Справа № 2-107/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року смт.Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Шудря В.І.
при секретарі – Сінельник С.А.
розглянувши у відкритому судовому розгляді в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивачка підтримала. Прохала суд стягнути з відповідача по справі неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка виникла внаслідок несплати аліментів за період часу з 01.01.2007 року до 31.12.2009 року у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 51 123,12 грн.
Відповідач в судовому засіданні вказав, що дійсно має заборгованість по аліментам, та пояснив, що за відсутності постійної роботи та достатнього заробітку не мав змоги своєчасно та у повному розмірі сплачувати аліменти, оскільки дохід у нього за рахунок тимчасових заробітків, який є недостатнім для сплати аліментів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, що підтверджується наявними в справі письмовими доказами, показами сторін, відповідач згідно рішення Фрунзівського районного суду м.Харківа від 06.12.1998 року повинен сплачувати аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку, щомісячно починаючи з 11.11.1998 року до її повноліття.
Починаючи з 2001 року, відповідач не сплачував аліменти на утримання своєї дочки, у 2006 році він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, в 2008 році він був притягнутий вдруге до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів та був засуджений, у квітні 2009 року ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.164 ч.2 КК України та був засуджений до покарання у вигляді 1 року 1 місяця обмеження волі, а саме з 23 квітня 2009 року по 23.11.2009 року відбував покарання у Комсомольському ВЦ Полтавської області, що підтверджено матеріалами справами.
Станом з 2001 року по 31.12.2009 року заборгованість по аліментам ОСОБА_2 становить 14 904,33 грн., що підтверджується довідкою виданою відділом ДВС Семенівського РУЮ Полтавської області.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст.196 п.1 Сімейного кодексу України вказує, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року п.22 вказує, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
З огляду на вище викладене, час з якого ОСОБА_2 відбував покарання у вигляді обмеження волі з 23 квітня 2009 року по 23 листопада 2009 року, згідно вироку Семенівського районного суду Полтавської області від 23.04.2009 року суд вважає не враховувати до строку за час якого він повинен сплатити неустойку за прострочення по сплаті аліментів, оскільки перебуваючи в колонії він не мав змоги заробити кошти, щоб погасити зазначену заборгованість по аліментах.
Суд враховуючи особу платника аліментів, його матеріальний стан , а саме: неспроможність сплати аліментів за відсутності постійної роботи, стабільного заробітку суд вважає за наявності перелічених обставин, що позовні вимоги слід задовольнити частково відповідно до ст.196 п.2 СК України яка містить, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального стану платника аліментів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 213-215, 294 ЦПК України ст.ст. 180, 196 Сімейного кодексу України, суд,
Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2 на утримання дитини: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по аліментах в розмірі 5 000 (п»ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя-підпис
/З оригіналом згідно/
Голова Семенівського районного суду
Полтавської області В.О.Любицький