Справа № 2-99/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 квітня 2010 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.

при секретарі Грабар Л.І.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті орендної плати за оренду нежилого приміщення, -          

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом про стягнення заборгованості по оплаті орендної плати за оренду нежилого приміщення до відповідача ОСОБА_3, посилається на те, що 1 серпня 2004 р. між нею та відповідачем був укладений договір оренди нежилого приміщення, відповідно з яким позивач передав відповідачеві в оренду приміщення по АДРЕСА_1 площею 96 м. кв., а відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 25 гривень за 1 м.кв. на місяць, даний договір від імені позивача підписав її представник ОСОБА_4 на підставі довіреності від  та відповідач ОСОБА_3

Відповідач сплатив орендну плату за 32 місяці з 1 серпня 2004 р. по 1 березня 2007 р.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 22 травня 2008 р. відповідача було зобов'язано не чинити позивачеві перешкод у користуванні належним позивачеві нежилим приміщенням, проте відповідач продовжує користуватись цим приміщенням але     орендну плату та плату за комунальні послуги не сплачує.

Так заборгованість відповідача по орендній платі за період з 15 лютого 2007 р. по 15 червня 2008 о. становить 38400 гривень.

Позивач 3 лютого 2007 р. надсилала відповідачеві повідомлення про необхідність проведення взаємозаліку по орендній платі, проте відповідач на це не відреагував.

19 лютого 2008 р. позивач направляла відповідачеві письмову претензію з проханням погасити заборгованість по орендній платі, проте відповідач добровільно заборгованість не погасив, на претензію відповіді не дав.

Такі незаконні дії змішують позивача звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості по орендній платі з відповідача. Оскільки ст. 759 ЦК України встановлює, що орендодавець передає майно у користування за плату на певний строк, а відповідно до вимог ч. 1 ст. 762 ЦК України орендна плата, яка справляється  за користування майном, встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1 договору, укладеного між позивачем та відповідачем 1 серпня 2004 р.  та продовжений 1 серпня 2005 р. розмір орендної плати встановлений в розмірі 25 гривень за м. квадратний в місяць, а п. 4.3.3 даного договору передбачено своєчасне і повне внесення орендної плати з врахуванням індексу інфляції, проте орендар не виконує свої зобов'язання та відмовляється сплачувати орендну плату.

Просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 38400 грн. та судові витрати.

В заяві про уточнення позовних вимог сторона позивача посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 в рахунок оплати орендної плати провів ремонт орендованого приміщення на суму 21000 грн., а в січня 2005 р. між сторонами було досягнуто згоди про купівлю відповідачем орендованого приміщення за ціну 25000 доларів США, з врахуванням суми за проведений ремонт приміщення.

В січня 2005 р. сторони звернулись до нотаріуса м. Дрогобич ОСОБА_5 з відповідними документами для укладення договору  відчуження, відповідачеві ОСОБА_3 був  наданий час для отримання кредиту та внесення коштів через Укрсоцбанк м. Дрогобич на рахунок представника позивача ОСОБА_4 в сумі 110250 грн., що еквівалентно 21000 доларів США.

9 лютого 2005 р. відповідач ОСОБА_3 отримав валютний кредит в Трускавецькій філії банку „Надра” для купівлі орендованого приміщення в сумі 24000 доларів США, проте вніс на рахунок представника позивача тільки частку даної суми в розмірі 47250 грн., що еквівалентно 9000 доларів США, а решту суми пообіцяв внести протягом місяця. 1 березня 2005 р. відповідач ОСОБА_3 передав представнику позивача 2000 доларів США, що еквівалентно 10600 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не сплатив повної суми за приміщення, то договір купівлі-продажу укладений не був, оскільки зять відповідача Трусевич Б.О. потратив кошти на інші цілі,  тому відповідач запропонував щоб передні ним позивачеві кошти зарахувати як орендну плату за приміщення за 32 місяці за період 3 1 серпня 2004 р. по 1 лютого 2007 р.

19 квітня  вона оформила доручення своєму представнику ОСОБА_4 для укладення договору оренди  приміщення з 2 серпня 2005 р., в п. 8.2 цього договору зазначено, що усі попередні договори втрачають юридичну силу.

В квітні 2006 р. зять відповідача ОСОБА_3 Трусевич Б.О. став вимагати від її представника ОСОБА_4 кошти в сумі 50000 доларів США.

