Справа № 22-ц-563/2009р.

Категорія 6

Головуюча у І інстанції: Перегінець Л.В.

Суддя-доповідач: Гвоздик П.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів Девляшевського В.А., Шишка А.І.

секретаря Юрків І.П.

за участю позивача ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2008 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.

На дану ухвалу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що заходи забезпечення позову вжиті судом неправомірно, з порушенням прав відповідачки на спірну квартиру і ґрунтуються на припущеннях заявника, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення по справі. Крім цього, представник апелянтки посилається на те, що згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Оскаржувана ухвала не є мотивованою, а тому просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, котрою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про визнання права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. Для забезпечення позову позивач подав заяву, у якій просив накласти арешт на вказану квартиру.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції забезпечив позов з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог і пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки предметом позову є визнання права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2.

Посилання представника апелянтки на неспівмірність виду забезпечення позову з заявленими вимогами не є обґрунтованими. Зокрема, співмірність полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю, а як вбачається з матеріалів справи, квартира на яку накладено арешт, є предметом вищевказаного спору.

Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.