Справа № 11-192/2009р.
Категорія ч. 2 ст. 389 КК України
Головуючий у 1 інст. Лазарів О.Б.
Суддя-доповідач: Гвоздик П.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді Гвоздика П.О.,
суддів Гриновецького Б.М., Флісака Р.Й.,
за участю прокурора Левенець Я.І.,
розглянувши 06 квітня 2009 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Івано-Франківська Чепіля Ю.Д. та засудженого ОСОБА_3, на вирок Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, непрацюючий, раніше судимий 11 серпня 2003 року Івано-Франківським міським судом за ч. 4 ст. 186 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 186 КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим терміном 2 роки, 16 грудня 2005 року Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України ст. 71 КК України до трьох років чотирьох місяців позбавлення волі,
засуджений за ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання у виді трьох місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2005 року і призначено остаточне покарання за сукупністю вироків у виді арешту на строк п'ять місяців.
Запобіжний захід змінено на тримання під вартою, строк відбуття покарання рахується з 23 січня 2009 року.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що грубо порушив умови відбування покарання у вигляді виправних робіт та ухилився від відбування покарання призначеного йому судом.
В поданій апеляції помічник прокурора м. Івано-Франківська Чепіль Ю.Д. посилається на м'якість призначеного ОСОБА_3 покарання, просить вирок скасувати, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_3 більш суворе покарання.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи доведеності своєї вини вважає, що призначене йому покарання надто суворе, просить вирок суду змінити та призначити менш суворе покарання.
Під час апеляційного розгляду справи прокурор відкликав апеляцію.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, пояснення засудженого, який просить зменшити йому покарання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Висновки суду, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних, належно досліджених та правильно оцінених у судовому засіданні доказах, які в апеляції не оспорюються, і тому вирок в цій частині не перевіряється.
Покликання засудженого ОСОБА_3 в апеляції на суворість призначеного йому покарання та необхідність призначення менш суворого покарання не може бути задоволене з наступних підстав.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так дані про його особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відніс повне визнання вини ОСОБА_3, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Посилання ОСОБА_3 на те, що в нього залишиться вагітна дружина, яка проживає зі своєю матір'ю пенсіонеркою хворою на шизофренію не заслуговують на увагу, оскільки не надано суду доказів, які б підтверджували це, та не дають підстав вважати вирок суду незаконним й необгрунтованим.
Із врахуванням вищенаведених обставин та доводів викладених в апеляції суд призначив ОСОБА_3 покарання у виді трьох місяців арешту, що передбачене санкцією ч. 2 ст. 389 КК України та остаточне покарання у виді арешту на строк п'ять місяців, яке відповідає скоєному діянню та тяжкості наслідків, які настали.
За таких обставин колегія суддів встановила, що апеляція ОСОБА_3 в межах доводів апеляційної скарги не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2009 року, відносно нього - без зміни.