Справа № 162/1094/20

                                               Провадження № 3/162/427/2020

  ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року смт Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши справу, що надійшла із Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №483035 від 09 листопада 2020 року цього дня о 10 год 35 хв на автодорозі в с. Залізниця по вул. І. Пасевича ОСОБА_1 керував скутером марки «HONDA» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810» в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а  Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав та розкаявся. Пояснив, що дійсно за вказаних у протоколі обставин був зупинений працівниками поліції та перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов таких висновків.

Об`єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №483035 від 09 листопада 2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, паперовою роздруківкою результатів огляду за тестом №4659 з результатом 1.50 проміле, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом інспектора СРПП №2 М. Куха, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи.

За таких обставин, у відповідності до ст.252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Його вина є цілком доведеною на підставі наявних у матеріалах справи доказах, які повністю узгоджуються між собою.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є найбільш тяжким порушенням Правил дорожнього руху, яке передбачено у чинному законодавстві, а перебування водія у стані алкогольного сп`яніння несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів, пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи до уваги вимоги розділу першого Правил дорожнього руху, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, тому до ОСОБА_1 не може бути застосовано стягнення у виді позбавлення його права керування транспортними засобами, так як такого права він не набував.

Враховуючи характер вчиненого ним діяння та всі обставини справи, вважаю, що ОСОБА_1 потрібно обрати стягнення, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень - у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд враховує, обставини які були встановлені в судовому засіданні, а саме ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, визнав свою вину, у скоєному розкаявся, є інвалідом третьої групи, дружина - інвалід другої групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Частиною 2 ст. 301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким чином, КУпАП передбачає право суду застосувати відстрочку виконання постанови, за наявності для цього підстав, в тому числі щодо стягнення штрафу, але не визначає порядку і строків застосування такої відстрочки. Положення про відстрочку виконання постанови до одного місяця застосовуються виключно до стягнень, відмінних від штрафу.

Хоча за національним законодавством існує чітке розмежування між адміністративною і кримінальною відповідальністю, норми  КУпАП  так само як і Кримінального кодексу України мають каральний характер, і санкції у виді штрафів за деякі адміністративні правопорушення навіть перевищують розміри штрафів за злочини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував про розповсюдження гарантій ст. 6 Конвенції у її кримінальній частині на осіб, які обвинувачуються у вчиненні адміністративних правопорушень («Лучанінова проти України», «Гурепка проти України»). Таких же висновків дотримується комітет ООН з прав людини при застосуванні статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Нормами Кримінального кодексу України передбачено право суду розстрочити сплату штрафу до одного року з урахуванням майнового стану особи (ч. 4 ст. 53 КК України).

Як відстрочка так і розстрочка виконання штрафу мають на меті дотримання розумної пропорційності між накладеним стягненням і конкретним становищем особи, щоб таке стягнення не було завідомо надмірним тягарем, і було можливим до виконання.

Суд враховує, що сума штрафу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вказаному конкретному випадку для особи, яка притягається до відповідальності є значною, оскільки судом встановлено, що таке стягнення буде завідомо надмірним тягарем для ОСОБА_1 , а тому унеможливить належне його виконання.

Таким чином, оскільки положення КУпАП передбачають право суду застосувати відстрочку виконання постанови у виді штрафу, відсутність деталізації порядку і строку її застосування не можуть нівелювати право на відстрочку виконання загалом, і тому суд вважає справедливим врахувати майновий стан особи і застосувати відстрочку виконання постанови у справі в частині стягнення штрафу на строк шість місяців.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, на користь держави із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області О.В. Цибень