Копія

    Справа №3-139/2010 р.

    ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                                     с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області С.П.Суперсон,

при секретарі Шалак Л.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Чернівецького ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України

    за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України, -

                        встановив :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №126069  18.02.2010 року о 20 год. 00 хв. в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген Т-4, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані  алкогольного сп*яніння. Медичне обстеження водія ОСОБА_2 для визначення стану сп*яніння проводилось в Чернівецькій центральній районній лікарні.

В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України,  визнав. Однак, зауважив, що на той час діяти іншим чином в обстановці, що склалася він не мав можливості. Пояснив, що увечері 18 лютого поточного року його сусід ОСОБА_3 попросив терміново доставити автомобілем в Чернівецьку районну лікарню дружину, яка потребувала невідкладної медичної допомоги. ОСОБА_1 вжив перед цим пляшку пива, проте відмовити сусіду у терміновій та необхідній допомозі не міг, оскільки його дружина – ОСОБА_4 перебувала у непритомному стані, а тому з метою збереження життя людині, уникнення тяжких наслідків її здоров*ю та життю в цілому, вирішив відвезти їх в лікарню

смт. Чернівці, де по дорозі його зупинили працівники міліції.

    Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2 по сусідству із громадянином ОСОБА_1 Увечері 18 лютого 2010 року його дружині – ОСОБА_4 стало погано, стан здоров*я її різко погіршився, внаслідок чого вона втратила свідомість. Зателефонувавши до районної лікарні смт. Чернівці Чернівецького району по швидку медичну допомогу, ОСОБА_3 отримав відмову. Пов*яз ану із тим, що службові автомобілі швидкої медичної допомоги були задіяні за викликами інших громадян. З огляду на такий стан речей ОСОБА_3, будучи у безвихідному становищі, звернувся до ОСОБА_1 із проханням доставити його автомобілем дружину до лікарні. ОСОБА_1 погодився відвезти їх в лікарню для надання ОСОБА_4 невідкладної медичної допомоги.

    Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що увечері 18 лютого 2010 року її стан здоров*я зненацька погіршився, вона втратила свідомість. Прийшовши до свідомості в Чернівецькій районній лікарні, її чоловік – ОСОБА_4 повідомив, що її доставлено в лікарню сусідом ОСОБА_1 Цього факту ОСОБА_4 не пам*ятає, оскільки перебувала у непритомному стані.

Беручи до уваги покази ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи про адміністративне правопорушення,  приходжу до висновку про наступне.

Як встановлено в судовому засіданні 18.02.2010 року о 21 год. 00 хв.  в приймальне відділення Чернівецької центральної районної лікарні була доставлена громадянка ОСОБА_4 приватним транспортом, що стверджується довідкою, виданою Чернівецької ЦРЛ 14.04.2010 року, №666.

ОСОБА_1 не міг діяти інакше в обстановці, що склалася 18 лютого 2010 року, оскільки саме його допомога щодо надання транспортної послуги ОСОБА_4 в доставці останньої в лікарню, була крайнє необхідною, адже вирішувалось питання не лише про здоров*я людини, а про її життя. Крім цього, небезпека життю та здоров*ю ОСОБА_4 не могла бути усунута іншими засобами, оскільки, в лікарні всі транспортні засоби засоби швидкої медичної допомоги були задіяні за викликами інших осіб. Слід врахувати також і те, що керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стнаі алкогольного сп*ягніння не завдало шкоди іншим учасникам дорожнього руху, а лише принесло позитивний результат – врятовано життя людині.

Враховуючи вище викладені обставини, приходжу до висновку, що  дія ОСОБА_1 /керування автомобілем в стані алкогольного сп*яніння/, за яку  передбачено відповідальність КпАП України,  не є  адміністративним правопорушенням, так як вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала здоров*ю та життю людини.

Статтею 18 КпАП України встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до п.4 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, приходжу висновку про відсутність події адміністративного правопорушення та закриття провадження в справі у зв*язку із цим в силу пункту 4 статті 247 КпАП України.

На підставі викладеного та керуючись п.4 ст.247, ст.280, ст.283, ст.284 КпАП України, -

                                                                  ПОСТАНОВИВ :

Провадження в  справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України відносно ОСОБА_1  закрити, у зв’язку із вчиненням дії останнім в стані крайньої необхідності.

Посвідчення водія серії НОМЕР_2, вилучене працівниками ВДАІ 18.02.2010 року, - повернути власнику ОСОБА_1

Постанова  може бути оскаржена  особою, відносно якої винесено постанову,  її законним представником, захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора  протягом десяти днів з дня винесення постанови.

? оригіналом вірно”

Голова Чернівецького районного суду                             Суперсон С.П.