ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.04.10Справа №2а-2790/10/14/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 

до Сакської районної державної адміністрації АР Крим

про визнання незаконної відмови та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської районної державної адміністрації АР Крим (далі - відповідач) про визнання незаконною відмови в погодженні місця розташування земельної ділянки та зобов’язання виконати дії, щодо погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Також позивач надав клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо розпорядження землями, на яких розташована земельна ділянка, відносно якої подана заява про її вибір.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.02.10р.позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Сакської районної державної адміністрації АР Крим у наданні відповідного дозволу є невмотивованою та не відповідає положенням нормативно-правових актів.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, 15.03.2010 року надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та надав заперечення на адміністративний позов, мотивуючи свої заперечення тим, що на дану земельну ділянку вже оформлено проект землеустрою комунальному підприємству “Водолій”.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  звернулася до Сакської районної державної адміністрації АР Крим із заявою про вибір місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0600 га., розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим. Факт подання позивачем заяви до Сакської районної державної адміністрації АР Крим про вибір місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0600 га., розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим відповідачем не заперечується.

Також судом встановлено, що листом від 21.10.09р. за № 01.3-7/1887 Сакська районна державна адміністрація, повідомила ОСОБА_1, що розглянувши заяву про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим та за результатами розгляду відповідач відмовляє в задоволенні вказаної заяви у зв’язку з тим, що дана земельна ділянка зайнята КП “Водолій”(а.с.9).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки у власність проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно з нормами, що регулюють загальний порядок надання земельних ділянок у власність або у користування (статті 118, 123 Земельного кодексу України), питання про відведення земельної ділянки розглядається відповідними органами у місячний строк зі дня подання відповідної заяви або клопотання і оформлюється відповідним рішенням цих органів.

Крім того, статтею 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, відповідно до якого громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву  про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки, при цьому вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу (норма статті 118 ЗК України застосовується в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом “б” частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва  у розмірі не більше 0,10 гектара.

Частинами 4, 7, 10 статті 151 Земельного кодексу України передбачено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації  направляє  її копії  на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони  культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення  (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення  земельної  ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає  дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Відповідно до частини 12 статті 151 Земельного кодексу України спори, пов'язані з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок, вирішуються в судовому порядку.

Згідно статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрації у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, м. Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно з пунктом 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади, тобто райдержадміністрації.

Відмову Сакської райдержадміністрації від 21.10.09р. ОСОБА_1 у погодженні місця розташування спірної ділянки суд не може визнати обґрунтованою і законною з наступних підстав.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 0,10 га для ведення індивідуального дачного будівництва.

Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються Законом України “Про місцеві державні адміністрації”.

Так, відповідно до положень статті 6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

З положень вказаних норм вбачається, що відповідач, отримавши заяву особи, зацікавленої в отриманні земельної ділянки у власність, повинен розглянути її та прийняти за результатом розгляду відповідне рішення, яке викладається у формі розпорядження.

Як свідчать матеріали справи Сакська районна державна адміністрація АР Крим, отримавши заяву ОСОБА_1 про вибір місця розташування земельної ділянки, за результатами її розгляду прийняла рішення про відмову у задоволенні заяви у вигляді листа від 21.10.09р. №01.3-7/1887, який спрямувала позивачу та вважає форму прийнятого рішення належною, зазначивши, що рішення у вигляді розпорядження видаються лише у разі позитивного вирішення питання.

Проаналізувавши норми Земельного кодексу України та Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, суд приходить до висновку, що направлення відповідачем позивачу листа від 21.10.09р. №01.3-7/1887 не може свідчити про прийняття відповідачем відповідного рішення з розгляду питання про надання земельної ділянки у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Такі обставини свідчать про неприйняття відповідачем рішення у встановленому Земельним кодексом України порядку та спосіб, що встановлені законом, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про наявність з боку відповідача протиправної бездіяльності з розгляду звернення позивача про вибір місця розташування земельної ділянки, яка позбавляє позивача права на отримання від райдержадміністрації мотивованого рішення.

Судом встановлено, що органом виконавчої влади –Сакською районною державною адміністрацією в установленому порядку не розглянуто заяву позивача та не прийнято у встановленому порядку відповідного рішення про відмову або надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0600 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим, у зв’язку з чим право позивача на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва підлягає судовому захисту.

Також суд визнає необґрунтованою відмову відповідача у листі від 21.10.09р. №01.3-7/1887, у якій він посилається на те, що спірна земельна ділянка не є вільною, оскільки, відповідно до листів Республіканського комітету по земельних ресурсах від 28.10.09р. №КО-31/1132/2 (а.с. 11), Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 19.10.09р. №5-12-4100/Щ-477 (а.с. 12), Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим від 30.09.09р. №2419 (а.с.13) та Сакської міжрайонної прокуратури АР Крим від 08.10.09р. №899/09 (а.с. 14), зазначені землі КП “Водолій”в користування чи власність ніколи не передавалися, а були ним зайняті самовільно, з приводу чого природоохоронною прокуратурою порушені та розслідуються кримінальні справи.

Крім того, згідно статті 6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів –накази, в той час як позивачу надано відповідь листом, який підписаний заступником голови Сакської райдержадміністрації, що не відповідає формі акту, який має право прийняти голова Сакської райдержадміністрації або його заступник.  

Таким чином, Земельним Кодексом України чітко встановлені строки розгляду та прийняття рішення за заявою громадянина про погодження місця розташування земельної ділянки та надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки.

У той же час у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині зобов’язання відповідача виконати дії щодо погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, оскільки для прийняття такого рішення необхідно дослідження усіх необхідних документів органами, зазначеними у ст. 151 ЗК України і тільки вже після цього відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно зі своїми повноваженнями, розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає відповідне рішення.   

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про вибір місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва та прийняття рішення у відповідності до норм діючого законодавства України з метою запобігання порушенню права.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправною відмову Сакської районної державної адміністрації АР Крим від 21.10.09р. в погодженні місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0600га., розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим.

3.          Зобов’язати Сакську районну державну адміністрацію АР Крим розглянути заяву ОСОБА_1  про вибір місця розташування земельної ділянки, загальною площею 0,0600га., розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів, на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим для індивідуального дачного будівництва та прийняття рішення у відповідності до норм діючого законодавства України.

4.          В задоволені інших позовних вимог відмовити

5.          Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України..  

Суддя                                                                          Кірєєв Д.В.