6 травня 2006 р. відповідач ОСОБА_3 звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 124223 грн. на підставі сфабрикованого договору оренди і додатку до нього.

29 грудня 2006 р. було постановлено рішення на  користь позивача, яке скасовано 2 липня 2007 р.

У 2008р. 16 червня  її представник пред’явив зустрічний позов про стягнення заборгованості по орендній платі, оскільки орендна плата не сплачувалась,  проте суддею Дубель Р.М. відмовлено у прийнятті зустрічного позову.

24 квітня 2008 р. постановлено судове рішення , яке скасоване апеляційним судом з постановлянням нового рішення від 17 лютого 2009 р., яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково і з ОСОБА_2 стягнуто в користь ОСОБА_3 115500грн.

Проте, оскільки відповідач ОСОБА_3 користується належним позивачеві жилим приміщенням  з 1 серпня 2004 р. і продовжує ним користуватись , то станом на 31 березня 2009 р. заборгованість по орендній платі за 55 календарних місяців становить  :

2400 грн. х 55 = 132000 грн.

Просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 132000 грн., постановити рішення про розірвання договору  оренди, від 1 серпня 2005 р. і зобов’язати відповідача звільнити належне позивачеві приміщення та стягнути з відповідача в користь позивача всі судові витрати.

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги позивача, посилається на вищевикладені обставини, ствердив суду, що оскільки рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 17 лютого 2009 р. з позивача ОСОБА_2 стягнуто в користь відповідача ОСОБА_3 115500 грн., які вона вважала орендною платою, то заборгованість по орендній платі слід рахувати з 1 серпня 2004 р. по 1 травня 2010 р., тобто  за 69 календарних місяців, тому сума заборгованості по орендній платі становить 96 х 25 х 69 = 16500 грн., з цієї суми відмінусувати вартість проведеного у приміщенні ремонту  21707 грн. 34 коп.,  тому загальна сума заборгованості по орендній платі на час розгляду справи в суді становить 143292 грн. 66 коп., які просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_3 подав письмове заперечення, в якому позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, пояснив, що ст.795 ЦК України передбачає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

01.07.2004 р. між ОСОБА_3 та представником від ОСОБА_2 ОСОБА_4 був укладений договір оренди приміщення по АДРЕСА_1 від 01.07.2004 р., загальною площею 90,6 м.кв. Цього ж числа 01.07.2004 р. між позивачем і відповідачем був укладений додаток до договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 90,6 м.кв., а тому не був укладений акт прийому-передачі приміщення в оренду. Доданий позивачем в судовому засіданні акт прийому-передачі від 05.08.2004 р. йому невідомий та підпис на ньому не його.

Згідно п. 1.1. договору Орендодавець (позивач) продає, а Орендар (відповідач) купує не житлове приміщення. Згідно пункту 4.9 діючого договору оренди від 01.07.2004 р., яке розташоване в м. Дрогобич по вул. Б. Лепкого 27а, загальною площею 90,6 кв.м.

На виконання умов договору відповідачем 04.02.2005 р. і 01.03.2005 р. було сплачено позивачу суму еквівалентну 15000 доларів США.

07.03.2005 р. позивач попередив відповідача, що він не має наміру продавати згадане нежиле приміщення. 01.03.2005 р., 03.04.2006 р., та 20.04.2006 р. відповідач звертався до позивача з пропозиціями - вимогами, в яких пропонував йому виконати умови договору щодо продажу приміщення за встановленою договором ціною або, в противному випадку повернути сплачені грошові кошти в сумі еквівалентній 15000 доларів США.

На ці пропозиції позивач ніяким чином не відреагував.

06 травня 2006 р. відповідач подав позов до суду (справа №2-2029/2006).

З метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 подано заяву щодо накладання арешту на грошові кошти та нерухоме майно до вирішення спору по суті.

Ухвалою від 29 травня 2006 р. було заборонено ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.

29 грудня 2006 р.було винесено рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 83663,28 грн.

02 липня 2007 р.апеляційний суд Львівської обл. скасував рішення та направив на новий розгляд.

24 квітня 2008 р. суд виніс рішення стягнути с ОСОБА_2, ОСОБА_4 131694,41 грн. в користь ОСОБА_3, яке позивач оскаржив.

