3 вкрасти і п'яді Вишгородської землі".
Аналізуючи дані висловлювання ОСОБА_2, суд першої інстанції вірно вважав, що вони містять у собі твердження й оцінку щодо винуватості мера міста - ОСОБА_3 у вчиненні злочину - розкраданні землі під час вирішення питання про виділення 620 га. землі за вказаних обставин, тобто розповсюджено фактичні дані, в яких стверджується про дії ОСОБА_3 на конкретній сесії міської ради з висновком про його винуватість у вчиненні злочину - розкраданні землі.
Дана інформація висловлена без посилання на судові рішення щодо визнання особи винуватою у вчиненні злочину, а це призвело до порушення прав позивача.
Крім цього, висловлювання ОСОБА_2 з приводу розкрадання ОСОБА_3 Вишгородської землі, грубого порушення державних законів, а також обдурення ним громади міста є образливими, мають характер наклепу й принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 і шкодять діловій репутації Вишгородської міської Ради.
Щодо доводів відповідача ОСОБА_2 про те, що його висловлювання відносно ОСОБА_3, як міського голови, є оціночними судженнями, то, як вірно зазначив суд першої інстанції, вони не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки поширені вимоги викладені у стверджувальній формі, є образливими і обвинувачення позивача в розкраданні землі не мають фактичного підґрунтя.
Як вказав суд, право вільно виражати свої погляди не є абсолютним і необмеженим, яке поряд із свободою наділене також обов'язками і відповідальністю, що визначені законом. Зокрема, згідно ст.2 Закону України "Про інформаційні агентства", інформаційні агентства - суб'єкти інформаційної діяльності. до яких відноситься й ТОВ "Агентство політичної реклами", не мають права у своїх матеріалах розголошувати дані, що принижують честь і гідність людини, а також давати оцінку щодо винуватості осіб у здійсненні злочину і вказувати на особу, яка ніби скоїла злочин до рішення суду.
Неприпустимість зловживанням правом на інформацію закріплено і в ст.3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (преса) в Україні" та ст.46 Закону України "Про інформацію", згідно яких інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини.
Відповідно до ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до правильного висновку, що відповідачі спільними діями поширили відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність позивача, що є підставою до настання цивільно-правової відповідальності, передбаченої статтями 37 і 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", ст. 33 Закону України "Про інформаційні агентства" та ст.47 Закону України "Про інформацію" - спростування інформації і відшкодування заподіяної моральної шкоди.
З цих підстав, враховуючи конкретні обставини справи, спосіб та характер поширених відомостей, наслідки, які мала публікація висловлювань ОСОБА_2 для позивача, суд вірно вважав обґрунтованими і доведеними в судовому засіданні також і вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Моральну шкоду з врахуванням перенесених позивачем страждань у зв'язку з поширенням щодо нього недостовірної інформації, приниженням честі й гідності, їх характеру, ступеня і тривалості негативних наслідків, зниження ділової репутації з огляду на публічну діяльність, а також кількості розповсюджених примірників газети (8 тисяч примірників), що змушувало позивача докладати додаткових зусиль для доведення того, що поширені відомості не відповідають дійсності, суд вірно оцінив у заявленому позивачем розмірі – 10000 грн.
Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі поширили про позивача недостовірну інформацію і відомості в газеті, обґрунтовуючи на фактах, яких не було і ця недостовірна, наклепницька інформація через друкований засіб масової інформації була направлена на свідоме протиправне порушення прав і свобод позивача і посягнула на його честь, гідність і ділову репутацію.
Обставини поширення вказаної інформації підтверджуються матеріалами справи, зокрема у газеті "Слово і діло" (засновником і видавцем газети є ТОВ "Агентство політичної реклами") № 29 (72) від 11 листопада 2007 році статтею "Масштабна афера", а також поясненнями самого відповідача ОСОБА_2
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність факту поширення недостовірної інформації відповідачами, оскільки ОСОБА_2 не надано та не повідомлено про існування жодних доказів, які би могли підтвердити правдивість повідомленої інформації або спростувати авторство відповідачів у її поширенні.
Згідно з ч.3 ст.277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Суд першої інстанції встановив, що в інформації відповідача ОСОБА_2, поширеній у газеті «Слово і діло», викладено фактичні дані, яких насправді не було.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство політичної реклами» і ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 2 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :