Справа № 2-4430/2010р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010р. Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Є.В. Чайченко
при секретарі - М.Ю. Ямщиковій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Мерефянської міської Ради про визнання права власності на самочинно збудований гараж як за забудовниками,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися в суд з позовом, у якому просять визнати за ними право спільної сумісної власності на самовільно збудований гараж літ. «А» розміром 9,50х15.95 загальною площею 132,1кв.м, розташований на земельних ділянках АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 по ? частині за кожною, як за забудовницями. При цьому позивачки свої позивні вимоги обґрунтували тим, що гараж розташований за вказаною вище адресою побудований ними на земельних ділянках загальною площею 0,020 гектарів, які належать їм на праві приватної власності згідно державних актів. На теперішній час гараж, який зведений позивачками самовільно та розташований на двох земельних ділянках завершений будівництвом, але до експлуатації не прийнятий і право власності на нього не оформлене. Відповідно до висновку за актом обстеження самочинно збудованого індивідуального гаражу, виготовленого КП «Архітектурне бюро Харківського району» у 2009р. та затвердженого Мерефянською міською Радою, самочинно побудований індивідуальний гараж літ. «А» зведений в межах приватизованих земельних ділянок, але порушує права та інтереси власника сусідньої земельної ділянки № 89 по вул. Комінтерна, в м. Мерефі. Також позивачі пояснили, що від власника сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_2, ОСОБА_4 в них є заява від 11.01.2010р., завірена приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якої останній не заперечує проти збереження самовільно зведеного гаражу, що збудований на відстані 0,5м від межі з його земельною ділянкою. Зокрема, рішенням виконавчого комітету Мерефянської міської Ради був наданий дозвіл на збереження самовільно збудованого гаражу, проте право власності було рекомендовано вирішити у відповідності до діючого законодавства, що змушує позивачів звернутися до суду.
У судове засідання позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися. Згідно заяв, наданих позивачками 13.04.2010р., останні звернулися з проханням розглянути справу за їх відсутності у зв’язку із позаплановими відрядженнями по роботі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач Мерефянська міська Рада у судове засідання не з’явився, згідно заяви від 09.04.2010р. № 479 з позивними вимогами погодилися, заперечення суду не надавали і просили розглянути справу за відсутності їх представника.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, оглянувши заяви, надані сторонами по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню за відсутності позивачів з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» від 06.04.2010року № Ф-227 гараж № АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 ні за ким не зареєстрований і право власності на нього не оформлене, що підтверджено довідкою. (а.с. 4).
У 2008 році позивачками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був самовільно побудований без належного дозволу та відповідним чином затвердженого проекту гараж за вказаною вище адресою, на земельній ділянках загальною площею 0,020 гектарів, я кий на теперішній час будівництвом завершений, але до експлуатації не прийнятий.
Також судом встановлено, що з емельна ділянка площею 0,010 гектарів за адресою: АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_1 згідно рішення ХІІ сесії ХХІУ скликання Мерефянської міської ради від 30.12.2003р. 03 вересня 2004 року Харківським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_1 був виданий державний акт серії ХР № 2013994 на право власності на земельну ділянку за вказаною вище адресою, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 238, цільове призначення земельної ділянки – для індивідуального гаражного будівництва, про що свідчить копія державного акту. (а.с. 26-27).
Земельна ділянка площею 0,010 гектарів за адресою: АДРЕСА_3 була надана ОСОБА_2 згідно рішення ХІІ сесії ХХІУ скликання Мерефянської міської ради від 30.12.2003р. 03 вересня 2004 року Харківським районним відділом земельних ресурсів на ім’я ОСОБА_2 був виданий державний акт серії ХР № 2013995 на право власності на земельну ділянку за вказаною вище адресою, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 237, цільове призначення земельної ділянки – для індивідуального гаражного будівництва, що також підтверджено копією акту. (а.с. 28-29).
Відповідно до висновку за актом обстеження самочинно збудованого індивідуального гаражу, виготовленого КП «Архітектурне бюро Харківського району» у 2009р. та затвердженого Мерефянською міською Радою, самочинно побудований індивідуальний гараж літ. «А» розміром 15.95х9.50м, загальною площею 132.1кв.м. зведений в межах приватизованих земельних ділянок, але з відхиленням від проектно-технічної документації та з порушенням будівельних норм і правил забудови, згідно ДБН 360-92**, чим порушує права та інтереси власника сусідньої земельної ділянки № 89 по вул. Комінтерна, в м. Мерефі, що підтверджується копією висновку. (а.с. 13-19).
Як вбачається з заяви від власника сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_4 від 11.01.2010р., завіреної приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, останній не заперечує проти збереження самовільно зведеного гаражу, що збудований на відстані 0,5м від межі з його земельною ділянкою. (а.с. 30).
У відповідності до рішення виконавчого комітету Мерефянської міської Ради № 22 від 21.01.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було дозволено зберегти самовільно збудований гараж літ. «А» розміром 9,50х15.95 загальною площею 132,1кв.м, розташований на земельних ділянках АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3. Проте право власності було рекомендовано вирішити у відповідності до діючого законодавства, що підтверджено копією рішення. (а.с. 31).
У відповідності до ст. 60 ЦПК України суду надані належні документальні докази, які підтверджують створення саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гаражу на власних земельних ділянках з відповідним цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 328 ч. 2 ЦК України 2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.376 ЦК України: 1.«Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Частиною 5 ст. 376 ЦК України регламентована вимога власника земельної ділянки, за якою суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом не знайдено порушення позивачами прав та інтересів третіх осіб при набутті ними права спільно сумісної власності, дане право ніким не оспорюється.
Враховуючи наведене, суд вважає доцільним визнати за позивачками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на самовільно зведений гараж по ? частині за кожною за вказаною вище адресою як за забудовницями, оскільки це надасть їм можливість розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 5, 319, 325, 328, 331, ч. 3, 5 376 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на самовільно збудований гараж літ. «А» розміром 9,50х15.95 загальною площею 132,1кв.м, розташований на земельних ділянках АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 по ? частині за кожною, як за забудовницями.
Зобов’язати КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати рішення суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1ї інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чайченко Є.В.
Рішення набрало законної чинності.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 2-4430/2010р.
Суддя Чайченко Є.В.