17 лютого 2009 р. колегією судів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області було винесено рішення, яким вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задовольнити частково, та ухвалила нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволено   частково, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 115000 грн. суми боргу, стягнуто з ОСОБА_2 1155 грн. судового збору в дохід держави.

В матеріалах справи №2-143/08 представник ОСОБА_2, ОСОБА_4 неодноразово звертався до суду з предмету відрахування суми за орендну плату, але суд першої інстанції та суд судової палати у цивільних справах апеляційного суду відхилив ці вимоги.

Заперечує й те , що 01 серпня 2005 р. нібито він продовжив договір оренди від 01 серпня 2004 р., підписаний ОСОБА_2 в вихідний день.

В договорі оренди від 01 серпня 2004 р. на сторінці, де стоять підпис, печатка та місце проживання сторін, і зі сторони орендаря адреса, підпис, печатка є однаковими ніби скопійовані з договору від 01 серпня 2005 р., і почерк з договору від 01 серпня 2004 р. перша сторона якого несхожа до почерку другої сторони того самого договору. Вважає, що на копії договору від 01 серпня 2004 р. зі сторони реквізитів орендодавця візуально видно, що підпис від ОСОБА_2 підроблений методом накладання та копіювання.

В попередньому судовому засіданні він просив надати оригінал договору від 01 серпня 2004 р., але оригінал договору йому не був представлений. 01.03.2005 р. він надсилав вимогу про повернення сплачених грошових коштів сумі еквівалентній 15000 доларів США . Тому не в його інтересах було підписувати договір від 01.08.2005 р. з оплатою за м.кв 25 грн. та брати на себе додаткові фінансові розтрати, так як він очікував на укладання договору куплі - продажу, чи повернення грошей, тому що требо було погасити кредит в банку.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 793 ч.2, 794 ЦК України, в редакції, яка діяла на час вказаний про укладення оспорювальних договорів, договір найму будівлі, або іншої капітальної споруди(їх окремих частин) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Проте ці вимоги закону позивачем дотримані не були.

В позовній заяві по справі №2-583/2009 рік позивач стверджує, що в період з 01.08.2004 р. по 01.03.2007 р. ОСОБА_3 сплатив орендну плату за 32 місяці, та просить стягнути 38400 грн.  А в заяві про уточнення позовних вимог поданій 17 березня 2009 р. просить стягнути 132000 грн. посилаючись на видумані факти та підроблені договори.

Станом від 01.07.2004 р., до 17.03.2009 р. від ОСОБА_2 не представлено жодних розрахунків щодо заборгованості по орендній платі (тобто, розрахунки вартості із зазначенням терміну здійснення цих проплат; докази їх) з боку ОСОБА_3

З вищевказаних підстав вважає, що позивач надав неправдиву інформацію про нібито надання приміщення в оренду, оскільки він не здавав приміщення в оренду, а продавав, не оформивши документів на продажу, не повернув кошти яки одержав за попередню оплату товару. Не надав доказів, що до користуванням приміщенням ОСОБА_3, а в позовній заяві по справі №2-219/08 представник позивача стверджував що, ніби 2007 р. його довіритель ОСОБА_2 попередила письмово орендаря належного їй нежилого приміщення про припинення договору оренди, оскільки орендар не сплачував плату за комунальні послуги.не користувався орендованим приміщеннями цим приміщенням став користуватись Трусевич Б.О.

