Провадження № 3/331/1837/2020

ЄУН №331/4441/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року                                          місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М, розглянувши матеріали, які надійшли з Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, за протоколом серії ВАБ №282638 від 15.11.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюює продавцем у ФОП « ОСОБА_2 », яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до опису протоколу серії ВАБ №282638 від 15.11.2020 року, 15.11.2020 року о 12-00 годин за адресою вул. Гоголя, буд. 32 в магазині «Текстиль трикотаж» ОСОБА_1 здійснювала реалізацію одягу, чим порушила п.п.4 п.15 Постанови КМУ №641 зі змінами, відповідальність за що передбачена ст.44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялась належним чином.

В судове засідання з`явився адвокат Левицька Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , яка надала свої заперечення. Вказала, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та із складеним протоколом не погоджується. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме норми Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» порушено ОСОБА_1 та в чому вони полягають, незрозуміло чому в протоколі зазначено порушення постанови КМУ №641, коли саме Постановою КМУ від 11.11.2020 р. №1100 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р №641» була дійсна на день начебто вчиненого порушення. В протоколі також не вказано, яка з перерахованих заборон порушена ОСОБА_1 та не враховані її пояснення, де вона вказувала, що не здійснювала реалізацію товару, а прибирала приміщення. Також вказала, що в протоколі не вказано жодного свідка, відвідувача магазину, належним чином не зафіксоване правопорушення за допомогою відеозапису, не долучено копії чеків. Додатково пояснила, що в протоколі вказано, та не заперечує сама ОСОБА_1 , що вона працює в ПП « ОСОБА_2 » на посаді продавця, таким чином вона не є суб`єктом господарювання, та не може бути притягнута до адміністративної відповідальності. У зв`язку із вищевикладеним, просила закрити провадження по справі через відсутність складу та події адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення адвоката Левицької Ю.В., дослідивши матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Відповідно до ст.44-3КУпАП адміністративне правопорушення полягає, зокрема, в порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Таким чином, диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною нормою і відсилає до правил та обмежень, що визначаються іншими нормативно-правовими актами, зокрема ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Згідно пункту першого Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (із відповідними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 760) Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Підпунктом 4 пункту 15 вказаної постанови КМУ встановлено, що додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється:в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється:

1) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

2) приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах;

3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;

4) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;

провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень.

У частині протоколу, де викладений склад адміністративного правопорушення, не зазначено, яке саме порушення із переліку інкримінується особі, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно практики Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, а також конкретизувати його.

Більш того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, в матеріалах доданих до протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодного доказу, який би підтверджував обставини, які вказані в протоколі, відсутні докази, що ОСОБА_1 здійснювала зазначену у протоколі діяльність, докази того, що в розумінні ст.44-3 КУпАП вона є суб`єктом правопорушення не надано. Також до матеріалів не надано пояснення жодного свідка, не має відео фіксації правопорушення.

З пояснень особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності встановлено, що вона не здійснювала обслуговування клієнтів. Ці пояснення не спростовуються жодними, матеріалами, які додані до протоколу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи викладене, суд, тлумачать всі сумніви на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважає вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. .44-3КУпАП недоведеною належними і допустимими доказами, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, самі недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, про які було зазначено раніше, не дають змогу констатувати наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 251, 256, 278 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно   ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.

Суддя:                                                           Кольц Д.М.