Вважає, що документи, подані позивачем на підтвердження своїх вимог є сфальсифікованими та надуманими, й подані після спливу строку позовної давності, не наведено обгрунтованого рохрахунку належних до стягнення сум. Позивач вводить в оману суд, щоб ухилитися від сплати боргу.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 позовні вимоги свого довірителя підтримав, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснив суду, що між його довірителем та відповідачем 1 серпня 2004 р. був укладений договір оренди нежилого приміщення, розташованого в м. Дрогобич вул.. Б. Лепкого, 27 "а" площею 96 м. кв., договором установлено, що відповідач сплачує позивачеві орендну плату в розмірі 25 гривень за один метр квадратний щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_3 не сплачує орендну плату за користування належним позивачеві нежилим приміщенням, а тому утворилась заборгованість по орендній платі, яка на час розгляду справи в суді становить 143292 грн. 66 коп., з суми заборгованості відраховано вартість проведеного відповідачем ремонту орендованого приміщення, в розмірі 21707 грн. 34 коп.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 мав намір придбати наймане приміщення та передав позивачеві 15000 доларів США, але договір купівлі-продажу укладено не було, то ОСОБА_2 дані гроші вважала орендною платою, проте, оскільки рішенням суду  від 8 липня 2009 р. з ОСОБА_2 було стягнуто ці кошти в користь ОСОБА_3, то борг по орендній платі за орендоване приміщення слід рахувати з 1 серпня 2004 р. по час розгляду справи в суді, тобто за 69 календарних місяців, договором встановлено, що орендна плата становить 25 грн. за 1 м.кв. в місяць, то за один місяць сума орендної плати приміщення площею 96 м. кВ. становить 2400 грн., а за весь час – 165000 грн., оскільки відповідачем в орендованому приміщенні проведено ремонт на суму 21707 грн. 34 коп., то сума заборгованості по орендній платі становить 143292 грн. 66 коп.

Представник відповідача ОСОБА_3 Трусевич Б.О., він же представник залученого за ініціативою суду до участі у розгляді справи в якості відповідача ПП "Престиж-Буд" м. Дрогобич в судове засідання не звились двічі, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, про причини неявки в судові засідання суд не повідомили, а тому суд визнав, що дані неявки в судові засідання викликані  неповажними причинами і, відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи при наявних доказах.

В попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що він не укладав жодних договорів оренди з позивачем ОСОБА_2, а хотів купити у неї спірне нежитлове приміщення, проте договір купівлі-продажу укладений не був, а кошти передані ним ОСОБА_2 рішенням суду стягнуто в його користь. В цьому приміщенні він проводив підприємницьку діяльність, воно було розвалене, тому він провів у ньому ремонт з дозволу представника позивача ОСОБА_4,  цим приміщенням він користувався і не звільнив його до даного часу, згоди на передачу приміщення ПП "Престиж-Буд" він не мав, але уклав з ним договір суборенди цього приміщення, хоча його власником є ОСОБА_2

Він як приватний підприємець має свою печатку, яка зберігається в нього, чому його печаткою посвідчено договір оренди спірного приміщення пояснити не може.

Представник ПП "Престиж-Буд" Трусевич Б.О. при попередньому розгляді справи позовні вимоги не визнав, пояснив суду,  що між ОСОБА_2 та  ОСОБА_7 був укладений договір оренди нежилого приміщення по АДРЕСА_1 площею 96 м.кв. 1  липня 2004 р., проте у нього немає оригіналу даного договору, цим договором була передбачена орендна плата 10 грн. за 1 м.кв. в місяць.

Після цього була досягнута домовленість про укладення договору купівлі-продажу цього приміщення, в рахунок  чого ОСОБА_3 передав 15000 доларів США, проте договір укладений не був, а тому рішенням суду ці кошти стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3

В рахунок орендної плати він з ОСОБА_3 провели ремонт орендованого приміщення на суму 21000 грн.

 Рішенням суду їх було зобов’язано звільнити це приміщення і передати його власникові ОСОБА_2, проте, оскільки ОСОБА_2 не повернула гроші присуджені ОСОБА_3 рішенням суду вони не звільнили це приміщення і не передали його власникові.

З оглянутих договорів оренди нежитлового приміщення від 1 серпня 2004 р. та 1 серпня 2005 р., укладених  між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем приватним підприємцем ОСОБА_3, вбачається, що орендодавець ОСОБА_2 передала в оренду орендарю ОСОБА_3  нежитлове приміщення площею 96 квадратних метрів, що знаходиться в м. Дрогобич АДРЕСА_1, відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 даного договору орендна плата становить 25 гривень за квадратний метр і повинна вноситись орендарем не пізніше п'ятнадцятого числа за поточний місяць.

Дані договіри підписано ОСОБА_2 та представником орендодавця ОСОБА_4 та орендарем    відповідачем ОСОБА_3, підписи якого завірено печаткою приватного підприємця ОСОБА_3

З оглянутих повідомлень від імені позивача ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 від 3 лютого 2007 р. та від 19 лютого 2008 р. вбачається, що позивач вимагав від відповідача виконання свого зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням.

З оглянутої ухвали судді Дрогобицького міськрайонного суду від 29.05.2006 р. вбачається, що за заявою ОСОБА_3 накладено арешт на грошові кошти, що зняходяться на поточному рахунку ОСОБА_4 та заборонено  вчиняти йому будь-які дії, пов”язані з відчуженням нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та житлового приміщення по АДРЕСА_2.

З оглянутого рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 24.04.2008 р. вбачається, що даним рішенням з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 стягнуто грошові кошти в сумі 131694,41 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору оренді нежитлового приміщення.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.02.2009 р. дане рішення частково скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 стягнуто грошові кошти в сумі 115500 грн.

З оглянутого рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 22.05.2008 р. вбачається, що договір оренди нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 від 01.07.2004 р., укладений між ОСОБА_2 від імені ОСОБА_4 і ОСОБА_3, та договір суборенди від 01.02.2005 р., укладений між ОСОБА_3 І ПП “Престиж-Буд” в особі директора Трусевич Б.О., визнані недійсними.

З оглянутої довідки № 1591 від 10 листопада 2008 р., виданої КП Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" вбачається, що власником нежитлового приміщення площею 222,8 м.кв. по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, а ОСОБА_8 належить 54,2 м. кв. в цьому приміщенні.

З оглянутого договору оренди нежилого приміщення від 1 липня 2004 р., визнаного рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 22 травня 2008 р. недійсним, вбачається, що даний договір про оренду нежилого приміщення по АДРЕСА_1 укладено між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_3, тобто він укладений не власником приміщення, а сторонньою особою.

З оглянутого договору суборенди від 1 лютого 2005 р. вбачається, що він укладений між орендарем ОСОБА_3 та суборендарем ПП "Перестиж-буд" в особі директора Трусевич Б.О., відповідно з цим договором орендар передав суборендарю в тимчасово володіння та користування майно, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди від01.07.2004 р., між орендарем і фізичною особою ОСОБА_4, цим договором передбачено,  п. 5.1, орендну плату в розмірі 5 грн. за 1 м. кв.

З оглянутого рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 22 травня 2008 р. в справі № 2-219/08 за позовом ОСОБА_2 до Трусевич Б.О., ОСОБА_3 та ПП "Престиж-Буд" м. Дрогобич про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, вбачається, що цим рішенням задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов’язано відповідачів не чинити позивачеві перешкод у користуванні належним їй нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 м. Дрогобич та визнано недійсним договори оренди від 1 липня 2004 р. та суборенди від 1 лютого 2005 р., даного приміщення.

З оглянутого рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 17 лютого 2009 р. в справі №  2-143/08 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, вбачається, що цим рішенням задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 115500 грн. боргу.

 З оглянутого акту № 9 від 5 липня 2004 р., що знаходиться на а.с. 180-182 в справі №  2-143/08 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу, вбачається, що ОСОБА_3 в рахунок оплати орендної плати за нежитлове приміщення, що знаходиться в м. Дрогобич АДРЕСА_1, виконано ремонтні роботи на загальну суму 21707 грн. 34 коп.

Даючи оцінку зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 підставні і підлягають до задоволення.

Цими доказами установлено, що позивач ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення площею 96 м. кв., що знаходиться в АДРЕСА_1 дане приміщення вона передала відповідачеві в оренду, що підтверджується договорами оренди від 1 серпня 2004 р. та  1 серпня 2005 р., який підписано представником позивача та відповідачем, в судовому засіданні установлено, що на підставі цих договорів відповідач ОСОБА_3 користувався належним позивачеві нежилим приміщенням, та передав його у користуванні ПП "Престиж-Буд" м. Дрогобич без згоди власника, а відповідно до вимог пунктів 3.1 та 3.2 даних  договорів орендна плата становить 25 гривень за квадратний метр і повинна вноситись орендарем не пізніше п'ятнадцятого числа за поточний місяць.

Відповідач ОСОБА_3 сам підтвердив у судовому засіданні, що не звальний належне позивачеві приміщення та не виконав рішення суду.

Оскілки договір оренди даного нежилого приміщення укладено 1 серпня 2004 р., то до часу розгляду справи в суді і постановлення рішення по справі приміщення, належне позивачеві, знаходиться в користуванні відповідача ОСОБА_3 протягом 69 місяців, оскільки відповідач, як вбачається з його пояснень та пояснень представника ПП "Престиж-Буд" м. Дрогобич, не виконав рішення суду від 22 травня 2008 р. та не передав власникові належне йому приміщення.

Площа орендованого приміщення, відповідно з договорами оренди, становить 96 м. кв., а орендна плата визначена сторонами в розмірі 25 грн. за м. кв. в місяць, то розмір орендної плати в місяць становить 96 х 25 =  2400 грн., а за весь час користування приміщенням 69 х 2400 = 165600 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 в рахунок орендної плати провів ремонт орендованого приміщення на суму 21707 грн. 34 коп., то сума заборгованості по орендній платі становить 165600 – 21707,34 = 143892 грн. 66 коп.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 143292 грн. 66 коп., то суд погоджується з даною сумою.

Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а тому відповідач ОСОБА_3 порушив право ОСОБА_2 щодо користування та розпорядження належним їй майном та, не заважаючи на рішення суду, не усунув цих порушень, що позбавило власника отримувати доходи він належного майна та користуватись ним, між сторонами не було угоди про безоплатне користування приміщенням.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, проте відповідач ОСОБА_3 не виконував свого зобов’язання щодо оплати орендної плати за користування майном, належним позивачці, а його посилання на те, що між ним та позивачем мав бути укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення судом до уваги прийматись не можуть, оскільки власником даного приміщення була і залишається позивач.

Відповідно до вимог ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як вбачається з наведених доказів позивач виконав своє зобов'язання по передачі відповідачеві майна, а відповідач не виконує свого зобов'язання перед позивачем по оплаті орендної плати, чим порушує своє зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата розмір, якої встановлюється договором найму.

Виходячи з наведеного суд приходить до переконання, що між сторонами, відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки, а тому, відповідно до вимог ст. 509 цього кодексу, кожна сторін повинна виконувати свої зобов'язання взяті на себе по договору оренди нежилого приміщення, проте відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання по оплаті орендної плати, а тому, відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти.

Відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 527 ЦК України не навів суду належних доказів, що він виконав своє зобов'язання сплачувати позивачеві орендну плату за користування належним позивачеві приміщенням з серпня 2004 р., відповідно до вимог ст. 545 ЦК України, та не представив суду жодного документа, підтверджуючого сплату ним орендної плати.

Оскільки договірні відносини по оренді нежитлового приміщення виникли між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, який в свою чергу передав наймане приміщення ПП "Престиж-Буд" м. Дрогобич по договору суборенди, в якому орендна плата передбачена в розмірі 5 грн. за 1 м. кв. в місяць, то заборгованість по орендній платі слід стягнути з ОСОБА_3

Суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права позивач могла дізнатись тільки після постановлення судового рішення про стягнення з неї в користь ОСОБА_3 боргу в сумі 115500 грн., які вона вважала орендною платою, від 17 лютого 2009 р., крім того жодна з сторін не заявила про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Оскільки позивач сплатила по справі судовий збір в розмірі 336 грн., а сума задоволеного позову складає 143292 грн. 66 коп., то з відповідача слід стягнути в користь держави різницю судового збору в розмірі 1432,92 – 336 = 1096,92 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 88,224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 317,526,527,545,759,762 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 143292 (сто сорок три тисячі двісті дев’яносто дві) гривні 66 копійок орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1096 (одна тисяча дев’яносто шість)  гривень. 92 коп. в користь ЗКПО 25262988 МФО 825014, код платежу 22090100

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення мотивованого рішення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів, через Дрогобицький міськрайонний суд.

Відповідачі вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Рішення виготовлене 5 травня 2010 р.

Суддя

Справа № 2-99/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

резолютивна частина рішення

30 квітня  2010 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.

при секретарі Грабар Л.І.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті орендної плати за оренду нежилого приміщення  суд,    керуючись ч. 3 ст. 209 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 143292 (сто сорок три тисячі двісті дев’яносто дві) гривні 66 копійок орендної плати.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1096 (одна тисяча дев’яносто шість)  гривень. 92 коп. в користь ЗКПО 25262988 МФО 825014, код платежу 22090100

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення мотивованого рішення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів, через Дрогобицький міськрайонний суд.

Відповідачі вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Мотивоване рішення по справі буде виготовлене до 5 травня 2010 р.

Суддя

1